ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2024Справа № 910/2183/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Державного підприємства "Управління з експлуатації майнового комплексу"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Буд"
про стягнення 48 053,05 грн
без виклику представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Управління з експлуатації майнового комплексу" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Буд" (далі - відповідач) про стягнення 48 053,05 грн (22 375,85 грн пені та 25 677,20 грн штрафу).
В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 79000-01-12/108 від 04.07.2023 в частині надання послуг у погоджений сторонами у договорі строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2183/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем в електронному кабінеті 07.03.2024.
Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана відповідачем 11.03.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600253458957.
Крім того, ухвалу суду від 04.03.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Від відповідача відзиву на позов або заперечень до суду не надходило.
04.04.2024 від позивача надійшла відповідь на заперечення проти позову, в якій позивач вказав, що 25.03.2024 позивач отримав заперечення відповідача проти позову.
Водночас, суд зазначає, що від відповідача до суду не надходило заперечень на позов, у зв'язку з чим відповідь позивача долучається до матеріалів справи, проте не враховується судом під час розгляду даної справи, оскільки судом не отримувались заперечення відповідача.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
04.07.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір № 79000-01-12/108, за умовами якого виконавець зобов'язався за завданням замовника виконати та надати йому в установлений цим договором строк послуги з поточного ремонту приміщень санітарно-гігієнічного призначення будівлі (санвузлів) по вул. Межигірській, 11 (далі - послуги).
Відповідно до п. 3.1 ціна договору становить 1 660 000,00 грн, у т.ч. ПДВ.
Згідно з п. 5.1 договору строки надання послуг визначені у графіку надання послуг (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору, гранична дати надання послуг - 31.10.2023.
Відповідно до п.п. 6.3.1 договору виконавець зобов'язується забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором. Крім того, згідно з п. 6.3.9 договору обов'язком виконавця є надання належним чином оформлених та підписаних актів, визначених п. 4.2 договору, замовнику у строк, визначений графіком надання послуг, але не пізніше 31.10.2023.
Вказаний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Згідно з додатком № 1 до вказаного договору сторонами погоджено графік надання послуг, в якому відображені етапи проведення робіт та строки їх закінчення. Так, згідно з погодженими строками роботи мають бути виконані до 30.09.2023.
Крім того, між сторонами погоджено договірну ціну та локальний кошторис.
Як вказує позивач у позові, роботи на суму 366 817,20 грн, погоджені умовами договору, так і не були виконані відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені та штрафу, у зв'язку з несвоєчасним наданням йому послуг.
Крім того, як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивач звертався до відповідача з листом № 79000/01-08/285 від 08.11.2023, в якому просив надати пояснення та вказати обставини, що вплинули на строки надання послуг з зазначенням терміну надання останніх, отримання вказаного звернення відповідачем підтверджується листом останнього № 55/12 від 04.12.2023.
Так, у листі № 55/12 від 04.12.2023 відповідач вказав, що залишок робіт буде виконано у строк до 15.12.2023.
Проте, як стверджує позивач, роботи на суму 366 817,20 грн не виконано відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача, суд керувався таким.
Так, укладений між сторонами договір № 79000-01-12/108 від 04.07.2023 за своєю правовою природою є договором підряду, незважаючи на те, що названий договором про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів виконання відповідачем робіт, обумовлених договором, на суму 366 817,20 грн, також суду не надано доказів погодження між сторонами зменшення обсягу робіт, обумовленого договором від 04.07.2023 № 79000-01-12/108.
При цьому, як вказано вище, строк виконання робіт погоджено сторонами до 31.10.2023 та під час розгляду справи сторонами не надано доказів виконання відповідачем таких робіт.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі порушення строків надання послуг за цим договором, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості послуг.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно та відповідно до вимог законодавства, а відтак, вимоги позивача про стягнення 22 375,85 грн пені та 25 677,20 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Буд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, літера (корп.) Г, приміщення (офіс) 8, код 36282359) на користь Державного підприємства "Управління з експлуатації майнового комплексу" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, код 32668385) пеню в розмірі 22 375,85 грн (двадцять дві тисячі триста сімдесят п'ять грн 85 коп.), штраф у розмірі 25 677,20 грн (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят сім грн 20 коп.), судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 25.06.2024.
Суддя О.Г. Удалова