Справа № 939/1459/24
Іменем України
25 червня 2024 рокуселище Бородянка
Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яка надійшла з відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого оператором ГРС Бородянка, служба газорозподільних станцій Боярського ЛВУМГ, який проживає у АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26 травня 2024 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе не визнав, вказав, що 26 травня 2024 року не висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою; вранці він вимкнув прилади, щоб не було перенапруги у зв'язку із постійним вимкненням світла, та пішов на роботу; з ОСОБА_2 він у той день не контактував.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що 26 травня 2024 року ОСОБА_1 вимкнув світло, воду та газ. Такі дії він вчиняє систематично, наразі за вказаним фактом на розгляді перебуває інша справа.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що 26 травня 2024 року ОСОБА_1 вимкнув світло та декілька разів дзвонив у дзвінок.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною другою статті 173? КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 26 травня 2024 року висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 також не підтвердили вказані обставини, проте наполягали на тому, що їм спричинено психологічну шкоду, оскільки ОСОБА_1 систематично вчиняє дії щодо вимкнення світла, води та газу, у зв'язку із чим наразі розглядається інша справа відносно ОСОБА_1 .
Отже, наведені у протоколі обставини щодо висловлювання 26 травня 2024 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою не знайшли свого підтвердження, оскільки у матеріалах справи відсутні такі докази. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 також не підтвердили у судовому засіданні наведені у протоколі обставини.
При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14 лютого 2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Перевіривши докази у справі, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП, не підтверджена належними доказами безсумнівно, а тому сукупність вказаних обставин не дає можливості зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення.
При цьому слід зауважити, що згідно пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , в діях ОСОБА_1 можуть міститися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, але за іншими обставинами, які в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 204267 від 26 травня 2024 року не зазначені. Оскільки суд не може вийти за межі пред'явленого обвинувачення, інші обставини судом не розглядалися. Крім того, як вказано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наразі на розгляді суду перебуває інша справа відносно ОСОБА_1 за обставин повідомлених потерпілою та свідком у цьому судовому засіданні, а тому вказані обставини повинні досліджуватися під час розгляду такої справи.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 173, 245, 247, 266, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173? КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяМ. Герасименко