24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 303/1441/19
провадження № 51- 4824 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 лютого 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення стосовно засудженого ОСОБА_5 .
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Однак касаційна скарга захисника не відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому, скаржник, заперечуючи законність судового рішення, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваного рішення, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
При цьому, слід враховувати, що згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Натомість у поданій скарзі захисник, не погоджуючись із висновками судів нижчих інстанцій, ставить під сумнів доведеність факту вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, за яке його засуджено, та, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, фактично не зазначає в чому такі порушення полягали та як вони вплинули на законність постановлених судових рішень. Обгрунтування касаційної скарги захисника зводиться до неповноти судового розгляду, незгоди з наданою судами оцінкою доказам та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до положень статей 433, 438 КПК, не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
До того ж, як убачається зі змісту скарги, захисник заперечує законність постановлених стосовно його підзахисного судових рішень, які просить скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Однак, попри те, що вирок переглядався в апеляційному порядку, скаржник не зазначає у чому саме полягають допущені судом апеляційної інстанції порушення норм права, які у розумінні ст. 412 КПК є істотними і тягнуть обов'язкове скасування ухвали на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з огляду на положення статей 84, 94, 370, 404, 412, 413, 419, 433 цього Кодексу в їх взаємозв'язку, а також з урахуванням установлених у справі фактів та не окреслює, які конкретно доводи сторони захисту цей суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, що істотно вплинуло на законність та обґрунтованість постановленого ним судового рішення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з до пунктами 1, 2 ч.1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, усупереч вищезазначеним нормам, захисник ОСОБА_4 не долучив до касаційної скарги документи на підтвердження своїх повноважень у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 4 ст. 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає.
Як убачається зі змісту скарги, захисником вищевказаних вимог закону не дотримано, оскільки скарга ним не підписана, а отже, відсутнє підтвердження подання скарги саме ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 лютого 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - десять днів з дня її отримання.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3