вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1880/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ВОРК", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення попередньої оплати за договором поставки у розмірі 1 602 000,00 грн.
Представники:
від позивача: Шевченко Ірина Віталіївна, свідоцтво ЗП № 002794 від 20.05.2021р., адвокат
від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ВОРК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" про стягнення попередньої оплати за договором поставки № 230922-2 від 22.09.2023 у розмірі 1 602 000,00 грн.
Ухвалою від 02.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.05.2024.
06.05.2024 через систему "Електронний суд " надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 07.05.2024 у задоволенні клопотання Позивача відмовлено.
В судовому засіданні 21.05.2024 Позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою від 21.05.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті.
18.06.2024 позивач в судовому засіданні пояснив, що станом на дату звернення до суду з позовом він вже втратив інтерес до поставки товару за спірним договором.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
18.06.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки № 230922-2 від 22.09.2023р. в частині поставки товару.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 08.11.2023 11:21.
Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвалу від 02.05.2024 було доставлено до електронного кабінету відповідача 02.05.2024 (а.с.29), ухвалу від 07.05.2024 доставлено 08.05.2024 (а.с.38), ухвалу від 21.05.2024 доставлено 23.04.2024 (а.с. 46).
Таким чином, Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із обставинами укладання договору, встановленням факту поставки товару.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ВОРК" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 230922-2 від 22.09.2023 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики якого вказуються в специфікаціях (додатках) до договору (далі-товар), які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених даним договором.
Ціна товару, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікаціях (додатках) до договору. Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до даного договору. (п. 2.1. договору).
Згідно п. 2.3. договору, порядок оплати товару вказується сторонами в специфікаціях (додатках) до даного договору.
Постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, визначених у специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Правил ІНКОТЕРМС 2020.
Товар заданим договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях (додатках) до цього договору. (п.п. 4.1., 4.2. договору).
Відповідно до п. 14.9. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами зобов'язань, передбачених цим договором.
Сторони уклали специфікацію №2 від 26.09.2023 до договору, в якій узгодили найменування товару, кількість, ціну та вартість товару.
Згідно п. 1 специфікації, вартість товару становить 3 204 000,00 грн.
Строк поставки товару: увесь обсяг - не більше 45 календарних днів від дати попередньої оплати за умови дотримання терміну другої попередньої оплати. Дострокова поставка до зволяється. Поставка партіями дозволяється (п. 4 специфікації).
Пунктом 5 специфікації сторони узгодили наступний порядок оплати товару:
5.1. Попередня оплата 50% протягом 5 календарних днів з укладання сторонами специфікації.
5.2. Друга попередня оплата 25% - протягом 20 календарних днів від дати першої попередньої оплати.
5.3. Кінцева оплата 25% - протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.
На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату вартості товару в розмірі 1 602 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 579 від 10.10.2023 (а.с. 14).
Однак, позивач вказує на те, що відповідачем не виконані умови спірного договору поставки № 230922-2 від 22.09.2023 в частині поставки товару, у зв'язку з чим він направив відповідачу вимогу № 167 від 15.02.2024 та претензію-вимогу № 206 від 26.02.2024 про повернення попередньої оплати в розмірі 1 602 000,00 грн.
Відповідач у відповіді на претензію зазначив, що, згідно п. 4 та 5 специфікації строк поставки товару за договором залежить від попередньої оплати вартості товару, тому, оскільки позивач порушив умови п. 2.3. договору поставки та п. 5 специфікації №2 та не здійснив другу попередню оплату 25% від вартості товару, у відповідача відсутній обов'язок поставки товару протягом 45 календарних днів згідно п. 4 специфікації № 2.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
В даному випадку позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати в розмірі 1 602 000,00 грн.
Так, за умовами специфікації № 2 від 26.09.2023 до договору поставки № 230922-2 від 22.09.2023, строк поставки товару: увесь обсяг - не більше 45 календарних днів від дати попередньої оплати за умови дотримання терміну другої попередньої оплати. Дострокова поставка до зволяється. Поставка партіями дозволяється (п. 4 специфікації).
Як вже зазначалось, пунктом 5 специфікації сторони погодили, що попередня оплата складається з двох частин:
- перша попередня оплата 50% протягом 5 календарних днів з укладання сторонами специфікації,
- друга попередня оплата 25% - протягом 20 календарних днів від дати першої попередньої оплати.
Таким чином, сторони погодили, що позивач повинен сплатити попередню оплату 75% від вартості товару в сумі 2 403 000,00 грн.
Однак, позивач всупереч умов договору не виконав своє зобов'язання в частині в частині попередньої оплати за поставку товару та сплатив лише 1 602 000,00 грн.
Сума в розмірі 801 000,00 грн., яку він повинен був сплатити по 30.10.2023 включно, залишилась несплаченою, на що, в свою чергу, звертав увагу і відповідач в своїй відповіді на претензію (а.с.21).
Таким чином, зважаючи на невиконання позивачем умов договору в частині повної оплати попередньої оплати в сумі 2 403 000,00 грн. та приймаючи до уваги, що поставка товару повинна бути здійснена в строк до 45 календарних днів від дати попередньої оплати, а строк дії договору ще не закінчився (згідно п. 14.9. договору до 31.12.2024), у відповідача не виникло обов'язку як з поставки товару, так і з повернення позивачу частини попередньої оплати в сумі 1 602 000,00 грн.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 1 602 000,00 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ВОРК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ ПЛЮС" про стягнення попередньої оплати за договором поставки у розмірі 1 602 000,00 грн. відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2024.
Суддя Н.Г. Назаренко