24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 676/5207/16-к
провадження № 51-1107ск23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року і
Вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим та призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 125 КК у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 гривень;
-за ч. 2 ст. 125 КК у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 гривень.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 125 КК у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року вказаний вирок місцевого суду змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим:
- за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 гривень. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 гривень. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Виключено з резолютивної частини вироку посилання на призначення остаточного покарання ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 70 КК.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою касаційного суду від 22 грудня 2023 року відмовлено засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень та повернуто його касаційну скаргу.
14 червня 2024 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті) засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою та з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішеньщодо нього.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що в лютому 2023 року засуджений направив до Касаційного кримінального суду касаційну скаргу, однак у квітні 2023 року він отримав копію акту касаційного суду №197 від 31 березня 2023 року про відсутність додатків касаційної скарги без ухвали суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху. Засуджений стверджує, що його касаційна скарга повернута захиснику ОСОБА_5 , договір з якою він не укладав та не долучав.
Колегія суддів перевірила касаційну скаргу, долучені до неї матеріали та дійшла висновку, що у поновленні строку на касаційне оскарження потрібно відмовити, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Під поважними причинами потрібно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Як вбачається з копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду, засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 були присутніми в судовому засіданні 10 листопада 2022 року під час апеляційного розгляду. Отже, засудженому та його захиснику було достовірно відомо про строки та порядок касаційного оскарження ухвали.
Засуджений повторно подав касаційну скаргу 14 червня 2024 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті), тобто після закінчення тримісячного строку на касаційне оскарження, визначеного ч. 2 ст. 426 КПК.
Доводи, викладені в клопотанні засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про існування обставин, які об'єктивно були непереборними та унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Крім того, згідно з наявними в Суду матеріалами касаційного провадження, сторона захисту неодноразово подавала касаційні скарги на рішення судів попередніх інстанцій у цій справі.
Так, ухвалами ККС ВС від 23 лютого 2023 року, від 20 березня 2023 року та від 04 квітня 2023 року подані захисником ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 касаційні скарги повернуті на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК.
Також подану у грудні 2023 року засудженим касаційну скаргу повернуто ухвалою касаційного суду від 22 грудня 2023 року у зв'язку з відмовою у поновленні строку на касаційне оскарження.
Таким чином, поважних причин пропуску строку для касаційного оскарження, а, отже, і підстав для його поновлення колегія суддів не встановила, а тому касаційна скарга засудженого підлягає поверненню.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2021 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року.
Повернути ОСОБА_4 його касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3