ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2024Справа № 910/4527/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ФУД ТРЕЙД»
до Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»
про стягнення 363 426,00 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ФУД ТРЕЙД» до Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» про стягнення 363 426,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договорами купівлі-продажу від 24.10.2023 №№ 213-К-23, 214-К-23, 216-К-23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4527/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
07.05.2024 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що за умовами договорів купівлі-продажу №№ 213-К-23, 214-К-23, 215-К-23, 216-К-23 позивач зобов'язаний був здійснити поставку товару в повному обсязі включно до 01.12.2023 року та забезпечити вчасне надання рахунків-фактур продавця, належним чином оформлених накладних, актів приймання. Однак, зазначені зобов'язання позивачем були виконані неналежним чином, а передбачені п. 4.1 Договору документи були отримані відповідачем від позивача лише у січні 2024 року, тоді як у зв'язку зі спливом строку дії Договору після 31.12.2023 року та закінченням бюджетного року надані Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ФУД ТРЕЙД» первинні документи не можуть бути зареєстрованими в Державній казначейській службі України, а відтак оплата товару за договорами Дирекцією здійснена бути не може.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
24.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ФУД ТРЕЙД» (продавець) та Державною установою «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (покупець) укладено договори купівлі-продажу №№ 213-К-23, 214-К-23, 216-К-23 (надалі - Договори), за умовами яких продавець зобов'язався продати і відвантажити ДК 021-2015:03220000-9 овочі, фрукти та горіхи (цибуля ріпчаста свіжа 1 сорту) (надалі - товар) в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників покупця та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додатку № 1 до цих Договорів), а покупець, у свою чергу, - забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно з умовами цього Договору.
Вказані правочини підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб'єктів господарювання.
У п. 1.1 Договорів сторони передбачили найменування товару - овочі, фрукти та горіхи (цибуля ріпчаста свіжа 1 сорту), його кількість, ціну за одиницю виміру товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами та загальну суму вартості товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами .
Обсяг закупівлі товару може бути зменшений залежно від фінансування бюджетних видатків (п. 1.2 Договорів).
За умовами пунктів 2.1, 2.2 цих правочинів продавець повинен поставити покупцю товар, що є харчовим продуктом, безпечність та якість якого відповідає вимогам законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, а також ДСТУ 3234-95 (для цибулі ріпчастої свіжої 1 сорту), умовам цих Договорів і підтверджена документом, що підтверджує безпечність та якість товару (оригінал або копія, завірена печаткою продавця), відповідно до чинного законодавства (роз'яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару, визначені у Додатку № 2 до цих Договорів).
Пунктом 5.1. договорів передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників відповідача та у терміни (строки), визначені у рознарядці (додаток 1 до цього договору), позивач повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно до 01 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 4.1. договорів розрахунок за цими договорами проводиться шляхом оплати товару відповідачем за фактом поставки товару протягом 20 банківських днів з дати отримання товару на склад Територіального уповноваженого представника відповідача у міру надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур відповідача, належним чином оформлених накладних, актів приймання.
У разі затримки бюджетного фінансування покупця та/або затримки з боку органів Державної казначейської служби України у здійсненні розрахунково-касового обслуговування, розрахунки за фактом поставки товару здійснюються протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надходження асигнувань на реєстраційні рахунки покупця, та/або з моменту можливості органів Державної казначейської служби України здійснювати розрахунково-касове обслуговування. Сторони домовилися, що будь-які штрафні санкції до покупця в такому випадку не застосовуються.
В разі затримки продавцем у наданні зазначених у пункті 4.1 Договору документів покупець не несе відповідальність за невчасну оплату товару (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 4.3. договорів датою отримання товару є дата, зазначена в накладній.
Відповідно до п. 5.4. договорів територіальні уповноважені представники відповідача здійснюють прийом товару після надання усього комплекту документів, зазначених в пунктах 2.1. та 4.1. цього договору, з урахуванням положень пункту 2.3. цього договору.
Згідно з п. 5.7. договорів моментом поставки товару визначається момент передачі товару від представника позивача Територіальному уповноваженому представнику відповідача.
У разі, якщо товар, поставлений продавцем, не відповідає вимогам щодо безпечності, якості, маркування, пакування або його недостачі Територіальний уповноважений представник покупця призупиняє подальший прийом товару та здійснює дії відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення в товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Держаного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966) з урахуванням особливостей, визначних цими Договорами, при цьому складає акт, у якому вказує кількість оглянутого товару і характер виявлених під час прийому дефектів (недоліків) (п. 5.9 Договорів).
У разі виявлення недоліків товару Територіальні уповноважені представники покупця зобов'язані протягом доби з моменту поставки товару повідомити покупця та продавця про виявлені недоліки щодо кількості та/або якості, а також направити повідомлення поштою та на електронні адреси, які зазначені у реквізитах покупця та продавця, додавши до повідомлення:акт зберігання товару, фото та відеоматеріалами щодо товару.
У разі незгоди продавця із виявленими недоліками продавець зобов'язаний за свій рахунок провести заміну товару протягом 5 (п'яти) діб на товар, що відповідає вимогам Договорів.
Пунктом 10.1. договорів визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року.
Як стверджує позивач, ним поставлено товар на адресу відповідача на підставі Договорів, однак відповідачем не здійснено вчасно та в повному обсязі оплату коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість за спірними договорами в сумі 363 426,00 грн., а саме по договору № 213-К-23 - 120 972 грн, по договору № 214-К-23 - 61 200,00 грн, по договору 216-К-23 - 181 254,00 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, на виконання зобов'язань за договорами позивачем поставлено відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання товару, належним чином засвідчені копії долучено до матеріалів справи.
Відповідач оплату вартості поставленого товару на суму 363 426, 00 грн не здійснив.
Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що за умовами Договору позивач зобов'язаний був здійснити поставку товару в повному обсязі включно до 31.12.2023 року та забезпечити вчасне надання рахунків-фактур продавця, належним чином оформлених накладних, актів приймання. Однак, зазначені зобов'язання позивачем були виконані неналежним чином, а передбачені пунктом 4.1 Договору документи були отримані відповідачем від позивача лише у січні 2024 року, тоді як у зв'язку зі спливом строку дії Договору після 31.12.2023 року та закінченням бюджетного року надані позивачем первинні документи не можуть бути зареєстрованими в Державній казначейській службі України, а відтак оплата товару за договором відповідачем здійснена бути не може.
Проте такі заперечення не беруться судом до уваги з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Частиною 1 ст. 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За приписами ч. 1 ст. 617 ЦК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 218 ГК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 617 ЦК України установлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тобто, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 року в справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 року в справі «Бакалов проти України» зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Тобто, з наведеного випливає, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов'язку з оплати товарів, робіт, послуг за відповідним правочином.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 року в справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 року в справі № 904/6252/17, від 28.01.2019 року в справі № 917/611/18.
Крім того, суд зазначає, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства (ст. 1 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до п. 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
У той же час, спірні правовідносини між сторонами у даній справі є не бюджетними, а господарськими (цивільними), які відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України, а відтак вищенаведені посилання відповідача є безпідставними, не спростовують наявності його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару та не свідчить про наявність підстав для звільнення покупця від обов'язку оплатити відповідний прийнятий ним без зауважень та заперечень товар.
Твердження відповідача про отримання ним від позивача передбачених п. 4.1 Договорів документів лише у січні 2024 року також не свідчать про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки факт отримання покупцем товару, в тому числі на спірну в даній справі суму, разом з документами, що підтверджують безпечність та якість товару, підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними, а також актами приймання, які оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, та є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи вищенаведені умови Договорів, зокрема п. 4.1, а також беручи до уваги встановлені під час розгляду справи її фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості отриманого товару на загальну суму 363 426, 00 грн на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ФУД ТРЕЙД» до суду з даним позовом та розгляду справи є таким, що настав.
Оскільки сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірними Договорами у загальному розмірі 363 426,00 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про необґрунтованість чи фактичну відсутність наведеної заборгованості перед Товариством, яка існує на момент розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем за Договорами товару на спірну суму, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 27; ідентифікаційний код 41220556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд Трейд (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27А, ідентифікаційний код 44948514) 363 426 грн. 00 коп. заборгованості та 5 451 грн. 39 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24.06.2024.
Суддя Т. Ю. Трофименко