Справа № 127/697/24
Провадження №11-кп/801/700/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
19 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника -адвоката ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, відповідно до ст. 82 КК України, -
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, відповідно до ст. 82 КК України.
В ухвалі суду зазначено, що засуджений ОСОБА_8 не став на шлях виправлення, що є обов'язковою умовою ст. 82 КК України в заміні засудженому невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Вважає що при винесенні рішення суд не взяв до уваги, що ОСОБА_8 працевлаштований, до роботи ставиться сумлінно та добросовісно, всі розпорядження адміністрації установи виконує без заперечень; позитивно характеризується, має 6 заохочень, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня; критично відноситься до свого минулого життя і своєю поведінкою підтверджує, що став на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку захисника - адвоката ОСОБА_7 та пояснення засудженого ОСОБА_8 ,який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до вимог ст. 404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно з ч.1ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Так, згідно ст.50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.82 КК особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений 29.12.2016 року вироком Слов'янського районного суду Донецької області п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 71 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Засудженому ОСОБА_8 , відповідно до ст. 72 КК України, зараховано в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення за період з 27.10.2016 року по 29.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку 27.10.2026 року; відбув 2/3 строку призначеного покарання.
Відповідно до матеріалів справи, засуджений ОСОБА_8 у Винницькій ВК №86 перебуває з 15.04.2022. Під час тримання в державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» характеризується посередньо, працевлаштований, усвідомлює, що саме треба змінити в життя, але нічого для цього не хоче робити, має позитивні плани на майбутнє, проте не розуміє як їх втілити в життя., періодично залучається та бере учать у роботах по благоустрою установи та прилеглих до неї територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених.
Згідно довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень по особовій справі на засудженого ОСОБА_8 вбачається, що останній за 2018-2023 рік має 20 заохочень. Однак, за 2023-2024 рік за порушення режиму відбування покарання має 2 дисциплінарні стягнення, які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.82КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Наведене є обов'язковою передумовою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, поряд із передбаченими у ч.4 ст.82КК України строками фактичного відбуття покарання засудженим.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Суд першої інстанції, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, цілком обґрунтовано відмовив у її задоволенні, оскільки дані про особу ОСОБА_8 не дозволяють зробити переконливий висновок про те, що засуджений став на шлях виправлення та не можуть слугувати підставою для застосування щодо останнього положень ст.82 КК України. З таким рішенням погоджується і апеляційний суд.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що для застосування щодо засудженого положень ст.82КК України необхідно враховувати його поведінку за весь період відбування покарання.
Так, засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання в ДУ «Вінницька виправна колонія (№ 86)» з 15.04.2022 року та за цей період характеризується посередньо, допустив за цей період одне порушення, дисциплінарне стягнення за яке не погашено, заохочувався за цей період двічі.
Згідно висновку комісії Вінницької ВК №86 ОСОБА_8 не став на шлях виправлення та не може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Крім того, ОСОБА_8 раніше звільнявся умовно-достроково від відбування покарання.
На думку колегії суддів заміна засудженому ОСОБА_8 невідбутої частини покарання більш м'яким, навіть з урахуванням доводів, які зазначені в апеляційній скарзі захисника є передчасною.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, однак із ОСОБА_8 цього не спостерігається. ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, звільнявся умовно-достроково, що свідчить про необхідність більш ретельної перевірки даних про особу засудженого при з'ясуванні питання чи засуджений став на шлях виправлення.
Враховуючи вищенаведене,а також те, що заміна невідбутої частини покарання засудженому більш м'яким є правом, а не обов'язком суду, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, відповідно до ст. 82 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4