Іменем України
21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 314/2222/23
провадження № 61-7534ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері дітей до досягнення дитиною трирічного віку,
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері дітей до досягнення дитиною трирічного віку.
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області
від 18 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 травня 2023 року, і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19 травня 2023 року, до досягнення дитиною, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішено допустити негайне виконання рішення у межах суми за один місяць відповідно до пункту першого частини першої статті 430 ЦПК України.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 березня 2024 року.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 березня 2024 року повернуто заявнику.
Роз'яснено ОСОБА_1 право на звернення до Вільнянського районного суду Запорізької області із заявою про перегляд заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 березня 2024 року, і лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення вказане заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Матеріали цивільної справи № 314/2222/23 повернуто до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2024 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі статтею 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Частинами першою, другою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18) зазначено, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення.
Встановивши, що ОСОБА_1 не подавав заяву про перегляд заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 березня 2024 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на вказане рішення суду у зв'язку з недотриманням встановленого законом порядку перегляду заочного рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері дітей до досягнення дитиною трирічного віку відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська