24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/2283/19-к
провадження № 51-3111 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
перевірила касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року та Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року і
встановила:
Як убачається з матеріалів за скаргою, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва 29 січня 2020 року постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову начальника відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42017000000000622 від 12 грудня 2018 року.
Таке рішення Київський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2020 року залишив без змін, а подану ОСОБА_4 апеляційну скаргу - без задоволення.
За змістом поданої касаційної скарги, у ній ОСОБА_4 , заперечуючи законність згаданих ухвал, порушує питання про їх перевірку в порядку касаційної процедури.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Норми Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) установлюють, що порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством, котре складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 1 ст. 1 КПК).
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках.
Відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції в порядку, встановленому процесуальним законом (п. 1 ч. 2 ст. 36). Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права (ст. 48). Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 14).
Провадження в суді касаційної інстанції здійснюється за правилами глави 32 КПК. У цій главі міститься норма, котра встановлює вичерпний перелік судових рішень, що належать до предмета перевірки в порядку касаційної процедури. Конкретне унормування предмета ревізії суду касаційної інстанції є втіленням принципу юридичної визначеності.
Водночас за приписами ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Отже, виходячи з нормативного регулювання, оспорювані ОСОБА_4 ухвали не належать до предмета перевірки суду касаційної інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Тому колегія суддів вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Оскільки оспорювані ухвали не є предметом касаційної перевірки, колегія суддів немає правових підстав для вирішення клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження цих рішень.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року та Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6