ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ Рішення
11.06.2024 м. Ужгород Справа №907/1119/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
при секретарі судового засідання - Іваниш Д.П.,
розглянувши із власної ініціативи матеріали справи №907/1119/23
За позовом Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство”, м. Київ в особі Закарпатської регіональної філії Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, м. Мукачеве Закарпатської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, м. Київ в особі філії “Мокрянське лісомисливське господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, с. Красна Тячівського району Закарпатської області
про стягнення 1 093 922,84 грн, у тому числі 978 560 грн заборгованості за надані послуги та 115 362,84 грн пені,
з участю представників сторін:
позивача (заявника) - без виклику
відповідача - без виклику
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1119/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, м. Київ, 01601 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44768034) в особі філії “Мокрянське лісомисливське господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, вул. Підчос, будинок 87, с. Красна, Тячівський район, Закарпатська область, 90523 (код ЄДРЮОФОПтаГФ ВП 44979558) на користь Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство”, вул. Велика Васильківська, будинок 69, м. Київ, 03150 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04722078) в особі Закарпатської регіональної філії Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Грушевського, будинок 39, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ ВП 43039481) суму 978 560 грн (Дев'ятсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят гривень) заборгованості за надані послуги, а також 14 678,40 грн (Чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 40 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Водночас при ухваленні рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1119/23 судом не вирішено питання про судові витрати в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 571,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2024 призначено судове засідання з метою вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у справі №907/1119/23 на 11.06.2024 без виклику уповноважених представників сторін із урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод та графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, представником позивача було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, пов'язану із розглядом даної справи в суді, в розмірі 19 600 грн та зазначено, що докази понесення відповідних витрат будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
В подальшому, представник позивача через підсистему “Електронний суд” подав клопотання б/н від 27.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1512/24 від 07.02.2024), до якого долучив документальні докази понесених позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 19 571,20 грн.
Поданим через підсистему “Електронний суд” клопотанням б/н від 11.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4799/24 від 11.06.2024) представник відповідача, серед іншого, заперечує щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в даній справі, вказуючи на те, що докази понесення останніх не надані до закінчення судових дебатів. Крім того, стверджує, що перелік наданих представником позивача послуг, а саме, попередня співбесіда з клієнтом за наслідками звернення до адвоката, під час якої було з'ясовано у клієнта фактичні обставини виникнення спірних правовідносин, проведено усне опитування клієнта на предмет виявлення істотних обставин, які можуть бути використані для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором, визначено коло заходів, вчинення яких необхідне для доказування у справі про стягнення заборгованості за договором, вивчення документів, отриманих від позивача, укладення Додатку №2 до Договору про надання правової допомоги та представництва не стосуються предмета даного спору і, в розумінні приписів ГПК України, не підлягають стягненню. Крім того, на думку представника відповідача, витрата 9 годин для написання позовної заяви у спорі, де наявні всі підписані первинні бухгалтерські документи, є явно завищеною в часі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як встановлено судом, між позивачем - Державним підприємством “Українське державне аерогеодезичне підприємство” в особі Закарпатської регіональної філії Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - та адвокатом Плешинцем Миколою Васильовичем - укладено Договір про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023.
Так, при поданні заяви про розподіл судових витрат представником позивача дотримані вимоги, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України. До матеріалів справи додано копію Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023, копію Додатку №2 від 01.12.2023 до Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023, копію акту виконаних робіт б/н від 01.02.2024 до Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023 та копію платіжної інструкції №2024 від 01.02.2024 на суму 19 571,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу обмежено певним строком, закінчення якого визначено проведенням судових дебатів у справі. Водночас передбачено й альтернативу цьому присічному строку - подання доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Проте подання доказів у такий альтернативний спосіб законодавцем пов'язано з умовою здійснення відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів у справі.
Водночас частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження судові дебати як стадія судового розгляду не передбачені.
Відтак, відповідно до буквального тлумачення змісту наведених норм, ключовим для прийняття до розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у порядку спрощеного провадження є вирішення питання порядку подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи у межах судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, тобто без проведення судових дебатів (такий правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №300/1490/20).
Наведеним, у свою чергу, спростовуються доводи представника відповідача про те, що витрати на правову допомогу в даній справі не підлягають стягненню на користь позивача, оскільки докази їх понесення не були подані суду до закінчення судових дебатів.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
На підтвердження понесених витрат на загальну суму 19 571,20 грн представником позивача подано суду копію Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023, копію Додатку №2 від 01.12.2023 до Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023, копію акту виконаних робіт б/н від 01.02.2024 до Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023 та копію платіжної інструкції №2024 від 01.02.2024 на суму 19 571,20 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, між Державним підприємством “Українське державне аерогеодезичне підприємство” в особі Закарпатської регіональної філії Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (клієнтом, позивачем у справі) та адвокатом Плешинцем Миколою Васильовичем (адвокатом) укладено Договір про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023 (далі - Договір), за умовами якого адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта. Адвокат приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси клієнта та користується процесуальними правами клієнта, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо клієнту і не може бути доручена представнику. Адвокат зобов'язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі і в правоохоронних органах та перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальним кодексом (п. 1.1. - 1.3. Договору).
Згідно із п. 1.4. Договору, клієнт також доручає адвокату: - вивчити та скласти, підписувати від імені клієнта необхідні документи для звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та суду. Представництво прав та інтересів клієнта в суді, вчинення від імені клієнта усіх процесуальних дій, які може вчиняти сам клієнт, також відмова від позову, визнання позову, досягнення примирення, укладення мирової угоди; - у разі необхідності складати заяви та інші процесуальні документи для звернення до апеляційних та касаційних судових інстанцій, та представляти законні інтереси клієнта в них.
Клієнт несе обов'язки, зокрема, сплатити гонорар адвокату чи його заступнику в розмірі та в строк згідно цього Договору, вартість яких встановлюється за домовленістю сторін (п. 2.3. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання, та дійсний 2 роки.
01.12.2023 між клієнтом та адвокатом підписано Додаток №2 до Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023, який визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у спорі про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (філія “Мокрянське лісомисливське господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”) на користь Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” в особі директора Закарпатської регіональної філії державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Проданця Івана Івановича про стягнення суми боргу за Договором про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно Договору №007/23 (№ 25) від 15 лютого 2023 року (п. 1 Додатку №2).
На виконання п. 2.3. Договору сторони дійшли згоди встановити наступний порядок сплати та розмір грошової винагороди (гонорару) адвоката, яка є фіксованою та складає 2% від суми, що підлягає стягненню (ціни позову без врахування пені) в розмірі 978 560 грн (Дев'ятсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесять гривень 00 коп), та становить 19 571, 20 грн (Дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одну гривню 20 коп) (п. 2 Додатку №2).
Згідно із п. 3 Додатку №2, сплата узгодженої сторонами суми грошової винагороди (гонорару) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом переказу відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката або в інший обумовлений сторонами спосіб.
Відповідно до п. 7, 8 Додатку №2, правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги.
Як вбачається із підписаного та скріпленого печатками сторін акту виконаних робіт б/н від 01.02.2024 до Договору про надання правової допомоги та представництва б/н від 30.10.2023, адвокатом у межах договірного зобов'язання по справі надано наступні послуги:
1) попередня співбесіда з клієнтом за наслідками звернення до адвоката, під час якої було з'ясовано у клієнта фактичні обставини виникнення спірних правовідносин; проведено усне опитування клієнта на предмет виявлення істотних обставин, які можуть бути використані для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором; визначено коло заходів, вчинення яких необхідне для доказування у справі про стягнення заборгованості за договором - тривалістю 1 год. 30 хв.;
2) вивчення документів, отриманих від позивача - тривалістю 2 год. 30 хв.;
3) укладення Додатку №2 до Договору про надання правової допомоги та представництва - тривалістю 30 хв.;
4) формування позовної заяви про стягнення заборгованості за договором - тривалістю 9 годин.
