1Справа № 335/3297/24 1-кс/335/2696/2024
21 червня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000369 від 10.03.2023 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, уродженця м. Кутаісі, Грузія, який має середню освіту, перебуває у цивільному шлюбі, дітей не має, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000369 від 10.03.2023 року, досудове розслідування у якому здійснюється Відділом поліції № 1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області.
У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , керуючись прагненням до наживи, перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на заволодіння чужим майном громадян України шляхом таємного викрадення чужого майна та вимагання грошових коштів, з метою незаконного збагачення та протиправного отримання матеріальних благ протягом тривалого часу внаслідок вчинення корисливих умисних злочинів проти власності.
При цьому, розуміючи, що всі етапи злочинної діяльності задля досягнення кінцевого результату провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим правоохоронними органами, ОСОБА_6 , володіючи лідерськими якостями, організаторськими здібностями та комунікабельністю, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив утворити та очолити внутрішньо та зовнішньо стійке об'єднання - злочинну організацію, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна та вимагання грошових коштів.
ОСОБА_6 , будучи наближеною особою до так званого «вора в законі» на кримінальне прізвисько «Принц» і особисто вважаючи себе «кримінальним авторитетом», маючи підтримку в кримінальному середовищі, відповідно до неписаних правил та «воровських законів», користуючись своїм авторитетом, який надав йому певний пріоритет щодо взаємодії з іншими учасниками кримінального середовища, особистими якостями та можливостями, прийняв на себе повноваження лідера та керівника злочинної організації, взявши на себе функції керування вчиненням злочинів, наданням інструктажів щодо підготовки та безпосереднього вчинення іншими співучасниками крадіжок і вимагання грошових коштів, визначення послідовності дій останніх під час вчинення злочинів, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складання спільного плану, який є обов'язковим для безумовного виконання всіма членами злочинної організації, що має на меті отримання швидкого та незаконного збагачення, особисто залучив до участі в злочинній організації довірених осіб, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які надали згоду на участь у ній та вчинені злочинів проти власності.
При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування угруповання, під час підбору вказаних осіб враховувалися їх особисті якості, фізичні дані, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень, визнання авторитету лідера та безумовне йому підпорядкування.
Переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення, шляхом таємного викрадення майна та вимагання грошових коштів, всі вищевказані особи добровільно погодились на участь у злочинній організації та вчинюваних нею злочинах, а також підкорилися жорсткій ієрархії, визначеним правилам поведінки і дисципліні у ній.
Відповідно до плану створення та діяльності злочинної організації ОСОБА_6 розподілив ролі та функції між майбутніми співучасниками вчинення злочинів, а також розробив ієрархічну структуру підпорядкування учасників злочинної організації.
Так, найвищу (першу) ланку у злочинній організації ОСОБА_6 відвів собі, згідно чого йому, як керівнику злочинної організації, повинні були підпорядковуватися всі інші учасники злочинної організації. При цьому, саме ОСОБА_6 визначав напрямки злочинної діяльності, розробляв проекти планів вчинення окремих злочинів і доводив їх до виконавців, координував їх злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою організації, здійснював контроль за їх діяльністю, розподіляв отримані злочинним шляхом кошти та отримував основний дохід від вчинення злочинної діяльності.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_6 відвів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які, будучи виконавцями і активними учасниками злочинної організації, виконували наступні дії: добровільно вступили до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; безпосередньо здійснювали вимагання грошових коштів та таємне викрадення майна потерпілих громадян України.
Крім того, з метою вчинення злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна та вимагання грошових коштів, членами даної злочинної організації було залучено третіх осіб, з числа знайомих, які виконували роль пособників, тобто шляхом надання порад та усунення перешкод сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у невстановлений в ході досудового розслідування час, діючи у складі злочинної організації, діючи умисно, за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , з відома учасників злочинної організації, залучили в якості пособника ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Крім того, з метою вчинення злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна та вимагання грошових коштів, членами даної злочинної організації було залучено третіх осіб, з числа знайомих, які виконували роль виконавців, тобто які у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчиняли кримінальні правопорушення.
Так, ОСОБА_9 у невстановлений в ході досудового розслідування час, діючи у складі злочинної організації, діючи умисно, за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , з відома інших учасників злочинної організації, залучив в якості виконавця ОСОБА_12 .
Стійкість злочинної організації ОСОБА_6 забезпечував за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.
Створена ОСОБА_6 злочинна організація, яка була стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входили, мали єдині наміри щодо вчинення злочинів, тобто поєднувала наміри всіх учасників групи щодо вчинення злочинів, що передбачало усвідомлення кожним з учасників факту об'єднання його з іншими особами в одну групу і прагнення тісно поєднати свої зусилля з іншими учасниками для досягнення єдиного злочинного результату.
