17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 754/1955/22
провадження № 61-5720ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»
(далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 6 988,33 грн.
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 16 січня 2024 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії у сумі 1 705,69 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії у сумі
по 2 641,32 грн з кожного.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 16 січня 2024 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала,
на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
19 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 03 травня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику уточнити прохальну частину касаційної скарги, зокрема вказати судове (судові) рішення, що оскаржується (оскаржуються), із зазначенням дати, місяця та року ухвалення (постановлення) судового (судових) рішення (рішень), та викласти свої вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
У травні 2024 року на виконання вимог ухвали суду від 03 травня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява на усунення недоліків, в якій заявник просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року і передати справу для розгляду за правилами загального позовного провадження.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 17 ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Системне тлумачення частини другої статті 17, пункту 1 частини першої
статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З огляду на зміст касаційної скарги та інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, на день подання касаційної скарги в рамках судової справи № 757/1955/22 рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 16 січня 2024 року в апеляційному порядку по суті не переглядалось.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У справі «Дія 97» проти України» (заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті, що термін «судом, встановленим законом», Верховний Суд установив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (рішення у справі від 15 травня 2012 року «ТОВ «Фірма Верітас» проти України», заява № 2217/07).
Враховуючи те, що рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 16 січня 2024 року не було предметом перегляду по суті в суді апеляційної інстанції, на предмет законності не перевірялось, а тому не може бути предметом касаційного розгляду, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження на рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 16 січня 2024 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Слід звернути увагу заявника, що він не позбавлений права оскаржити ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року про визнання неподаною та повернення його апеляційної скарги відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394, статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк