19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 309/5573/15-ц
провадження № 61-17900св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Кожух О. А., Собослоя Г. Г.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк», банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Позов обґрунтований тим, що 23 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» і позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 146/08, згідно з яким за програмою кредитування «Іпотечний кредит» банк надав ОСОБА_1 кредит
у сумі 45 000 дол. США на строк до 22 червня 2023 року зі сплатою 13,8 % річних.
3. Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором було забезпечено іпотекою квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить по 1/2 частці іпотекодавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вартість предмета іпотеки сторони узгодили в сумі 342 000 грн, про що уклали 23 червня 2008 року договір іпотеки (без оформлення заставної) № 146/08.
4. Банк стверджував, що виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахував на поточний рахунок позичальника 45 000 дол. США згідно з меморіальним валютним ордером від 23 червня 2008 року
№ TR.1796.1.119, проте, позичальник свої зобов'язання за договором порушив, щомісячне погашення кредиту не здійснював, проценти в розмірах
і у строки, передбачені кредитним договором, не сплачував.
5. У зв'язку з невиконанням зобов'язань на адресу відповідачів були направлені письмові претензії (вимоги) про неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за вих. № 0670 і № 0671 від 30 березня 2015 року, однак протягом відведеного терміну для виконання зобов'язань, що становить
30 календарних днів, і до часу пред'явлення позову заборгованість не погашена.
6. Станом на 16 жовтня 2015 року заборгованість позичальника перед банком становить 28 592,16 дол. США, що еквівалентно 620 180,31 грн, та
17 223,22 грн, з яких: 23 000,00 дол. США - строкова заборгованість за кредитом, 2 498,49 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 155,27 дол. США - поточна заборгованість за процентами,
2 938,34 дол. США - прострочена заборгованість за процентами,
8 103,18 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 9 120,04 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
7. Посилаючись на викладене, АБ «Укргазбанк» просило суд
стягнути достроково з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором
від 23 червня 2008 року № 146/08 у сумі 28 592,10 дол. США
та 17 223,22 грн, з яких: 23 000 дол. США - строкова заборгованість за кредитом, 2 498,49 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 155,27 дол. США - поточна заборгованість за процентами,
2 938,34 дол. США - прострочена заборгованість за процентами,
8 103,18 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 9 120,04 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів;
в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2008 року № 146/08 у сумі 637 403,53 грн звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - квартиру
АДРЕСА_2 та на праві власності належить по 1/2 частці іпотекодавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно, на підставі свідоцтва про право власності від 01 червня 2001 року № 3168 та договору дарування, реєстровий № 3874 від 20 червня 2001 року, шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області
від 13 грудня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто достроково з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 23 червня 2008 року № 146/08
в розмірі 28 592,10 дол. США та 17 223,22 грн, з яких 23 000 дол. США - строковий кредит, 2 498,49 дол. США - прострочений кредит,
1 55,27 дол. США - поточні проценти, 2 938,34 дол. США - прострочені проценти, 8 103,18 грн - пеня за порушення строків повернення кредиту,
9 120,04 грн - пеня за порушення сплати процентів.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2008 року № 146/08 у розмірі 637 403,53 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить по 1/2 частці іпотекодавцям ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 01 червня
2001 року № 3168 та договору дарування від 20 червня 2001 року, реєстровий № 3874, шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання розподілу судових витрат.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на його обґрунтованість та доведеність, встановивши, що у кредитора виникли передбачені законом і договором підстави для дострокового стягнення боргу за кредитним договором у повному обсязі, належним способом погашення якого є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
10. Постановою Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області
від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Хустського районного суду від 13 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові. Вирішено питання розподілу судових витрат.
11. Відмовляючи в позові, апеляційний суд вказав, що банк видав позичальнику споживчий кредит, натомість передбачений договором
і законом порядок досудового врегулювання спору не був ним дотриманий. Вимога про повне дострокове виконання зобов'язання не складалася і не направлялася позичальнику (споживачу), а та, що була направлена, не
є вимогою про повне дострокове виконання зобов'язання. Тому банк, не виконавши вимоги закону про обов'язкове досудове врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту банк не мав належних підстав для стягнення зазначеного боргу
у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі АБ «Укргазбанк» просить оскаржуване судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. 12 грудня 2023 року АБ «Укргазбанк» подало касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у січні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц, Верховного Суду
від 17 липня 2018 року у справі № 275/997/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Вважає, що апеляційний суд не врахував, що позивачем були подані дві вимоги, щодо дострокового стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів в рахунок погашення кредитної заборгованості.
