номер провадження справи 9/56/24
19.06.2024 Справа № 908/802/24
м.Запоріжжя
За позовом: Державного підприємства «Адміністрація річкових портів», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот», м. Київ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, м. Київ
про стягнення суми 1307415,05 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.
За участю представників:
від позивача: Сербулов О.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Щербак Р.І. (в режимі відеоконференції);
від третьої особи: Ігнатенко Т.Б. (в режимі відеоконференції)
В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/802/24 за позовом: Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» заборгованості за Угодою про визначення порядку сплати та розміру сервітутних платежів від 17.05.2018 по платі за сервітут, встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 у справі № 910/13850/13, на майно, яке знаходиться у місті Запоріжжя, за період з вересня 2022 року по травень 2023 року, в загальній сумі 1307415,05 грн, яка складається з: суми 1213140,09 грн основного боргу, суми 51962,29 грн інфляційних втрат та суми 42312,67 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 21.05.2024 до участі у справі № 908/802/24 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, підготовче засідання у справі відкладено на 19.06.2024.
У підготовчому засіданні 21.05.2024 відповідачем в усній формі було заявлено клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
29.05.2024 до суду від відповідача надійшло відповідне клопотання про передачу справи за підсудністю в письмовій формі (документ сформований системі «Електронний суд» 28.05.2024).
В підготовчому засіданні відповідач підтримав зазначене клопотання.В обґрунтування цього клопотання, посилаючись на положення ч. 3 ст. 30 ГПК України, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 лютого 2021 року по справі № 911/2390/18, відповідачем, зокрема, зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 у справі № 910/13850/13 було встановлено сервітут щодо всього майна в цілому (в сукупності). З аналізу цього рішення, п.п. 3.1. п. 3 Угоди слідує, що сума сервітутних платежів встановлюється та сплачується за користування всім майном, без виокремлення плати щодо певного майна за регіоном його розташування або за іншими ознаками. Згідно виставлених позивачем рахунків-фактур сума оплати нараховувалась позивачем відповідачу в цілому - за все майно, відносно якого було встановлено сервітут. Майно з найвищою вартістю знаходиться в м. Дніпро, що є підставою для передачі справи за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області. Питання підсудності справи за вимогами ДП АРП до АСК «Укррічфлот» про стягнення заборгованості за угодою про визнання порядку та розміру сервітутних платежів від 17.05.2018 вирішувалось при розгляді справи №910/7738/22. На думку відповідача, заявляючи позов про стягнення заборгованості за сервітут на об'єкти у місті Запоріжжя, позивач штучно створює умови для роз'єднання позовних вимог і зміни територіальної підсудності справи. На підставі викладеного, відповідач вважає, що справа № 908/802/24 належить до виключної підсудності Господарського суду Дніпропетровської області та підлягає передачі на розгляд до вказаного суду.
Позивач в підготовчому засіданні 19.06.2024 проти вказаного клопотання відповідача заперечив з підстав, які викладені у раніше поданому додатковому письмовому поясненні, що надійшло до суду 25.04.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 24.04.2024). Зокрема, зазначив, що позовні вимоги стосуються стягнення плати за сервітут, встановлений на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться у місті Запоріжжя, отже розгляд спору підсудний Господарському суду Запорізької області.
Третя особа - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України в підготовчому засіданні в усній формі проти клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю заперечила, підтримавши позицію позивача.
Розглянувши клопотання відповідача про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Так, приписами статті 30 ГПК України встановлені правила виключної підсудності справ.
Відповідно до частини третьої цієї статті, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 вказано, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, в тому числі спорів з приводу невиконання зобов'язання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верхового Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. На спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст.30 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 4, ст. 14 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом позову у справі № 908/802/24 є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати сервітутних платежів за користування тільки тим нерухомим майном, яке знаходиться у місті Запоріжжі. Тобто спір не стосується одночасно декількох об'єктів нерухомого майна з різним місцезнаходженням, тому положення другого речення ч. 3 ст. 30 ГПК України, на яке посилається відповідач, в даному випадку не застосовуються.
Натомість, в силу положень ч. 3 ст. 30 ГПК України (1 речення), спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За таких обставин, зважаючи, що спір виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у місті Запоріжжі, суд дійшов до висновку, що позов подано до Господарського суду Запорізької області із додержанням правил підсудності.
У підготовчому засіданні 19.06.2024 представники сторін зазначили, що повідомили про всі обставини справи, які їм відомі та надали всі докази, на які посилаються. Третя особа заявила, що додаткові докази подавати не буде, має намір подати письмове пояснення, яке не встигла підготувати у строк встановлений судом у зв'язку з великим обсягом документів по справі.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, а також враховуючи обмеженість строку проведення підготовчого провадження, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись п. 15, п. 18 ч. 2 ст. 182, п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 185, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити підготовче провадження у справі № 908/802/24 та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. З'ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватись в хронологічному порядку (в порядку їх надходження до суду та, відповідно, долучення до матеріалів справи).
3. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 27.06.2024 о/об 12 год. 00 хв., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4 (корпус 1).
Номер зали судового засідання буде повідомлено додатково - відповідна інформація розміщується в день судового засідання на інформаційному стенді списків справ, призначених до розгляду, розташованому на першому поверсі приміщення суду (1 корпус).
«Гаряча» телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.С. Боєва