Номер провадження: 33/813/845/24
Номер справи місцевого суду: 947/1720/24
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Кравець Ю. І.
27.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання Гасанової Л.Я. кизи, за участю ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Грицюка О.О. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2024 року,
установив
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Адміністративну справу відносно, ОСОБА_1 , про здійснення нею 18.08.2022 року адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України, - закрито.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 647998 від 18.08.2022 року, 18.08.2023 року о 16 годині 27 хвилин на перехресті вул. Рясна кут вул. Ванцетті в м. Одесі, ОСОБА_1 керуючи автомобілем КІА Sportage державний номер НОМЕР_1 , порушила вимоги п.п. 2.3.б, 16.12 «Правил дорожнього руху України», не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою на перехресті рівнозначних доріг, не надала перевагу у русі автомобілю Hyundai державний номер НОМЕР_2 , який наближався праворуч, в результаті чого допустила з ним зіткнення. Від дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає що вона була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Висновки суду першої інстанції спростовуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_1 рухалась по головній дорозі із виконанням усіх вимог правил ПДР, що було також зафіксовано у протоколі а також засобами відеофіксації.
Крім того наголошує, що суд без належного її повідомлення розглянув справу, тим самим позбавивши на справедливий суд.
На підставі цього, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою її визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та закрити провадження по справі.
Заслухавши пояснення захисника Грицюка О.О. та Родкіної С.В., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції мотивував: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, схемою з місця події, згідно якої встановлено місце ДТП та напрямок руху транспортних засобів та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.п.16.12 Правил дорожнього руху України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Відповідно до п.п. 2.3 б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Апеляційний суд зазначає, що об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
При виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати не тільки дії (бездіяльність) водія, але й поведінку всіх інших учасників події, яка за конкретних обставин справи може виключити відповідальність водія, наприклад, якщо така поведінка зумовила технічну неможливість для водія уникнути шкідливого наслідку.
З огляду на досліджені під час апеляційного розгляду справи докази, апеляційний суд вважає об'єктивно встановленим той факт, що водій ОСОБА_1 , рухаючись через перехрестя рівнозначних доріг, не надала переваги у русі автомобілю марки «Hyundai» державний номер НОМЕР_2 , який наближався праворуч, наслідком чого стала ДТП.
З огляду на зазначені пункти ПДР, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що саме дії водія автомобілю «Hyundai» призвели до ДТП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинення у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими.
Мотивуючи свій висновок про провадження по справі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , суд у постанові зазначив, що беручи до уваги, що термін встановлений ст.38 КУпАП закінчився, тому вважав за доцільне провадження по даній адміністративній справі закрити.
Так, з правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні зазначеного правопорушення, про що повинно бути зазначено в постанові.
Так, ст.38 Глави 4 КУпАП "Накладання адміністративного стягнення", яка визначає принципи та порядок накладення адміністративного стягнення, у тому числі і строки накладення стягнення. На особу, яка не вчинила адміністративного правопорушення не може бути накладено адміністративне стягнення, а тому до неї не може застосовуватись положення Глави 4 та відповідно ст.38 КУпАП.
Щодо клопотання захисника Грицюка О.О. в інтересах ОСОБА_1 клопотання про призначення автотехнічної експертизи по справі, на вирішення експертів захисник просив поставити питання:
-Хто саме з учасників ДТП порушив правила дорожнього руху і як це відповідає дорожній розмітці та знакам?
Проведення експертизи захисник просив доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думки захисника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які підтримали заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення його без задоволення, з огляду на таке.
Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статей 252, 273 КпАП призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов'язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Автотехнічна судова експертиза - це судова експертиза, пов'язана з дорожньо-транспортною подією (ДТП). Метою експертизи є встановлення технічного стану транспортних засобів, доріг і їх облаштування, дорожніх знаків і розміток, механізму дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), психофізіологічного стану водія та учасників ДТП.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 основними завданнями автотехнічної експертизи є: установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП. Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.
Апеляційний суд зазначає, що захисник Грицюк О.О., звернувшись до суду із вказаним клопотаннями, фактично не погоджується із встановленими судом фактичними обставинами, та не зазначає чому без звернення до експерта (спеціальних знань) прийняття рішення у справі буде неможливим, крім того ставить питання яке не відноситься до компетенції експерта.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП до повноважень суду апеляційної інстанції не належить функція збирання та встановлення доказів по справі, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх місцевим судом.
В ході апеляційного розгляду справи з'ясовані обставини справи, які потребують правової оцінки, необхідності в проведенні будь-яких експертиз для встановлення наявності порушень ПДР не вбачається, а тому відсутні достатні підстави для призначення та проведення по справі автотехнічної експертизи.
На переконання апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті апеляційної скарги.
За нормами КУпАП, суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення Правил дорожнього руху України.
Так, дані, які наявні в матеріалах справи, дають достатньо підстав зробити висновок з цього правового питання без призначення автотехнічної експертизи.
Разом із тим, посилання ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу за її відсутності є частково обґрунтованим, проте суд апеляційної інстанції вважає, що її відсутність у судовому розгляді в суді першої інстанції не вплинула на правильність прийнятого судового рішення, адже під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та її захиснику, була надана можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Таким чином, під час апеляційного розгляду ретельно досліджені доводи апеляційної скарги у співвідношенні із матеріалами справи, а також пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які дають підстави зробити висновок про те, що фактичні обставини справи, встановлені судом 1-ої інстанції об'єктивно та повно та підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ої інстанції є законною та справедливою, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2024 року, відносно ОСОБА_1 , якою її визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП - та закрито провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець