Справа № 453/1931/23 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.
Провадження № 22-ц/811/904/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
17 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,
Cуддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
Cекретар Іванова О.О.
З участю: представника позивачки - ОСОБА_1 , представника відповідача-адвоката Квак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №453/1931/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -адвоката Квака Вадима Васильовича на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
16 листопада 2023 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що вона проживала разом з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу однією сім'єю в період з вересня 2018 року по вересень 2021 рік.
Від спільного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .
Син проживає разом з нею, а також вона сама його забезпечує.
ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання їхнього сина не надає.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Вирішено стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - 16 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 070 (одна тисяча сімдесят) грн. 60 коп.
Допущено до негайного виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.
Рішення суду оскаржив представника ОСОБА_2 - адвокат Квак В.В.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим в частині визначеного судом розміру аліментів. При ухваленні рішення, судом було проігноровано норми ст.182 СК України, не враховано стан здоров"я ОСОБА_2 , наявність у нього інвалідності другої групи, а також другої дитини яку він утримує. Визначений судом розмір аліментів складає 2/3 доходу ОСОБА_2 , в зв"язку з чим такі він не може оплачувати. Вважає, що зможе оплачувати 1500,00 грн. на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При вирішенні питання судових витрат, судом не було враховано, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору.
Просить скасувати рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року та ухвалити нове про часткове задоволення позову і стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі, що не перевищує 1500 грн.
25 квітня 2024 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 має обов"язок з утримання свого сина. Долучена в суді першої інстанції фотокопія однієї сторони довідки МСЕК не містила жодних застережень з приводу протипоказань щодо роботи. Вважає, що непрацездатність ОСОБА_2 не звільняє його від обов"язку утримувати його дитину.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Квака В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на спростування доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13 квітня 2021 року Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі актового запису № 58.
Станом на 15 листопада 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з матір'ю - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Виховання малолітньої дитини ОСОБА_4 здійснює мати ОСОБА_3 самостійно.
ОСОБА_2 не заперечує факт перебування сина ОСОБА_4 на утриманні матері - ОСОБА_3 .
Згідно виписки-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 797 та довідки КНП "Славська міська лікарня" № 7, дитина ОСОБА_4 постійно хворіє, з 22 березня 2022 року перебуває на диспансерному обліку і з 19 лютого 2024 року потребує домашнього догляду.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з тих підстав, що фінансове становище відповідача, стан його здоров"я, а також перебування на його утриманні ще однієї дитини від іншого шлюбу не звільняє його від обов"язку утримання його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з врахування віку і стану здоров"я потребує значної допомоги на його утримання і яку одноособово мати дитини - ОСОБА_7 забезпечити не може. Суд прийшов до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір щомісячних аліментів 3000 грн. будуть достатніми для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Колегія суддів з висновками суду щодо визначеного судом розміру аліментів погоджується.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов'язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.
Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання.
Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов'язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов'язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов'язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з положеннями ст.ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З долученої відповідачем ОСОБА_2 в суді першої інстанції фотокопії пенсійного посвідчення та довідки (лицьової сторони) до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі по тексту МСЕК), вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2-ї групи загального захворювання. Івалідність пов"язана з проходженням військової служби.
З долученої в суді апеляційної інстанції фотокопії довідки (лицьової та зворотньої сторони) до акта огляду МСЕК, вбачається, що ОСОБА_2 рекомендується домашня індивідуальна праця.
Покликання в апеляційній скарзі на стан здоров"я, перебування в нього на утриманні іншої його дитини, а також матеріальне становище, а саме наявність у ОСОБА_2 . місячних доходів (пенсії) в сумі 4817 грн без долучення належних доказів, не свідчить про його скрутне матеріальне становище, яке б не дозволяло йому платити ОСОБА_3 щомісячно аліменти на його сина ОСОБА_8 , 2021р.н. в розмірі 3000 грн, який з врахування його віку і стану його здоров"я потребує таких коштів.
Враховуючи розмір аліментів визначених судом, колегія суддів вважає суму аліментів такими, що відповідає критеріям розумності, справедливості у даній ситуації та такими, що зможе допомогти матері частково забезпечить дитині його інтереси та потреби, зумовлені розвитком та станом здоров'я, будуть достатніми для забезпечення надійного захисту інтересів дитини при отриманні стабільного утримання з сторони відповідача - батька.
Суд першої інстанції визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягнення з відповідача, правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, у зв"язку з чим, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року в частині визначення розміру аліментів слід залишити без змін.
Щодо стягнення судового збору з відповідача, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає, що такий не повинен справлятися з відповідача, чого судом першої інстанції не взято до уваги.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
ОСОБА_2 як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнений від сплати судового збору, в зв"язку з чим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення зОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 070 (одна тисяча сімдесят) грн. 60 коп, не врахувавши, що в даній ситуації судові витрати компенсується за рахунок держави, в зв"язку з чим, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року в частині стягнення судового підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1,2; 375; 376 ч.1 п.4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -адвоката Квака Вадима Васильовича задовольнити частково.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року залишити без змін в частині стягнення аліментів в сумі 3000 грн., в частині стягнення судового збору скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 21 червня 2024 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк