Справа № 909/417/24
20.06.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця"
(вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150)
до відповідача: Долинської міської ради Івано-Франківської області
(пр. Незалежності, буд. 5, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська
область, 77500)
про стягнення заборгованості за договором № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ/п від 10.05.2023 в розмірі 100 000, 00 гривень,
за участю:
від позивача: Моцюка Володимира Васильовича,
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У травні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" із позовною заявою до Долинської міської ради Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ/п від 10.05.2023 в розмірі 100 000, 00 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 06.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 04.06.2023; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. В судовому засіданні 04.06.2024 протокольною ухвалою суд відклав розгляд справи по суті на 20.06.2024.
7. 20.06.2024 за вх. № 10173/24 на електронну адресу суду від Долинської міської ради Івано-Франківської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
8. В судовому засіданні 20.06.2024 протокольною ухвалою суд повернув без розгляду клопотання Долинської міської ради Івано-Франківської області про відкладення розгляду справи (вх. № 10173/24 від 20.06.2024) у зв'язку з його поданням без додержання вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.
9. Cуд зауважує на тому, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.
10. Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
11. Згідно із частиною 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
12. Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 10 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485), документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС. Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб.
13. Відповідно до абзацу 1 пункту 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-2 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
14. Частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
15. При формуванні засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС судом встановлено, що у Долинської міської ради Івано-Франківської області (ЄДРПОУ: 04054317) наявний зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, а отже в силу вищенаведених положень законодавства остання має подавати до суду документи в електронній формі, пов'язані з розглядом справ у суді (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
16. Проте зазначене вище клопотання подано до суду відповідачем шляхом його надсилання на адресу електронної пошти суду, а не з використанням підсистеми "Електронний суд", що є порушенням вищенаведених приписів законодавства.
17. Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
18. Як зазначено вище, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
19. Тобто електронний підпис на адресованих суду процесуальних документах в електронній формі має накладатись саме у межах фунціоналу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
20. За таких обставин суд прийшов до висновку, що клопотання Долинської міської ради Івано-Франківської області про відкладення розгляду справи (вх. № 10173/24 від 20.06.2024) не містить підпису у розумінні зазначених положень законодавства, що є порушенням частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
21. Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
22. З огляду на викладене суд прийшов до висновку про необхідність повернення клопотання Долинської міської ради Івано-Франківської області про відкладення розгляду справи (вх. № 10173/24 від 20.06.2024) заявнику без розгляду.
23. Водночас суд зауважує, що означене клопотання відповідача та додані до нього документи були надіслані в електронній формі на електронну пошту Господарського суду Івано-Франківської області та були роздруковані судом, а тому останні у письмовому вигляді заявнику не повертаються.
24. За наслідком судового засідання 20.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
25. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов укладеного між сторонами договору про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на території Долинської територіальної громади № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ від 10.05.2023, що полягає у невідшкодуванні понесених позивачем витрат на перевезення пільгових категорій громадян в розмірі 100 000, 00 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
26. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27. Між акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Долинською міською радою (платник) укладено договір про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на території Долинської територіальної громади № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ від 10.05.2023.
28. Згідно із пунктом 1.1. договору, даний договір регламентує відносини сторін щодо забезпечення потреб в перевезенні залізничним транспортом у приміському сполученні окремих категорій громадян, які згідно чинного законодавства мають право безкоштовного проїзду (далі - пільгові категорії громадян) та здійснення компенсаційних виплат за проїзд залізничним транспортом пільгових категорій громадян.
29. Пунктами 2.2.1., 2.2.2. договору передбачено, що обов'язками платника є: передбачати у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом з урахуванням заборгованості за попередній період; проводити щомісячно відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом.
30. Перевізник має право на компенсацію за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі, в межах граничних компенсаційних призначень встановлених бюджетом на відповідний рік (п. 2.3.1. договору).
31. Відповідно до пунктів 2.4.3., 2.4.6., 2.4.7. договору, перевізник зобов'язується забезпечити пільговий проїзд залізничним транспортом загального користування з застосуванням пільгових тарифів пільгових категорій громадян, які звернулись до перевізника за отриманням послуг та належним чином оформили пільгові проїзні документи; подавати щомісячно не пізніше 5 числа місяця наступного звітного періоду платнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за пільговий проїзд та облікові форми, відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359; до 25 числа місяця наступного за звітним періодом, подавати платнику акти звіряння розрахунків (у двох примірниках) із платником щодо надання за минулий місяць пільгового проїзду окремим категоріям громадян.
32. Згідно із пунктами 2.6.1., 2.6.2. договору, платник зобов'язується щомісячно здійснювати компенсаційні виплати шляхом перерахування коштів за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян згідно з поданими перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації; забезпечити протягом 3 робочих днів перевірку поданого перевізником розрахунку суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян, підписання актів звіряння розрахунків (за надані послуги) та направлення одного примірника перевізнику. В разі наявності зауважень платник протягом 3 робочих днів повертає зазначені документи на доопрацювання разом з мотивованою відмовою від їх прийняття.
33. Відповідно до пункту 3.1. договору, ціна договору складає 100 000, 00 гривень.
34. Платник протягом 5 днів з дня отримання рахунку на суму, що підлягає компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом перераховує кошти на рахунок перевізника (пункт 3.2. договору).
35. Згідно пунктів 7.1., 7.2. договору, сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян до 31 грудня 2023 року, а в частині здійснення компенсаційних виплат - до їх повного погашення. Разом із тим, сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами до його укладення, тобто з 01 січня 2023 року.
36. На виконання умов договору, зокрема пункту 2.4.6., позивачем по справі щомісячно на протязі терміну дії договору направлялися рахунки збитків від пільгових перевезень пасажирів та облікових форм, копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідно до даних розрахунків загальна сума витрат за 2023 рік становить 742 175, 77 гривень.
37. Позивач стверджує, що відповідач протягом 2023 року не здійснив жодної оплати відповідно до умов договору та наданих позивачем розрахунків.
38. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № ДН-4-2/42 від 11.01.2024 про сплату заборгованості по компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за 2023 рік в сумі 100 000, 00 гривень.
39. Означена заборгованість у розмірі 100 000, 00 гривень відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що стало підставою звернення позивачем з даним позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
40. Акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", предметом діяльності якого є, зокрема надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, зокрема небезпечних вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.
41. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначені Законом України "Про залізничний транспорт".
42. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
43. За частиною 6 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
44. Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
45. Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
46. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 Цивільного кодексу України).
47. У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
48. Як вже зазначалось, позивач є суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності згідно із частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України.
49. Таким чином, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.
50. Аналогічний висновок щодо характеру правовідносин, які виникають між державою як замовником послуг на пільгових умовах відповідній категорії споживачів з метою забезпечення державних соціальних гарантій та особою, яка надає такі послуги, викладений у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17, від 23.10.2019 у справі № 911/1924/18 та ін. (у справах щодо відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів).
51. При цьому, відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі. Це узгоджується із вимогами частини 1 статті 7 Закону України "Про залізничний транспорт", відповідно до якої відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України. Вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19.
52. Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
53. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
54. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
55. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
56. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
57. За положеннями статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
58. Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
59. Приписами пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов'язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
60. За правилами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
61. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
62. Суд встановив, що на суму 100 000, 00 гривень між сторонами у справі був укладений на період 2023 року договір про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на території Долинської територіальної громади № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ від 10.05.2023.
63. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на території Долинської територіальної громади № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ від 10.05.2023 виконав. Разом із тим, відповідачем не була здійснена компенсація суми пільгових витрат за означеним договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 100 000, 00 гривень.
64. Факт наявності заборгованості по відшкодуванню пільгових витрат у відповідача перед позивачем в розмірі 100 000, 00 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.
65. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів відшкодування заборгованості за означеним договором до суду не надано.
66. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Долинської міської ради Івано-Франківської області заборгованості за договором № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ/п від 10.05.2023 в розмірі 100 000, 00 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
67. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
68. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
69. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
70. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
71. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
72. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
73. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року складає 3 028 гривень.
74. У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
75. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
76. При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 1914 від 16.04.2024 сплатив судовий збір в розмірі 3 028, 00 гривень.
77. Оскільки позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
78. Таким чином при зверненні із позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
79. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
80. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Долинської міської ради Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ/п від 10.05.2023 в розмірі 100 000, 00 гривень - задовольнити.
2. Стягнути з Долинської міської ради Івано-Франківської області (пр. Незалежності, буд. 5, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний код: 04054317) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код: 40075815) - 100 000, 00 гривень (сто тисяч гривень) заборгованості за договором № 63/Л/ДН-4-2343/ДНЮ/п від 10.05.2023, а також 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повний текст рішення складено - 25.06.2024.
Суддя В. В. Михайлишин