Крім того, ОСОБА_6 , як організатор забезпечував функціонування створеної ним злочинної організації, шляхом спрямування коштів на фінансування витрат, пов'язаних із функціонуванням цієї злочинної організації, зокрема оренди приміщення, в якому інші учасники злочинної організації проводять систематичні збори, на яких обговорюють підготовку до вчинення та обставини вчинення злочинів, роз'яснював як розподіляти та безпосередньо розподіляв кошти, отримані від вчинення злочинів, в тому числі так званий «грев» та «долю», що виражається у наданні ОСОБА_6 безпосередньо або за його вказівкою певної частини грошових коштів від вчинення злочину співучасникам та пособникам.
Разом з тим, будучи обізнаним про методи та форми роботи правоохоронних органів, з метою конспірації та не викриття організованої ним протиправної діяльності, ОСОБА_6 встановив відповідний рівень дотримання загальних правил поведінки, систематично надавав вказівки іншим співучасникам щодо перевірок транспортних засобів на предмет встановлення технічних засобів відбору, фіксації та передачі аудіоінформації і геолокації, проводив зустрічі усіх членів злочинної групи в місцях, що унеможливлюють документування правоохоронними органами відомостей, щодо підготовки та вчинення злочинної діяльності останніх, спілкувався із членами керованої ним злочинної організації лише з використанням програм-мобільних додатків WhatsApp, Viber, Telegram, Signal та інші.
Стійкість створеної злочинної організації полягала у домовленості усіх членів злочинної організації ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, що виражалося у безумовному визнанні всіма членами організації неформальної ієрархії та авторитета ОСОБА_6 , на який спиралися останні під час підготовки та вчинення злочинів, централізованому підпорядкуванні його наказам, дорученням та настановам, дотримання конспіративних заходів направлених на протидію викриттю діяльності такої організації правоохоронними органами, перебування у довготривалому стійкому складі учасників організації, тісних стосунках між ними, дотриманням єдиних правил поведінки, наявності плану щодо отримання матеріальних благ шляхом вчинення злочинів проти власності з чітким розподілом функцій учасників щодо його досягнення.
Разом з тим, ОСОБА_6 , використовуючи певний авторитет, в процесі керування створеною ним злочинною організацією, популяризує серед її учасників та інших осіб «блатне» життя, яке суперечить встановленим нормам та правилам поведінки в суспільстві, за рахунок чого посилює власний статус в кримінальному світі, та тлумачить факти з точки зору «неписаних кримінальних законів», надає настанови учасникам злочинної організації щодо підкорення «положенцям» та «ворам в законі» - вищим особам у «ієрархії кримінального світу».
В свою чергу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи виконавцями і активними учасниками злочинної організації, виконували наступні дії: приймали участь у плануванні та довготривалій підготовці злочинної діяльності, дотримувались заходів конспірації злочинної діяльності, безпосередньо за вказівкою організатора ОСОБА_6 вчинювали дії, направлені на здійснення квартирних крадіжок та вимагання грошових коштів на території м. Запоріжжя, з метою конспірації підшукували транспортні засоби для вчинення злочинів іншими членами злочинної організації.
Так, учасники злочинної організації ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , залучивши в якості пособника ОСОБА_11 , на виконання загального плану злочинної діяльності, діючи умисно, спільно та узгоджено, виконуючи свої функції та завдання у злочинній організації, переслідуючи досягнення спільної мети щодо незаконного збагачення учасників злочинної організації шляхом вчинення крадіжок чужого майна, вчинили крадіжку грошових коштів ОСОБА_13 у сумі 28 600 доларів США, які зберігались за місцем мешкання останньої, за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, учасники злочинної організації ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , на виконання загального плану злочинної діяльності, діючи умисно, спільно та узгоджено, виконуючи свої функції та завдання у злочинній організації, переслідуючи досягнення спільної мети щодо незаконного збагачення учасників злочинної організації у січні 2024 року, діючи у складі злочинної організації, в умовах воєнного стану, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, здійснили вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_14 в сумі 8 000 доларів США.
Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи умисно, під пильним керівництвом ОСОБА_6 та з відома ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , залучив в якості виконавця ОСОБА_12 , на виконання загального плану злочинної діяльності, діючи умисно, спільно та узгоджено, виконуючи свої функції та завдання у злочинній організації, переслідуючи досягнення спільної мети щодо незаконного збагачення учасників злочинної організації, у лютому 2024 року, діючи у складі злочинної організації, в умовах воєнного стану, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, здійснили вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 в сумі 25 000 гривень.
Крім того, учасники злочинної організації ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , залучивши в якості пособника ОСОБА_10 , на виконання загального плану злочинної діяльності, діючи умисно, спільно та узгоджено, виконуючи свої функції та завдання у злочинній організації, переслідуючи досягнення спільної мети щодо незаконного збагачення учасників злочинної організації шляхом вчинення крадіжок чужого майна, вчинили крадіжку грошових коштів ОСОБА_16 у сумі 42 500 доларів США, які зберігались за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_3 .
Посилаючись на те, що для закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні органу досудового розслідування потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, виконання яких неможливо до закінчення строку дії тримання під вартою підозрюваного, а також, зазначаючи, що з урахуванням обсягу підозри і тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , не зменшилися ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Наполягав, що ризики, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду; впливу на свідків, потерпілих та інших осіб, які можуть бути причетні до інкримінованих йому злочинів; перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні іншим чином, на даний час не зменшилися і продовжують тривати. Крім того, у даному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, його строк продовжено до шести місяців, з огляду на його складність є потреба у проведенні ряду слідчих і процесуальних дій, а застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного є неможливим і недостатнім для запобігання встановленим ризикам, з огляду на тяжкість і обставини інкримінованих злочинів. Наполягав на відсутності нових даних про особу підозрюваного, окрім оцінених раніше слідчим суддею.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти клопотання заперечувала. Вважає необґрунтованою підозру і недоведеними ризики, про які зазначено стороною обвинувачення, а також вважає необґрунтованим і таким, що обмежує права підозрюваного подальше тримання підозрюваного під вартою. Просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який вважає достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, підтримав позицію захисника. Суду пояснив, що не має наміру перешкоджати досудовому розслідуванню та просив врахувати, що умови утримання в слідчому ізоляторі є нестерпними.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного і його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000369 від 10.03.2023, у якому 27.03.2024 року, о 16 годині 32 хвилин, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 27.03.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 29.03.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, згідно з п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, строком до 25.05.2024 включно.
16.05.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, зі змісту якої вбачається збільшення її обсягу.
Ухвалою слідчого судді від 23.05.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 27.06.2024 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, про які зазначено у клопотанні слідчим, ухвалою слідчого судді від 20.06.2024 року строк досудового розслідування продовжено до шести місяців.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного, слідчий суддя враховує наявність наведених у клопотанні і підтверджених матеріалами кримінального провадження обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обсяг повідомленої йому підозри, обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, їх тяжкість та ступінь участі останнього у їх вчиненні.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства", факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Також, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не засуджений, має місце проживання, офіційно не працевлаштований, дітей не має, зі слів перебуває у цивільному шлюбі, а також його вік і стан здоров'я. Стороною захисту у судовому засіданні даних про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків не наведено.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований відносно підозрюваного запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає його особі, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються.
З огляду на винятковість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, виходить із сукупності обставин, встановлених в ході досудового розслідування, які характеризують високий ступінь суспільної небезпеки дій ОСОБА_5 , в межах інкримінованих кримінальних правопорушень, предмету їх посягання.
Стороною обвинувачення надано достатньо доказів про те, що у даному кримінальному провадженні, у якому досудове розслідування триває, слідством проводяться відповідні слідчі дії, про які зазначено у клопотанні, з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень, а також заходи, спрямовані на збирання всіх доказів.
З урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також доказів та обставин, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу.
Стороною захисту в ході розгляду клопотання не спростовано існування вищезазначених ризиків та не надано жодних даних про їх зменшення з моменту застосування запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Разом з тим, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя враховує всі доводи сторони захисту щодо необґрунтованості подальшого тримання під вартою підозрюваного, однак, приходить до висновку, що задля запобігання встановленим ризикам, які стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано належними доказами, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 .
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним, обсяг підозри, повідомленої ОСОБА_5 .
Доводи сторони захисту щодо застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає недостатніми та непереконливими. Стороною захисту не надано достовірних даних на підтвердження того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного може достатньою мірою гарантувати його належну поведінку. Крім того, обґрунтованого клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України, суду не подавалося.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді подальшого тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи останнього, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не наведено, обґрунтованих даних щодо неналежних умов і неможливості утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено.
Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, не зменшилися ризики, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 29.03.2024 року, без визначення застави, відповідно до п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, встановивши строк дії даної ухвали, виходячи з положень ст. 197 КПК України, на 60 днів - до 19.08.2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 197, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 19.08.2024 року включно.
Встановити строк дії даної ухвали до 19.08.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1