Єдиний унікальний номер №943/979/24
Провадження № 1-кп/943/114/2024
25 червня 2024 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Буську клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
у провадженні Буського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
07.06.2024 року до суду надійшло від прокурора ОСОБА_6 клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб, оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду. Наведене підтверджується тим, що в разі визнання його винним у вчиненні злочину буде призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, усвідомлення чого може спонукати обвинуваченого ухилятися від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому через те, що згідно ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою такий спливає 27.06.2024 року, просив його продовжити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримав заявлене клопотання, оскільки ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, показання яких мають важливе значення для доведення винуватості підозрюваного. Крім того, ще не допитані потерпілі та свідки в цьому кримінальному провадженні, а тому є ризики впливу обвинуваченого на них, а також останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово ОСОБА_4 судимий, а тому просив заявлене клопотання задовольнити, а також визначити розмір застави в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання про продовження запобіжного заходу вигляді триманні під вартою заперечив. Крім того, захисник заявив зустрічне клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке в судовому засіданні підтримав обвинувачений, оскільки ризики прокурора грунтуються на припущеннях, які нічим не підтвердженні, потерпіла ОСОБА_7 не має жодних претензій до ОСОБА_4 . згідно поданої заяви, а ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та відшкодував всі збитки потерпілій ОСОБА_7 . Тому просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою заперечив, щодо зустрічного клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримує повністю.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні проти зустрічного клопотання захисника заперечив та просив задоволити його клопотання.
Розглянувши заявлене прокурором клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного висновку, виходячи із таких мотивів.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
У вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 29.04.2024 року застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27.06.2024 року.
В силу ч. 3 ст. 199 цього Кодексу обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На сьогоднішній день ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як убачається з обвинувального акту, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Побужани Буського району Львівської області, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, раніше судимий (останнє вироком Буського районного суду Львівської області від 16.02.2024, за ст. 395 КК України), військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року в справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Перелічене вище свідчить, що вищевказаним ризикам на даному етапі кримінального провадження неможливо запобігти, застосувавши до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, оскільки його перебування на свободі може дозволити йому переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а умови застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечать його належної процесуальної поведінки.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження, заявлені ризики та особу обвинуваченого, є достатні підстави вважати, що такий ступінь обмеження прав ОСОБА_4 як утримання його під вартою відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.
Аналізуючи вимоги КПК України та наявні в розпорядженні суду документи, які додані прокурором в підтримку заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_4 є тяжким злочином, згідно ст. 12 КК України, а обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий.
Разом із тим, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищенаведене, особу обвинуваченого, який раніше судимий, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що застава у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відтак, заявлене зустрічне клопотання стороною захисту щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не підлягає до задоволення, оскільки є необґрунтованим та запропонований стороною захисту запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не зможе достатньою мірою гарантувати процесуальних ризиків, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, який є тяжким злочином, раніше неодноразово судимий та зможе продовжити протиправну діяльність, а також впливати на потерпілу та свідків, які ще судом не допитані.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання прокурора є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення у вигляді продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб. Також, на думку суду, обвинуваченому слід визначити як альтернативу - заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, а у задоволенні зустрічного клопотання сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд, -
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
У задоволенні зустрічного клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - відмовити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб, який починати рахувати з моменту проголошення цієї ухвали.
Строк дії ухвали становить з 25.06.2024 року до 23.08.2024 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що застава може бути внесена у визначеному судом розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали, за наступними реквізитами одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, розрахунковий рахунок UA598201720355219002000000757, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Внесення застави, визначеної судом про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за викликом прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченим ОСОБА_4 , його слід вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання покладених обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 .
Ухвала суду про обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Буський районний суд Львівської області.
Суддя ОСОБА_1