Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/183/24
Єдиний унікальний №733/394/24
Рішення
Іменем України
25 червня 2024 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді - Вовченка А.В.,
при секретарі - Мошенець Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ АК «Нива -Плюс», третя особа: Державний реєстратор Ічнянської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
ОСОБА_1 звернувся до Ічнянського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ АК «Нива -Плюс», третя особа: Державний реєстратор Ічнянської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на майно, а саме: земельну ділянку площею 3,4407 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парафіївської селищної ради (колишньої Іваницької сільської ради) Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0283. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2017 року право власності на дане спадкове майно визнано за ОСОБА_2 . Але на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2018 року, постанови Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року та постанови Верховного Суду України від 05 серпня 2020 року позивач набув право власності на вищевказану земельну ділянку відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 . Право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 було зареєстровано 22 лютого 2021 року державним реєстратором Ічнянської міської ради Загребельним Я.М. 02 червня 2017 року між ОСОБА_2 , який станом на 02 червня 2017 року був власником спірної земельної ділянки, та ПрАТ «Нива - Плюс», правонаступником якого є відповідач ТОВ АК «Нива -Плюс», було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець ( ОСОБА_2 ) передає, а орендар (ПрАТ «Нива - Плюс») приймає в строкове платне користування земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Парафіївської селищної ради (колишньої Іваницької сільської ради) Прилуцького району Чернігівської області, площею 3,4407 га, кадастровий номер 7421785200:07:000:0283.
Згідно з п. 5.1 Договору, договір укладено на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.
Отже, між ОСОБА_2 та ТОВ АК «Нива -Плюс» було укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_2 передав ТОВ АК «Нива -Плюс», а останній прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 7421785200:07:000:0283 та зобов'язався належним чином її використовувати відповідно до цільового призначення та сплачувати орендну плату.
Відповідно до 13.6 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до
другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі.
Позивач ОСОБА_1 як новий власник бажає розірвати договір оренди належної йому земельної ділянки від 02 червня 2017 року, який був укладений попереднім власником земельної ділянки, як орендодавцем з ТОВ АК «Нива -Плюс», так як після реєстрації права власності на земельну ділянку на своє ім'я позивач ніяких договорів оренди із ТОВ АК «Нива -Плюс» не укладав і їх не підписував, а правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_2 за договором оренди, укладеним між ними, позивач ніяк не може бути.
Відповідно і державна реєстрація вищевказаного договору оренди земельної ділянки, який укладений між відповідачами, підлягає скасуванню. А тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду із даною позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н, укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Нива-Плюс» (на даний час ТОВ АК «Нива -Плюс») 02 червня 2017 року, скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно - договору оренди земельної ділянки кадастровим номером 7421785200:07:000:0283, площею 3,4407 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парафіївської селищної ради та стягнути з відповідачів на його користь 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою судді від 20 березня 2024 року відкрито провадження по даній справі, що підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.19).
Ухвалою суду від 07 травня 2024 року у справі закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.86).
10 квітня 2024 року представником відповідача ТОВ АК «Нива-Плюс» поданий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не можуть бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації. Предметом спору є земельна ділянка площею 3,4407 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парафіївської селищної ради (колишньої Іваницької сільської ради) Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0283. 02 червня 2017 року між ОСОБА_2 , який станом на 02 червня 2017 року був власником даної земельної ділянки, та ПрАТ «Нива - Плюс», правонаступником якого є відповідач ТОВ АК «Нива -Плюс», було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований 26 липня 2017 року. Також згідно ст. 32 ЗУ «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Відповідно до 13.6 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі. Згідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України, якщо до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. 22 лютого 2021 року відбувся перехід права власності на вищевказану орендовану земельну ділянку до позивача ОСОБА_1 , до якого перейшли права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди земельної ділянки від 02 червня 2017 року, що відповідно до п. 13.6 Договору та враховуючи положення ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» не є підставою для зміни його умов або його припинення. Разом з тим, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 148-1 ЗК України до цього часу не повідомив ТОВ АК «Нива -Плюс» про набуття ним права власності на вищевказану земельну ділянку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що 14 квітня
2017 року він правомірно набув право власності на земельну ділянку площею 3,4407 га, кадастровий номер 7421785200:07:000:0283, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності було зареєстровано 26 травня 2017 року. 02 червня 2017 року між ним та ПрАТ «Нива - Плюс», правонаступником якого є відповідач ТОВ АК «Нива -Плюс», було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований 26 липня 2017 року. В подальшому право власності на дану земельну ділянку перейшло до позивача, який зареєстрував право власності на неї 22 лютого 2021 року. Тобто, в період з 26 травня 2017 року він був законним власником спірного майна. Але у зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1 , до нього перейшли права і обов'язки попереднього власника земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки від 02 червня 2017 року. А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Представник відповідача ТОВ АК «Нива-Плюс» - адвокат Черевко А.П. в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, та відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - державний реєстратор Ічнянської міської ради Чернігівської області в судове засідання також не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі державного реєстратора за наявними в матеріалах справи документами.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідачів судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідачі скористалися своїм правом на подання відзиву та пояснень, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на майно, а саме: земельну ділянку площею 3,4407 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парафіївської селищної ради (колишньої Іваницької сільської ради) Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0283.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2017 року право власності на дане спадкове майно визнано за ОСОБА_2 (а.с.5-6).
Але на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2018 року, постанови Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року та постанови Верховного Суду України від 05 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 набув право власності на вищевказану земельну ділянку відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 (а.с.7-16).
Право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 було зареєстровано 22 лютого 2021 року державним реєстратором Ічнянської міської ради Загребельним Я.М.(а.с.33).
02 червня 2017 року між ОСОБА_2 , який станом на 02 червня 2017 року був
власником спірної земельної ділянки, та ПрАТ «Нива - Плюс», правонаступником якого є відповідач ТОВ АК «Нива -Плюс», було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець ( ОСОБА_2 ) передає, а орендар (ПрАТ «Нива - Плюс») приймає в строкове платне користування земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Парафіївської селищної ради (колишньої Іваницької сільської ради) Прилуцького району Чернігівської області, площею 3,4407 га, кадастровий номер 7421785200:07:000:0283 (а.с.55-59).
Позивач ОСОБА_1 як новий власник бажає розірвати договір оренди належної йому земельної ділянки від 02 червня 2017 року, який був укладений попереднім власником земельної ділянки, як орендодавцем з ТОВ АК «Нива - Плюс», так як після реєстрації права власності на земельну ділянку на своє ім'я позивач ніяких договорів оренди із ТОВ АК «Нива - Плюс» не укладав і їх не підписував, а правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_2 за договором оренди, укладеним між ними, позивач ніяк не може бути.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідачів про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації спірного договору.
Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
У відповідності до статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частина перша статті 628 ЦК України вказує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно з п. 5.1 Договору договір укладено на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.
П.13.5 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до 13.6 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі.
Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначені підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов.
Положення пункту 13 Договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, також сам договір оренди земельної ділянки від 02 червня 2017 року не визнаний недійсним, а тому є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України, якщо до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням відповідної інформації.
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 було зареєстровано 22 лютого 2021 року державним реєстратором Ічнянської міської ради Загребельним Я.М. Але суду не надано докази того, що позивач, як новий власник земельної ділянки, звертався до орендаряТОВ АК «Нива -Плюс» із повідомленням про те, що змінився власник орендованої ними земельної ділянки, а також з
письмовою заявою (пропозицією) про розірвання договору оренди від 02 червня 2017 року.
Також суду не надано відомостей з приводу виплати і отримання орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки.
Адже в абз. 6 ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про оренду земель» йдеться про те, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
У п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Тобто, у суду відсутня інформація про те, чи в період з лютого 2021 року по даний час відповідач взагалі виконує або не виконує належним чином свої обов'язки щодо сплати орендодавцю орендної плати (в тому числі й з урахуванням індексу інфляції) за користування його земельною ділянкою.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що сама по собі зміна власника орендованої земельної ділянки не є безумовною та самостійною підставою для розірвання договору оренди землі новим власником. Оцінюючи доводи ОСОБА_1 та додані ним докази, суд прийшов до висновку, що останнім не доведено належними і допустимими доказами наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 02 червня 2017 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89,141, 229, 258,259,263-265, 280 ЦПК України, ст. 202,628,629,651 ЦК України, Законом України « Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ АК «Нива -Плюс», третя особа: Державний реєстратор Ічнянської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25 червня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива-Плюс», адреса розташування: вул. Петра Жовторіпенка, 39 с. Іваниця Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ: 14223494.
Третя особа: Державний реєстратор Ічнянської міської ради, адреса розташування: пл. Т.Г. Шевченка, 1 м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ: 04061748.
Суддя А. В. Вовченко