Загальна кількість затраченого часу становить 13 год. 30 хв.
За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь сторони позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Отже під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість заяви представника позивача про стягнення з відповідача суми 19 571,20 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, що знайшла свій вияв у наступному.
Стосовно наведеної в акті виконаних робіт б/н від 01.02.2024 послуги “Попередня співбесіда з клієнтом за наслідками звернення до адвоката, під час якої було з'ясовано у клієнта фактичні обставини виникнення спірних правовідносин; проведено усне опитування клієнта на предмет виявлення істотних обставин, які можуть бути використані для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором; визначено коло заходів, вчинення яких необхідне для доказування у справі про стягнення заборгованості за договором”, суд вважає за доцільне відзначити про те, що представником позивача не надано суду належних доказів проведення адвокатом відповідної співбесіди, зокрема, яким засобом комунікації така була здійснена, в які дату та час, який характер питань був її предметом, доказів фіксації та обліку витраченого часу тощо, а відтак, заявлені до стягнення судові витрати в цій частині є недоведеними. Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Із приводу зазначеної в акті виконаних робіт б/н від 01.02.2024 послуги “Вивчення документів, отриманих від позивача” слід зауважити, що збір, аналіз, вивчення і дослідження документів, якими доказово обґрунтована позиція сторони у спорі, є необхідною передумовою для складання відповідної заяви по суті справи (позовної заяви), а отже, і складовою послуг з її підготовки та оформлення. Відтак, витрати в цій частині відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Стосовно послуги “Укладення Додатку №2 до Договору про надання правової допомоги та представництва”, слід взяти до уваги, що така не є наданням правової допомоги, відтак, включення її вартості до заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу є безпідставним.
У частині заявленої представником позивача до відшкодування вартості послуги “Формування позовної заяви про стягнення заборгованості за договором”, надання якої адвокатом визначено тривалістю у 9 годин, суд зазначає, що вказаний процесуальний документ виготовлений на 6 аркушах, 3 із яких фактично займають титульна сторінка, прохальна частина позову і зазначення додатків, доданих до позовної заяви, та переважну більшість тексту в якому складають цитування норм права і розрахунки заявлених до стягнення сум. Відтак, суд вважає, що написання позовної заяви не потребувало значного обсягу часу та не вимагало особливої юридичної і технічної роботи, а тому, обґрунтованим видається затрачений на складання цього документу час тривалістю 4,5 год, а вартість наданих адвокатом послуг, із урахуванням наведеного, становить 6525 грн. Крім того, суд бере до уваги також і ту обставину, що позовна заява в даній справі не налічує великої кількості додатків, що би підтверджувало необхідність значних затрат часу адвокатом по збиранню доказів у справі, а також не містить жодного посилання на правові висновки Верховного Суду, які підлягали дослідженню і застосуванню адвокатом під час формування позиції позивача щодо спірних правовідносин.
Водночас суд бере до уваги той факт, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з'ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних, та розглядалася в суді в порядку спрощеного провадження. .
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача та стягнення на користь Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” в особі Закарпатської регіональної філії Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6750 грн.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України
1. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, м. Київ, 01601 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44768034) в особі філії “Мокрянське лісомисливське господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, вул. Підчос, будинок 87, с. Красна, Тячівський район, Закарпатська область, 90523 (код ЄДРЮОФОПтаГФ ВП 44979558) на користь Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство”, вул. Велика Васильківська, будинок 69, м. Київ, 03150 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04722078) в особі Закарпатської регіональної філії Державного підприємства “Українське державне аерогеодезичне підприємство” Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Грушевського, будинок 39, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ ВП 43039481) суму 6525 грн (Шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
2. В іншій частині заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
3. Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (без виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Додаткове судове рішення складено та підписано 25.06.2024.
Суддя Пригара Л.І.