18. Недотримання передбаченої статтею 35 Закону України «Про іпотеку» процедури направлення вимоги про усунення порушень умов кредитного договору та договору іпотеки не є перешкодою для звернення до суду
з вимогою про звернення стягнення па предмет іпотеки, зокрема, шляхом проведення прилюдних торгів.
19. Крім того судом апеляційної інстанції не враховано, що строк повернення кредитних коштів настав, проте відповідачі, не оскаржуючи по суті позовних вимог банку та розміру заборгованості, своїх зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки так і не виконали.
Відомості щодо подання відзиву на касаційну скаргу
20. 05 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат
Розман С. Ю. подав до Верховного Суду письмові пояснення, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, проте вказані в них доводи не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки їх подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Підстав для продовження строку на подання відзиву колегією суддів не встановлено.
Обставини справи, встановлені судами
21. ОСОБА_1 29 травня 2008 року заповнив у підрозділі ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є АБ «Укргазбанк», заяву позичальника - фізичної особи на отримання кредиту щодо надання йому кредиту на споживчі цілі у сумі 50 000 дол. США на 180 місяців із процентною ставкою 13,8% річних, відповідність заяви умовам кредитної програми банку засвідчена підписом працівника банку, вчиненим 04 червня 2008 року.
13 червня 2018 року ОСОБА_1 було ознайомлено із загальними умовами кредитування за програмою «Іпотечний кредит».
22. 23 червня 2008 року АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 146/08, відповідно до якого банк надав позичальнику на строк
з 23 червня 2008 року до 22 червня 2023 року кредит у сумі 45 000 дол. США
зі сплатою 13,8 % річних для задоволення споживчих потреб.
Договір містив умови, згідно з якими:
банк зобов'язаний:розраховувати проценти за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку (пункт 3.1.4.); розраховувати проценти застосовуючи метод «факт/факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році (365 або 366 днів) (пункт 3.1.6.);
на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються виходячи із процентної ставки … збільшеної на 1 процент, починаючи з дня виникнення прострочення заборгованості (пункт 3.1.10);
позичальник зобов'язаний: здійснювати повернення кредиту, сплату процентів… у передбачені цим договором строки (пункт 3.3.1.);
повернення суми кредиту здійснювати… щомісячно з 1-го по 10-е число… в розмірі не менше 1/180 від суми отриманого кредиту, що становить
250,00 дол. США… (пункт 3.3.3.);
… у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти … виходячи з процентної ставки, встановленої пункт 3.1.10 …, починаючи з дня виникнення заборгованості за кредитом, та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (пункт 3.3.4.);
за порушення строків повернення кредиту та/або сплати
процентів … позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочко до повного погашення заборгованості, але
в межах строків позовної давності (пункт 5.3.);
банк має право: вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальником у разі порушення строків/термінів сплати будь-яких платежів за договором, в т.ч., сплати процентів, комісій, повного/часткового повернення кредиту та інших платежів… (пункт 3.2.5. підпункт 5));
вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання за цим договором, забезпеченого іпотекою, а якщо вимога банку не буде
задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, зокрема, невиконання письмової вимоги банку щодо часткового погашення кредиту при настанні події, визначеної пунктом 3.3.11. цього договору
(пункт 3.3.11. - позичальник зобов'язується безперечно виконувати умови змін і доповнень до цього договору …, внесених банком в односторонньому порядку у відповідності з розділом «Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку») (пункт 3.2.6. підпункт 3);
у разі невиконання позичальником зобов'язань … відшкодування заборгованості … здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки … (пункт 3.2.8.);
у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору … банк має право на свій розсуд … внести зміни/доповнення до цього договору в односторонньому порядку … включаючи зміну позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 14,8% річних (пункт 4.1.);
строк позовної давності … встановлюється в три роки, в тому числі, по поверненню … пені (пункт 5.8.).
У Додатку № 1 до кредитного договору зафіксовані Тарифи банку, а також умови надання кредиту, розпис платежів, за кредитним договором, сукупна вартість кредиту тощо.
Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором було забезпечено іпотекою належної іпотекодавцям ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частці кожному квартири АДРЕСА_2 , про що
ВАТ АБ «Укргазбанк» уклало з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договір іпотеки (без оформлення заставної) № 146/08-01, що був посвідчений 23 червня
2008 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Драгулою Н. І. за реєстровим № 2123.
Ринкову вартість предмета іпотеки сторони договору визначили в сумі 342 000 грн, договір передбачає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу позичальника за кредитним договором
у разі порушення ним зобов'язань шляхом, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки судом шляхом продажу майна з прилюдних торгів (пункти 2.2., 3.1.5., 3.1.6., 6.7.). Сторони узгодили, що у випадку порушення позичальником обов'язків за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцям письмове повідомлення про порушення їхніх обов'язків, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги (пункт 6.2.).
23. 02 квітня 2015 року АБ «Укргазбанк» надіслав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 претензії за вих. № 0670 і № 0671 від 30 березня 2015 року, які були отримані адресатами 04 квітня 2015 року.
24. Відповідно до змісту претензій, банк повідомляв, що станом
на 30 березня 2015 року прострочена заборгованість позичальника за кредитним договором від 23 червня 2008 року № 146/08 становить
1 615,53 дол. США; вказував, що умовами кредитного договору встановлені проценти за користування кредитом за ставкою 13,8 % річних і передбачено право банку вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальника; просив протягом 30 днів від дати отримання претензій сплатити суму простроченої заборгованості (1 615,53 дол. США, з яких за кредитом -
748,49 дол. США, за процентами - 867,04 дол. США) і попереджав, що в разі несплати цієї суми або неповної сплати банк зверне стягнення на заставлене майно.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
26. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
27. Відповідно до частин першої-другої, четвертої- п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року
у справі №638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.
30. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
31. Згідно з умовами кредитного договору від 23 червня 2008 року
№ 146/08 банк має право:
вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальником у разі порушення строків/термінів сплати будь-яких платежів за договором, в т.ч., сплати процентів, комісій, повного/часткового повернення кредиту та інших платежів… (пункт 3.2.5. підпункт 5);
вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання за цим договором, забезпеченого іпотекою, а якщо вимога банку не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, зокрема, невиконання письмової вимоги банку щодо часткового погашення кредиту при настанні події, визначеної пунктом 3.3.11. цього договору (пункт 3.3.11. - позичальник зобов'язується безперечно виконувати умови змін і доповнень до цього договору …, внесених банком в односторонньому порядку у відповідності
з розділом «Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору
в односторонньому порядку») (пункт 3.2.6. підпункт 3).
32. Згідно з умовами договору іпотеки від 23 червня 2008 року (пункт 6.2.), банк має право:
у випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) та майновим поручителем обов'язків за цим та/або кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (позичальнику) та іпотекодавцю майновому поручителю письмове повідомлення про порушення обов'язків за цим та/або кредитним договором, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання
у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року
в справі № 638/13683/15-ц дійшла висновку, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановила обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Велика Палата Верховного Суду вважає, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором. Суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, в якій був встановлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
34. Апеляційний суд, дослідивши надіслані відповідачам претензії
за вих. № 0670 і № 0671 від 30 березня 2015 року, встановив, що відповідно до їх змісту, банк повідомляв, що станом на 30 березня 2015 року прострочена заборгованість позичальника за кредитним договором від 23 червня
2008 року № 146/08 становить 1 615,53 дол. США, вказував, що умовами кредитного договору встановлені проценти за користування кредитом за ставкою 13,8 % річних і передбачено право банку вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальника, просив протягом 30 днів від дати отримання претензій сплатити суму простроченої заборгованості
(1 615,53 дол. США, з яких за кредитом - 748,49 дол. США, за процентами - 867,04 дол. США) і попереджав, що в разі несплати цієї суми або неповної сплати банк зверне стягнення на заставлене майно.
35. Отже, апеляційний суд обґрунтовано встановив, що вказаними вимогами (претензіями) банк ставив питання про сплату поточної заборгованості, а не про дострокове повне виконання зобов'язання чи зміну строку виконання основного зобов'язання.
36. Водночас апеляційний суд, відмовивши повністю у позові, не звернув уваги, що банком заявлено дві вимоги - про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, не встановив всі складові заборгованості, про стягнення якої заявив вимоги банк, та не мотивував відмову у задоволенні вимог банку про стягнення сум, строк виплати яких настав (простроченої заборгованості), а також про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення такої заборгованості.
37. Необхідність встановлення вказаних обставин узгоджується
з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 09 червня
2021 року у справі № 333/2474/15-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 202/1103/16-ц.
38. Зазначені обставини у їх сукупності свідчать про помилкове застосування апеляційним судом норм матеріального прав та неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а тому Верховний Суд частково погоджується із доводами касаційної скарги.
39. Встановлення обставин справи та вирішення питання про оцінку доказів, за змістом частини першої статті 400 ЦПК України, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
40. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
41. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
42. Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом належним чином не встановлені, а зроблені висновки не в повній мірі узгоджуються
із висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах, тому постанова апеляційного суду не в повній мірі відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
43. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема
в межах позовних вимог визначитися з обсягом кредитних зобов'язань, строк виконання яких настав (прострочена заборгованість), дати оцінку цим обставинам і доказам у справі та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.
2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович