Номер провадження: 22-ц/813/457/24
Справа № 521/7624/21
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.
Доповідач Вадовська Л. М.
24.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №521/7624/21 за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю боржника державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року у складі судді Михайлюка О.А., -
Стягувач ОСОБА_1 , звернувшись 25 січня 2021 року до суду з вищеназваною скаргою, після уточнення 16 лютого 2021 року скарги вказав, що судовим рішенням від 31 березня 2016 року у справі №521/4521/14-ц визнано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 такою, що не відповідає дійсності; зобов'язано ДП «Центр державного земельного кадастру» встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 з виїздом на місцевість. У рішенні суду йшлося про земельні ділянки, успадковані ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , площею 0,25 га «для обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка)» та площею 0,119 га «для ведення особистого підсобного господарства», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання судового рішення Малиновським районним судом м. Одеси видано 02 червня 2016 року виконавчий лист №521/4521/14-ц про зобов'язання ДП « Центр державного земельного кадастру» встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) з виїздом на місцевість. Судове рішення не виконано.
Стягувач ОСОБА_1 просив поновити строк оскарження постанови державного виконавця; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 13 листопада 2017 року з виконання виконавчого листа №521/4521/14-ц від 02 червня 2016 року (т.1 а.с.1-6, 76-77, 78-84).
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2021 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця; розгляд скарги призначено на 29 червня 2021 року (т.1 а.с.218).
Боржник заперечень, пояснень на скаргу не подав.
Суб'єкт оскарження заперечень, пояснень на скаргу не подав.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року скаргу задоволено; скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 13 листопада 2017 року з виконання виконавчого листа №521/4521/14-ц від 02 червня 2016 року (т.1 а.с.227-228).
Висновок суду мотивовано тим, що направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є єдиною останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій з виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні судові рішення виконувались відповідно до вимог законодавства. Державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій для виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу суду.
В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить рішення суду першої інстанції скасувати (т.1 а.с.234-240).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Державний виконавець діяв в рамках Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено певний порядок виконання рішень зобов'язаного характеру, від якого виконавець не має права відійти. Крім того, суд не врахував, що строки на оскарження дій державного виконавця є очевидно пропущеними. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Стягувача було повідомлено про закінчення виконавчого провадження поштовою кореспонденцією. Одночасно, до правоохоронних органів було спрямовано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Проте відомостей не збережено, так як поштові реєстри на відправку кореспонденції вже знищено. Крім того, ДП «Центр Державного земельного кадастру» оскаржувало постанови державного виконавця та, відповідно, залучало ОСОБА_1 до розгляду справ, тому про закриття провадження стягувачу було відомо ще з 2017 року. Виконавчі провадження наразі є знищеними через закінчення строку зберігання на підставі пунктів 9.9, 9.10 Наказу Міністерства юстиції України про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби №2274/5 від 22 грудня 2008 року у зв'язку з чим неможливо надати копії матеріалів виконавчих проваджень.
У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Рішення суду є обов'язковим для виконання. Направлення подання про порушення кримінальної справи не гарантує виконання рішення. Кримінальне провадження вже двічі закривалось. Судове рішення не виконано з 2016 року, ОСОБА_3 не може з 1998 року розпорядилися успадкованим ним правом на земельні ділянки. Відсутність доказів покарання боржника є доказом бездіяльності виконавчої служби та підставою відхилення апеляційної скарги (т.2 а.с.17-18).
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
Рішенням апеляційного суду від 31 березня 2016 року в справі №521/4521/14-ц позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди задоволено частково; визнано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 такою, що не відповідає дійсності; зобов'язано ДП «Центр державного земельного кадастру» встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 з виїздом на місцевість.
На виконання рішення в справі №521/4521/14-ц Малиновським районним судом м. Одеси видано 02 червня 2016 року стягувачу ОСОБА_1 на боржника ДП «Центр державного земельного кадастру» виконавчий лист №521/4521/14-ц про зобов'язання ДП «Центр державного земельного кадастру» встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 з виїздом на місцевість.
Постановою ВП НОМЕР_1 від 22 червня 2016 року заступника начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Шевчуком А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №521/4521/14-ц про зобов'язання ДП «Центр державного земельного кадастру» встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 з виїздом на місцевість.
Постановою ВП НОМЕР_1 від 13 листопада 2017 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №521/4521/14-ц про зобов'язання ДП «Центр державного земельного кадастру» встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 з виїздом на місцевість; постанови про накладення штрафу від 17 липня 2017 року та від 11 вересня 2017 року винесено в окремі виконавчі провадження.
Виконавче провадження НОМЕР_1 закінчено на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Боржником рішення суду не виконано. Державним виконавцем накладено на боржника штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. постановою від 17 липня 2017 року та штраф у подвійному розмірі 10200,00 грн. постановою від 11 вересня 2017 року, направлено повідомлення про вчинення злочину до органів досудового розслідування. Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
21 січня 2021 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії, рішення державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2021 року скарга залишена без руху.
16 лютого 2021 року ОСОБА_1 уточнив скаргу на дії, рішення державного виконавця, просив поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, який він пропустив з поважних причин, так як дізнався про постанову від 13 листопада 2017 року у січні 2021 року при оскарженні в іншій справі державної реєстрації суміжних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
ОСОБА_1 вказав, що виконати виконавче провадження НОМЕР_1 було неможливо до 2021 року, так як межі, площа, конфігурація, кадастрові номери, державна реєстрація, право власності на суміжні земельні ділянки №№56, 58 були чинними до лютого 2021 року; земельні ділянки №56, 56а, 58 перетиналися, він черговий раз захищав в суді свої порушені права.
Постановляючи ухвалу про скасування постанови державного виконавця ВП НОМЕР_1 від 13 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з обов'язковості судового рішення, що набрало законної сили, для виконання; недостатності накладення на боржника штрафів та направлення повідомлення про вчинення злочину до органів досудового розслідування тощо для того, щоб закінчити виконавче провадження.
У світлі практики Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод неправильним є занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог, доступ до правосуддя повинен бути і фактичним, і реальним; надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судових захист.
Судове рішення у справі №521/4521/14-ц має законну силу з 31 березня 2016 року та не виконано. Закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 постановою державного виконавця від 13 листопада 2017 року обґрунтовано виключно накладенням на боржника штрафів та надісланням до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, що формально відповідає Закону України «Про виконавче провадження», проте не забезпечує реальне виконання судового рішення та, відповідно, дотримання права стягувача на справедливий судовий захист.
Знищення виконавчих проваджень унеможливлює перевірку доводів суб'єкта оскарження щодо дотримання ним вимог закону у виконавчому провадженні НОМЕР_1, як наслідок, не спростовує доводи стягувача про передчасність закінчення виконавчого провадження.
Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Справа в провадженні суду першої інстанції з січня 2021 року, суду апеляційної інстанції з серпня 2021 року, призначалась до розгляду на 24 березня 2022 року, 09 лютого 2023 року, 28 вересня 2023 року, 21 грудня 2023 року, 28 березня 2024 року, 16 травня 2024 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 16 травня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року в справі за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю боржника державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 червня 2024 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова