Справа № 465/1613/24
Провадження № 2/461/1591/24
24.06.2024 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Заплотинської Олени Борисівни про визнання заповіту недійсним,-
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
Представником відповідача адвокатом Прудиусом О.О. у підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування доказів. Подане клопотання мотивував тим, що представник позивача ставить під сумнів той факт, що відповідач ОСОБА_4 здійснював виклик карети швидкої медичної допомоги для ОСОБА_5 . Для підтвердження зазначеного, ним скеровувався адвокатський запит до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що запитувана інформація становить лікарську таємницю.
Представник позивача, з метою перевірки та встановлення обставин того, хто саме викликав лікарів швидкої медичної допомоги для ОСОБА_5 , просив суд витребувати у Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» вищезазначену інформацію.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі «Рожков проти РФ» від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.
У рішеннях у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року також визначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Відповідно до ст.ст. 39-1,40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
У даному випадку, оскільки у сторони позивача є обґрунтовані перешкоди у самостійному отриманні зазначених доказів, а також з метою повного та об'єктивного встановлення обставин справи, підтвердження або спростування доводів сторін, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про витребування доказів.
Керуючись ст. ст. 258-259 ЦПК України, суд -
Клопотання представника відповідача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (79059, м. Львів, вул. Миколайчука, 9) інформацію з наступних питань:
1)Чи здійснювався 02 листопада 2023 року екстрений виклик на номер «103» невідкладної медичної допомоги для гр. ОСОБА_5 за адресою:
АДРЕСА_1 )Якщо такий виклик за вказаною адресою здійснювався то вказати особу, яка здійснювала виклик невідкладної медичної допомоги для ОСОБА_5
Зобов'язати КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надати витребувану інформацію у строк до 01 серпня 2024 року.
В разі неможливості надання вказаної вище документації повідомити суд про причини.
Попередити уповноважених осіб КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, за умисне невиконання ухвали суду, що набрали законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.Д. Мироненко