24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 638/12280/20
провадження № 61-8202ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення в порядку поділа майна грошової компенсації, припинення права приватної власності подружжя на майно та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль,
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати транспортний засіб Nissan X-Trail 2488, 2017 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , зелений, номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частки у спільній сумісній власності на вказаний транспортний засіб; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право приватної власності на вказаний, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб; стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.
26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до
ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль Nissan X-Trail 2488, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зелений, номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
07 березня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову, в якій просив: стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму зворотної вимоги (регресу) від основного боргу за договором позики від 11 квітня 2018 року у розмірі 575 850, 00 грн та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 37 524, 75 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 28 травня 2024 року, заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог повернуто особі, яка її подала.
Ухвала мотивована тим, що відповідач, подавши заяву про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову, фактично подав окремий позов з іншим предметом та підставами позову.
01 червня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова
від 12 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 28 травня 2024 року у справі № 638/12280/20, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, безпідставно повернув заяву про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову.
Вважає, що суди дійшли помилкового висновку, що зазначеною заявою змінені підстави і предмет зустрічного позову. Натомість зустрічний позов та заява про збільшення позовних вимог обґрунтовані тими ж самими підставами та доказами без зміни сторін у справі, а обрання такого способу захисту обумовлено змістом майнового інтересу сторін, оскільки в одному судовому провадженні будуть встановлюватися взаємопов'язані між собою факти і обставини, на їх основі визначатимуться правовідносини між сторонами та правові норми, які підлягають застосуванню.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Частинами другою, третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких з позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Схожий за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 723/1233/17.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 при зверненні до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 просив визнати автомобіль Nissan X-Trail 2488. 2017 року випуску д. н. НОМЕР_1 зелений № двигуна НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 особистою приватною власністю ОСОБА_1 , як майно набуте ним за час шлюбу, але за кошти, що належали йому особисто, без сплати будь-якої грошової компенсації на користь ОСОБА_2 .
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль прийнято для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення в порядку поділу майна грошової компенсації, припинення права приватної власності подружжя на майно, об'єднавши їх в одне провадження.
В поданій, більш ніж через три роки після прийняття зустрічного позову, заяві про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 просив стягнути з
ОСОБА_2 суму зворотної вимоги (регресу) від основного боргу за договором позики від 11 квітня 2018 року у розмірі 575 850, 00 грн та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 37 524, 75 грн.
При цьому ОСОБА_1 вказував, що подання зазначеної заяви обрано ним в якості способу захисту від подвійної фінансової відповідальності у майновому спорі про виплату ОСОБА_2 грошової компенсації за спірний транспортний засіб, що полягає у тому, що окрім сплати компенсації позивачу, відповідачу необхідно повернути борг за договором позики
від 11 квітня 2018 року кредитору, за грошові кошти якого був придбаний автомобіль.
Встановивши, що ОСОБА_1 , подаючи заяву про збільшення позовних вимог та зміну (доповнення) предмету і підстав позову, фактично намагається подати новий позов з іншим предметом та підставами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходячи із завдання та основних засад цивільного судочинства, за обставин конкретної справи, дійшов обґрунтованого висновку про виключення можливості прийняття до розгляду судом поданої заяви та обґрунтовано її повернув позивачу за зустрічним позовом.
Повернення заяви ОСОБА_1 не позбавляє його права звернутись до суду з окремим позовом.
Оскільки правильне застосування норм права судами не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у справі № 638/12280/20.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников