Справа № 526/2534/22
Провадження № 6/526/23/2024
іменем України
25 червня 2024 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Киричок С.А. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі судового наказу,
встановив:
20.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зупинення стягнення на підставі судового наказу.
Свою заяву мотивує тим, що 14.11.2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 . 23.12.2022 року судом винесено наказ про стягнення аліментів із заявника на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі усіх видів його заробітку,але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. 02.02.2023 року ОСОБА_2 звернулася до Шосткинського відділу ДВС у Шосткинському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з заявою про звернення судового наказу до виконання. На даний час ВП №70913530 перебуває на виконання у головного державного виконавця Осовик Т.М. 23.04.2024 року ним подано заяву про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, яка на даний час не розглянута.
Ознайомившись з поданою заявою, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як передбачено ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про зазначені обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено виключні обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій.
Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.
Цивільно процесуальне законодавство не передбачає право суду першої інстанції, який видав судовий наказ, зупиняти виконавче провадження (дії рішення) під час його виконання під час розгляду заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, заява про зупинення виконання судового наказу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 353 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі судового наказу - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржено у встановленому порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя: С. А. Киричок