вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
25.06.2024м. ДніпроСправа № 904/2764/24
Суддя Ніколенко М.О., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Садівничого товариства "Зв'язківець-1", с. Червоний Садок
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсними рішень загальних зборів
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Зв'язківець-1" про:
- визнання дій Садівничого товариства "Зв'язківець-1" щодо відключення від електропостачання садових ділянок № 120а (0,06 га), № 134 (0,06 га), № 135 (0,12 га), належних ОСОБА_1 , протиправними та зобов'язання Садівничого товариства "Зв'язківець-1" за власний рахунок відновити електропостачання садових ділянок № 120а (0,06 га), № 134 (0,06 га), № 135 (0,12 га);
- визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Зв'язківець-1", оформлених протоколом від 28.05.2022;
- визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Зв'язківець-1", оформлених протоколом від 01.07.2023 № 02;
- визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Зв'язківець-1", оформлених протоколом від 04.05.2024 № 01 (у частині п. 1 Розділу ХІ Протоколу від 04.05.2024 № 01).
Згідно з вимогами пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивачем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вказано вище, позивачем було заявлено 4 вимоги немайнового характеру. А отже, при поданні цього позову позивачем мав бути сплачених судовий збір у загальному розмірі 12 112 грн.
До позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що він є членом багатодітної родини та перебуває в скрутному матеріальному становищі. На підтвердження викладених обставин позивачем надано до суду довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7, копію посвідчення багатодітної родини серія БС № 277187 від 16.03.2020, чотири свідоцтва про народження.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом частини 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
Верховний Суд в ухвалі від 20 червня 2024 року у справі № 161/8939/23 зазначив, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву.
Так, досліджуючи питання про можливість відстрочити позивачу оплату судового збору за подання цього позову, судом враховано, що спір у цій справі відноситься до категорії корпоративних спорів.
Тобто, позивач у даному випадку звертається до господарського суду саме за захистом своїх корпоративних, а не соціальних, трудових, сімейних чи житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
До позивача, як носія корпоративних прав у господарському товаристві, має застосовуватись вищий стандарт поведінки, аніж до пересічного громадянина.
Із сукупності наданих позивачем до матеріалів справи доказів не вбачається виключних обставин, які б зумовили можливість надання позивачу судом відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви.
Для усунення вищевказаного недоліку позивачу необхідно надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 12 112 грн., на належні платiжнi реквiзити Господарського суду Дніпропетровської області для перерахування судового збору в гривнях:
"Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - UA198999980313171206083004629
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)".
З урахуванням положень статей 174, 242 Господарського процесуального кодексу України надати позивачу в строк до 12.07.2024 включно можливість усунути недоліки позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
2.Позовну заяву ОСОБА_1 № 01 від 19.06.2024 залишити без руху.
3. ОСОБА_1 в строк до 12.07.2024 включно усунути недоліки позовної заяви № 01 від 19.06.2024 шляхом подання до суду оригіналу документа, який підтверджує сплату судового збору у загальному розмірі 12 112 грн., на належні платiжнi реквiзити Господарського суду Дніпропетровської області для перерахування судового збору в гривнях:
"Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - UA198999980313171206083004629
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)".
4. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Ніколенко