Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1177/24
Провадження № 3/382/760/24
"25" червня 2024 р. м. Яготин Бориспільського району Київської області
Суддя Яготинського районного суду Київської області Савчак С.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
За протоколом про адміністративне правопорушення від 23.06.2024 року (серії ВАВ № 102896) 23.06.2024 року о 16:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 перебуваючи в нетверезому стані влаштував сімейну сварку, в ході якої висловлював словесні образи, погрози відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив психологічне насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідальність за ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено суті адміністративного правопорушення, а саме не зазначено щодо наявності чи відсутності такого наслідку, як завдання чи можливість завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Зазначена наявність існування такого наслідку є об'єктивною стороною вказаного правопорушення і без цього наслідку не існує самого правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, п. 4 листа ВССУ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України до відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду тощо.
Враховуючи, що відповідно до вимог КУпАП, суддя не має права самостійно збирати докази, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства, а тому адміністративний матеріал слід повернути для належного оформлення. Зазначенні недоліки матеріалів можуть призвести до того, що вина особи не буде доведена та порушник уникне встановленої законом відповідальності.
Керуючись, ст. 256,278,283,284 КУпАП суддя
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП повернути до Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській областіна доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Савчак С.П.