Рішення від 18.06.2024 по справі 924/232/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" червня 2024 р. Справа № 924/232/22 (924/201/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький

до: 1. Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

2. Фізичної особи - підприємця Яцишина О.В. м. Хмельницький

про 1) визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який укладений між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором.

2) Застосування наслідків недійсності правочинну до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., укладеного між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем а саме:

- стягнення з дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн. отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.

- стягнути з фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46 016,42 грн., отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП №66522496.

За участю представників сторін:

від позивача - Керницька О.В.

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - Ярош В.Ю.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Рішенням суду від 28.05.2024р. у позові відмовлено.

04.06.2024р. до суду надійшла заява представника ФОП Яцишина О.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.06.024р. заяву представника ФОП Яцишина О.В. про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні

Позивач у письмовій позиції з приводу зазначеної заяви просить зменшити витрати на правову допомогу, оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію розумності та суперечить принципам розподілу таких витрат. Крім цього просить суд повернути заяву представника відповідача без розгляду на підставі недотримання вимог ч.8. ст. 129, ст. 42 та ст. 80 ГПК України.

Дослідивши матеріали заяви представника ФОП Яцишина О.В. про ухвалення додаткового рішення, з'ясувавши позиції сторін, суд дійшов висновку про її часткове задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом враховується, що заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду (штамп канцелярії) 04.06.2024р., натомість судове рішення у даній справі ухвалено 28.05.2024р. (вступна та резолютивна частини рішення), повний текст складений та підписаний 07.06.2024р.

Таким чином заяву подано в строк передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно долучених до справи доказів, надання ФОП Яцишину О.В. адвокатом адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/232/22(924/201/22) підтверджується належним чином завіреними копіями Договору про надання професійної правничої допомоги від 08.02.2022р., укладеного між адвокатом Ярошем В.Ю. та ФОП Яцининим О.В., (том 2 ст.41) додатку до договору від 04.04.2023р. (том 2 ст.40); Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 478 від 30.06.2010р. (том 1 ст.203); ордер на надання правничої (правової) допомоги №1043669 від 04.04.2023р. (том 1 ст.202); Акту прийому - передачі наданих послуг від 27.06.2023р. (том 2 ст. 39); Акту прийому - передачі наданих послуг від 03.06.2024р. (том 4 ст. 71)

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 1 Договору від 08.02.2022р. на адвоката покладається обов'язок надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як особи, що має грошові вимоги до ПАТ "Проскурів", набутих за договором відступлення права вимоги від 02.02.2022р., в судах у пов'язаних із цими вимогами справах. Правова допомога згідно цього договору передбачає, зокрема, підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів Клієнта у судах.

Згідно п.п. 2.1-2.4 договору, адвокат здійснює представництво інтересів Клієнта у судах загальної юрисдикції у відповідності до ЦПК України, ГПК України КАС України, Закону України "Про адвокатуру" та інших чинних нормативно-правових актів України.

З метою захисту інтересів Клієнта у судах загальної юрисдикції Адвокату, як представнику надаються права, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі, з правом пред'явлення позову, зміни предмету та підстави позову, збільшення, зменшення розміру позовних вимог, оскарження рішень суду першої та подальших інстанцій, одержання присуджених цінностей, в тому числі - майна, грошей, цінних паперів; а у відділах державної виконавчої служби - з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень.

Адвокату як представнику Клієнта надано право від його імені подавати та підписувати всі необхідні для виконання повноважень документи, включаючи позовні та інші заяви, повідомлення, клопотання, скарги, претензії, вимоги, запити, власноручно завіряти копії документів, отримувати необхідні документи, включаючи рішення судів України загальної юрисдикції. Адвокат має право ознайомлюватися з документами або їх копіями, отримувати інформацію від Клієнта, що буде вважатися Сторонами необхідною для досягнення бажаних юридичних наслідків, а також подавати запити про отримання інформації, що стосується прав та інтересів Клієнта, в тому числі, запити про отримання інформації щодо Клієнта згідно ст. 23 Закону України "Про інформацію".

Відповідно п.3.1 та 3.2 договору сторони дійшли згоди з приводу порядку, умов розрахунку розміру гонорару, що з метою конфіденційності, вирішили вказати в додатку до цього договору. Правнича допомога розглядається сторонами належною та якісною не залежно від того позитивного результату, якого вдалося досягти у суді, представництво у якому здійснювалося Адвокатом.

В додатку від 04.04.2023р. до договору сторони погодили, що розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги у суді у справі № 924/232/22 (924/201/22), що включає підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів Клієнта у судових засіданнях складає 35 000 грн.

Гонорар є фіксованим і не залежить від кількості судових засідань та підготовлених адвокатом документів, у будь-якому разі професійна правнича допомога вважається наданою, а договір про її надання виконаний Адвокатом у разі ухвалення рішення суду, яким у позові до Клієнта буде відмовлено. Факт надання допомоги оформляється актом приймання-передачі наданих послуг. Клієнт зобов'язаний виплатити зазначений гонорар адвокату не пізніше трьох місяців з моменту надання допомоги у справі № 924/232/22 (924/201/22).

Відповідно до Актів прийому-передачі наданих послуг від 27.06.2023р. та 03.06.2024р. Адвокат надав Клієнту правничу допомогу в суді у справі №924/232/22 (924/201/22), що включає підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів Клієнту у судових засіданнях, а Клієнт прийняв такі надані послуги: попереднє опрацювання матеріалів справи, підготовка пояснень по суті справи та з процесуальних питань, участь у судових засіданнях вартістю 35 000грн.

Судом встановлено, що відзив у справі від 08.05.2024р. підписаний представником відповідача 2 адвокатом Ярошем В.Ю. крім цього представник відповідача 2 адвокат Ярош В.Ю. приймав участь у судових засіданнях.

Поряд із цим представником позивача подано письмові пояснення, в яких окрім іншого зазначено про зменшення розміру заявлених витрат на правову допомоги.

У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПУ України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такі правові висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, предмет спору, ураховуючи критерії співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом (представником ФОП Яцишина О.В.) роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ФОП Яцишина О.В. витрати на правничу допомогу у розмірі 35 000грн. є завищеними, та дійшов висновку про стягнення цих витрат у розмірі 25 000 грн.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 240, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, код ЄДРПОУ 30593842) на користь фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.06.2024р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 3 прим.

1- примірник до справи.

2) позивачу ПАТ "Проскурів" (proskuriv.pat@gmail.com)

3) представнику позивача - Керницькій О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

4) відповідачу 1 ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" 29021, м. Хмельницький, вул. В.Глушенкова, 11 код (21335874) та на ел. (rudtrans1301@gmail.com),

5) відповідачу 2 ФОП Яцишину О.В. АДРЕСА_2 (код2707311010) та на ел. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

6) арбітражному керуючому Глеваському В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )

7) кредитору ПАТ "Хмельницьке АТП 16854" ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ),

8) кредитору ТОВ "Технопарк Проскурів" (ІНФОРМАЦІЯ_4)