Справа №601/1901/24
Провадження № 3/601/983/2024
24 червня 2024 року
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Шульгач Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителяс. АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст.173 Кодексу України про адміністративніправопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №161383 від 19.06.2024, ОСОБА_1 08.06.2024 року о 18 год. 30 хв. перебуваючи на території Почаївської Лаври, вчинив конфлікт з охоронцем ОСОБА_2 погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненному заперечив та пояснив, що його безпричинно не пускали у Лавру, поломили свічки. Він його не бив, а відштовхнув, і він його теж штовхнув. Храм це не приватна власність.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'активне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимо гст.ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв виним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство.
Однак, як з'ясовано в ході судового розгляду з пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, слідує, що конфлікт між ним та ОСОБА_2 був викликаний тим, що його не пускали у Почаївську Лавру. Суду не надано доказів про наявність правил відвідування храму чи відповідних заборон.
Отже, як слідує з наявних у справі доказів, то вони не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 порушення громадського порядку і спокою громадян, зокрема, вчинення образливих дій, що зневажають честь і гідність людини, або виражалися б в нецензурній лайці в громадському місці, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тобто ознак та складових складу адміністративного правопорушення, визначеного статтею 173 КУпАП.
При здійсненні аналізу обставин правопорушення суддею звертається увага на те, що об'єктом адміністративного проступку за ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
З урахуванням наведеного, в даному випадку відсутні такі суб'активні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, як мотив вчинення і направленість умислу на порушення громадського порядку та спокою громадян, які є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно ст. 173 КУпАП становлять об'єктивну сторону даного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУПАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючисьст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: