майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"24" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/683/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Миколай" про стягнення 82 000 грн,
18 червня 2024 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Миколай" про стягнення 82000,00грн заборгованості з повернення коштів фінансової підтримки ( далі у тексті - Прокурор та Укрдержфонд).
3гідно з ч.3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з абз. 2 та 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
В свою чергу, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/199/21 від 05.10.2022 та у додатковій постанові Касаційного господарського суду у справі №906/433/19 від 08.11.2022.
У позовній заяві зазначено, що на запит Прокурора від 27.05.2024 № 51-84-4194 вих-24 Укрдержфонд клопотанням від 28.05.2024 за №53-4/214 звернувся до Прокурора про вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру шляхом звернення до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі зазначеної державної бюджетної установи про стягнення боргу з ФГ "Миколай" у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір.
З відповіді Укрдержфонду від 28.05.2024 за №53-4/214, констатує Прокурор, вбачається відсутність наміру самостійного звернення до суду з позовом про стягнення з ФГ "Миколай" коштів фінансової підтримки, з огляду на той факт, що кошторисом Укрдержфонду на 2023 рік не були передбачені видатки на судовий збір, а у 2024 році видатки на сплату судового збору заплановано лише на липень поточного року. Враховуючи викладене , підсумовує Прокурор, Укрдержфондом не здійснювались та не заплановано здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ФГ "Миколай" за договором від 22.08.2019 № 110ФГ-2019 в сумі 82000грн. Зазначене також підтверджує невжиття Укрдержфондом протягом розумного строку жодних заходів для відновлення порушених інтересів держави , зокрема звернення з позовом до суду про стягнення простроченої ФГ "Миколай" заборгованості. Підставами для подачі даного позову та представництва прокурором інтересів держави в особі Укрдержфонду в суді, доводить у позові Прокурор, є тривале невжиття останнім жодним заходів спрямованих на поновлення інтересів держави та є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Суд повторює, що лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу ( абз. 2 ч.4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").
Так, у постанові ВП ВС від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 підстави представництва прокурором держави в суді визначено наступним чином :
- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;
- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Водночас Другий сенат КСУ 24 квітня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ (далі - Товариство) (https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-tov-reynir-biznes-grup-yake-osporyuye ).
Цитата: "Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 1311 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами (далі - Закон).
[... ]
Як зазначив суддя-доповідач, суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону не відповідають статті 131-1 Конституції України, за якою в Україні діє прокуратура, яка здійснює [...] представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Зокрема, автор клопотання стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону «не містить визначення словосполучення „виключний випадок“. Натомість підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну „виключний випадок“ в термін „неналежним чином“ та „не здійснює“, що в свою чергу не тотожне поняттю „виключний випадок“ та є оціночним судження. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в „загальний нагляд“ за всіма фізичними та юридичними особами від якого намагались відмовитись законодавці вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016».
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Таким чином, конституційний термін "в и к л ю ч н и й в и п а д о к" у ст. 131-1 КУ є предметом конституційного тлумачення.
Отже наведене у позовній заяві ствердження, що підставами для подачі даного позову та представництва прокурором інтересів держави в особі Укрдержфонду в суді, є тривале невжиття останнім жодним заходів спрямованих на поновлення інтересів держави та є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", станом на 24.06.2024 Суд оцінює критично.
Суд також констатує, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 11.06.2024 ВП ВС оголосила вступну та резолютивну частини постанови у справі № 925/1133/18 про її направлення до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Згідно з ч. 4 ст.310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Так, ухвалою від 09.11.2023 ВП ВС було прийнято до розгляду справу №925/1133/18 для формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п'ятої статті 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід'ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
Таким чином, до оприлюднення повного тексту постанови ВП ВС від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Суду не відомі порушення норм процесуального права допущені судом апеляційної інстанції , які слід виправити під час нового розгляду цієї справи.
Суд також приймає до уваги, що зверненню Прокурора з даним позовом передувало листування з визначеним у позові позивачем в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", однак лише за формальними ознаками процедуру звернення прокурора до суду можна вважати такою, що дотримана (п.п.7, 38, 39 та 43 постанови ВПВС від 26.05.20р. у справі № 912/2385/18).
Водночас Суд також враховує, що у наведеній постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 ВП ВС також виснувала, що [...] якщо компетентний орган протягом р о з у м н о г о с т р о к у після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Оскільки позовну заяву подано до Суду 18 червня 2024 , а у відповіді Укрдержфонду від 28.05.2024 за №53-4/214 зазначено, що кошторисом за бюджетною програмою КПК 2801310 "Організація та регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу" по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для Укрдержфонду на сплату судового збору заплановано на липень місяць 2024 року, станом на 24.06.2024 Суд критично оцінює ствердження у позовній заяві про те, що невжиття Укрдержфондом протягом розумного строку жодних заходів для відновлення порушених інтересів держави , зокрема звернення з позовом до суду про стягнення простроченої ФГ "Миколай" заборгованості, є підставою для представництва інтересів держави в суді.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств залишити без руху.
2. Заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків позовної заяви з поданням письмово викладеного посилання на нормативне регулювання правомірності витрачання Житомирською окружною прокуратурою коштів Державного бюджету України для сплати судового збору у загальній сумі 3028,00грн згідно платіжної інструкції №1277 від 12.06.2024 за нездійснення Укрдержфондом заходів із претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з фермерського господарствау за наявності відповіді Укрдержфонду від 28.05.2024 за №53-4/214 про те, що кошторисом за бюджетною програмою КПК 2801310 "Організація та регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу" по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для Укрдержфонду на сплату судового збору заплановано на липень місяць 2024 року.
3. Роз'яснити Заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набрала законної сили 24.06.2024 та як судове рішення оскарженню не підлягає ( п.1 ч.1 ст. 232 Кодексу).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання юридичними особами ( ст. 18 Кодексу).
Роз'яснити, що оскільки законодавець не допускає апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду, право учасника судового процесу заявити про невідповідність вказівок суду вчинити ту чи іншу процесуальну дію забезпечується шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви ( ч.4 ст. 174 Кодексу) або на ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду ( ч.13 ст. 176 Кодексу).
Суддя Машевська О.П.
1- у справу
2- прок.(через Ел. суд) + на ел.пошту: Житом. окружн. прок.: misto@zhit.gp.gov.ua