вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.06.2024м. ДніпроСправа № 904/2215/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ", смт. Ясіня Закарпатської області
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення 72 155,41грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" інфляційні втрати у розмірі 72 155,41грн за період з грудня 2023 року по квітень 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №23207 від 22 червня 2023 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/6711/23:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 3 429 808,83 грн задоволено частково;
стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" 3 408 436,40грн заборгованості, 6 901,96грн інфляційних втрат, 51 230,08грн судового збору;
в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено;
зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про стягнення 857 664,92грн задоволено частково;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 258 573,00грн штрафу, 5 163,54грн пені, 3 164,84грн судового збору;
в решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено;
зараховано зустрічні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про стягнення 258 573,00грн штрафу, 5 163,54грн пені, 3 164,84грн судового збору в рахунок погашення частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 3 408 436,40грн заборгованості, 6 901,96грн інфляційних втрат, 51 230,08грн судового збору;
після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:
стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" 3 151 601,82грн заборгованості, 48 065,24грн судового збору.
На виконання рішення суду ПАТ "ДТРЗ" 30.04.2024 було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Торгівельний дім "ЗМЗ" зазначену заборгованість.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані інфляційні збитки у розмірі 72155,41грн з 17.11.2023 по 29.04.2024 (період не охоплений рішенням суду по дату фактичного погашення заборгованості).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вважає розрахунок інфляційних втрат, що міститься в позовній заяві в даній справі помилковим, а вимога про стягнення інфляційних втрат за період з 17.11.2023 по 29.04.2024, розрахованих на суму 3 408 436, 40грн, необґрунтованою.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Позивач зазначає, що під час розгляду справи №904/6711/23 відповідачем визнано заборгованість в сумі 3 408 436,40грн. Рішення господарського суду від 11.04.2024 в цій справі набрало законної сили, виконано відповідачем 30.04.2024. У справі №904/2215/24 втрати від інфляції нараховані за період, який не було охоплено рішенням суду від 11.04.2024. Отже, нарахування інфляційних втрат у сумі 72155,41грн є обґрунтованим.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 справу №904/2215/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою суду від 25.06.2024 в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/6711/23:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 3 429 808,83грн задоволено частково;
стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" 3 408 436,40грн заборгованості, 6 901,96грн інфляційних втрат, 51 230,08грн судового збору;
в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено;
зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про стягнення 857 664,92грн задоволено частково;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 258 573,00грн штрафу, 5 163,54грн пені, 3 164,84грн судового збору;
в решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено;
зараховано зустрічні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" про стягнення 258 573,00грн штрафу, 5 163,54грн пені, 3 164,84грн судового збору в рахунок погашення частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 3 408 436,40грн заборгованості, 6 901,96грн інфляційних втрат, 51 230,08грн судового збору;
після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:
стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" 3 151 601,82грн заборгованості, 48 065,24грн судового збору (а.с. 20-27).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/6711/23, встановлено таке.
26.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) укладено договір про закупівлю №23207.
Відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (додаток №1), які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.
Найменування (асортимент) Товару: бронза ливарна О4Ц4С17. Кількість товарів: згідно специфікації (пункти 1.2, 1.3 договору).
Передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов'язується надати замовнику документи визначені п. 2.2 договору, та за необхідності документи визначені пунктом 6.3.6 даного договору. Датою поставки товару є дата фактичної передачі товару замовнику, яка зазначена в товарно-транспортній накладній на товар. (пункт 5.2 договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (пункт 6.1.1 договору).
Замовник має право залишити рахунок постачальника без здійснення оплати у разі не надання або неналежного оформлення товаросупровідних документів, поставки неякісного, некомплектного товару (пункт 6.2.5 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору).
Сторонами підписано специфікацію №1 від 22.06.2023 на суму 9 442 500,00грн з ПДВ. Товар, що поставляється: бронза ливарна, технічні характеристики О4Ц4С17, у кількості 25000,00кг, ціна без ПВД - 7868750,00грн, загальна сума без ПДВ -1573750,00грн.
На виконання умов договору в період 15.09.2023 по 07.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" здійснило поставку Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товару на суму 5171468,40грн, що підтверджується видатковими накладними:
№РН-0000048 від 15.09.2023 на суму 1971216,30грн з ПДВ;
№РН-0000060 від 20.10.2023 на суму 1221481,80грн з ПДВ;
№РН-0000058 від 17.10.2023 на суму 1256607,90грн з ПДВ;
№РН-0000062 від 07.11.2023 на суму 722162,40грн з ПДВ.
На оплату поставленого товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" виставлені Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" рахунки: №СФ-0000057 від 17.10.2023 на суму 1256607,90грн; №СФ-0000047 від 15.09.2023 на суму 1971216,30грн; №СФ-0000059 від 20.10.2023 на суму 1221481,80грн; №СФ-0000061 від 07.10.2023 на суму 722162,40грн.
Відповідно до пункту 4.2. договору в редакції додаткової угоди від 23.06.2023 замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 30 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, документів щодо якості на товар, У документах, а саме: рахунку-фактурі, видаткові накладній, товарно-транспортній накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.
Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" здійснило часткову оплату у загальній сумі 1763032,00 грн.
Станом на 12.12.2023 залишок боргу складає 3 408436,40грн.
Судом встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати поставленого товару.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за загальний період з 18.10.2023 по 12.12.2023 у сумі 14 470,47грн та інфляційні втрати у сумі 6 901,96грн за листопад 2023 року.
Відповідно до пункту 11.1 договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов'язання, передбачені цим договором повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.
Зважаючи на викладені мотиви та враховуючи положення статей 627, 628 Цивільного кодексу України, оскільки сторони визначили інший розмір процентів, ніж передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за спірним договором не можуть бути задоволені.
Хоча зобов'язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Зі змісту цього рішення вбачається, що на користь позивача стягнуто 3408436,40грн заборгованості, 6901,96грн інфляційних втрат, а також 51 230,08грн судового збору.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
З огляду на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/6711/23 носять преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені в судовому рішенні у справі №904/6711/23 не підлягають доказуванню в даній справі.
13.05.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024, яке набрало законної сили 07.05.2024 видано наказ №904/6711/23 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" 3151601,82грн заборгованості, 48 065,24грн судового збору.
На виконання рішення господарського суду Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 3151601,82грн.
Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором починаючи з 17.11.2023 по 29.04.2024 (період не охоплений рішенням суду по дату фактичного погашення заборгованості).
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
За змістом загальних положень щодо виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Підстави виникнення зобов'язань визначені у статтях 11, 509 ЦК України це юридичні факти, у складі яких включаються договір і правопорушення (делікт).
Згідно з частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч.5 цієї статті).
Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Матеріали справи містять докази виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/6711/23.
ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 3151601,82грн, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №1423 від 30.04.2024 (а.с. 11).
У зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання (оплати товару) позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 72155,41грн за період з грудня 2023 року по квітень 2023 року.
Проте, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19).
Сума інфляційних втрат складає 71 577,16грн:
на суму боргу 3408436,40грн * 102,1% (сукупний індекс інфляції за грудень 2023 року - квітень 2024 року) = 3480013,56грн - 3408436,40грн = 71 577,16грн.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції у розмірі 71 577,16грн.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 72155,41грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2422,40грн (3028,00грн * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №139 від 16.05.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 41, 44).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 605,60грн (3028,00грн - 2422,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2402,99грн (71 577,16грн * 2422,40грн / 72155,41грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 72 155,41грн - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 00659101; вул. Академіка Белелюбського, 7, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЗМЗ" (ідентифікаційний код 44651359; вул. Миру, буд. 18, оф. 1-14, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, 90630) втрати від інфляції у сумі 71 577,16грн (сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят сім гривень 16коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2402,99грн (дві тисячі чотириста дві гривні 99коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 25.06.2024
Суддя Н.М. Євстигнеєва