вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1717/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ"
про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу №2002000097 від 04.02.2020
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Кисіль Т.В.
Відповідача - Медяний О.Ю.
Позивач просить стягнути з Відповідача 70 933 738,31 грн. - основної заборгованості, 6 629 778,83 грн. - пені, 21 499 721,14 грн. - індексу інфляції, 3 042 570,76 грн. - 3 % річних, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору транспортування природного газу № 2002000097 від 04.02.2020.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами Оператора ГТС, вважає що господарське зобов'язання з оплати вартості добового небалансу в загальному розмірі 70 933 738,31 грн. є припиненим в силу ч. 1 ст.202 ГК України та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а тому у правовідносинах сторін відсутній предмет спору. Так, 29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639 (далі - Закон №1639). Відповідно до ст. 1 Закону №1639 (в редакції змін, внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-ІХ від 29.07.2022, набрав чинності з 19.08.2022) під терміном "процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу" визначено, як заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення. А під терміном "заборгованість" вживається в цьому Законі, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно. Відповідач звертає увагу на обставини, які вказують на врегулювання заборгованості АТ "Дніпрогаз" перед ТОВ "Оператор ГТС України" саме у спірних відносинах у відповідності до Закону №1639, а саме: Боржник, є оператором газорозподільної системи; сума боргу з оплати вартості щодобового небалансу у загальному розмірі 70 933 738,31 гри. виникла на підставі договору транспортування природного газу №2002000097 від 04.02.2020; зазначена сума боргу виникла перед особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року; зазначена заборгованість виникла станом на розрахункову дату, що визначена Законом №1639 для виду заборгованості (з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно); відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики ти комунальних послуг № 1410 від 10.11.2022 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. Підписання первинних документів по господарській операції, підписання акта звіряння та включення Відповідача в Реєстр, свідчить про участь сторін у врегулюванні заборгованості відповідно до вказаного Закону. Таким чином, заборгованість, яка входить до предмету розгляду даної справи, піддягає врегулюванню виключно на підставі Закону № 1639. Для цього, державою шляхом прийняття низки спеціальних законів вже врегульовано механізм та джерела відшкодування Позивачеві грошових коштів, у тому числі і коштів, що є предметом розгляду в даній справі. Так, задоволення позову призведе до порушення прав Відповідача та не сприятиме відновленню прав Позивача. Так, у разі задоволення позовних вимог на користь Позивача існує ризик допущення випадку: або безпідставного збагачення Позивача за рахунок подвійного погашення заборгованості АТ "Дніпрогаз" перед ТОВ "Оператор ГТС України", а саме: 1) за рахунок процедури передбаченої положеннями Закону №1639; 2) за рахунок коштів стягнутих з боржника в примусовому порядку за наказом господарського суду; та/або до безпідставного стягнення з Відповідача коштів (нанесення збитків). Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1639 передбачається обов'язкове зупинення виконавчого провадження за судовими рішеннями з моменту включення підприємства-боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, до врегулювання (погашення, списання) заборгованості відповідно до Закону № 1639. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з оплати вартості щодобового небалансу Позивач на підставі п. 13.5 Договору та ст.625 ЦК України нарахував пеню у розмірі 6 629 778,83 гри., 3% річних у розмірі 3 042 570,76 гри. та інфляційні втрати у розмірі 21 499 721,14 грн. Враховуючи, що відсутні підстави для стягнення із Відповідача на користь Позивача основного боргу, відповідно, відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
У позовній заяві Позивач заявив клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг, мотивоване тим, що рішення з господарського спору в даній справі впливає, в тому числі на права та інтереси НКРЕКП, враховуючи те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення оплати за добові небаланси у відповідності до Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 та Договору, типова форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
Відповідач клопотання Позивача про залучення третьої особи заперечив, посилаючись на те, що Позивачем не надано обґрунтування, яким саме чином, рішення суду в справі про стягнення грошових коштів з Відповідача на користь Позивача, може вплинути на права чи обов'язки НКРЕКП по відношенню до однієї із сторін у справі та які саме права та обов'язки виникають у НКРЕКП у зв'язку з прийняттям рішення в даній справі.
Від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання Відповідача на Закон № 1639, як на підставу звільнення від обов'язку оплати заборгованості на користь Оператора є безпідставними. Так, відповідно до ст.1 вказаного Закону заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно. Станом на сьогоднішній день, між Позивачем та Відповідачем ні договір про реструктуризацію заборгованості, ні договір про організацію взаєморозрахунків не укладено, жодних платежів в погашення заборгованості квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, грудня 2021 року на розрахункові рахунки Оператора не надходило, а відтак, відсутні будь-які підстави щодо припинення існування предмету спору в даній справі, саме щодо стягнення 70 933 738,31 грн. - основної заборгованості; 6 629 778,83 грн. - пені; 21 499 721,14 грн. - інфляційних втрат; 3 042 570,76 грн. - 3 % річних. Щодо необґрунтованих посилань Відповідача на те, що на реструктуризовану згідно із Законом № 1639 заборгованість неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, Позивач зазначає, що статтею 6 Закону № 1639 встановлено, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. Відповідачем не надано жодних доказів відображення в своєму бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості перед Позивачем на суму 27 136,26 грн. - пені; 87 979,85 грн. - інфляційних втрат; 12 518,46 грн. - 3 % річних як і доказів того, що вказана заборгованість передана на врегулювання за Законом № 1639. З наявних в матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 31.03.2021; за період з 01.04.2021 по 30.06.2021; за період з 01.07.2021 по 30.09.2021; за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 також не вбачається, що заборгованість перед Оператором на суму 27 136,26 грн. - пені, 87 979,85 грн. - інфляційних втрат, 12 518,46 грн. - 3% річних передана на врегулювання за Законом № 1639. Крім того, Відповідач, посилаючись на лист Міністерства енергетики України від 16.11.2022 за № 26/1.3-23.3-18269, стверджує, що Міністерство енергетики України на підставі реєстру НКРЕКП планує включити Відповідача до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету 2022 року для подальшого фінансування з метою погашення боргу перед Оператором. Однак, 2022 рік закінчився, а Міністерство енергетики України так і не прийняло рішення про включення Відповідача до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету 2022 року.
30.05.2023 від Відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній наголошує, що Відповідач не говорив про начебто звільнення від обов'язку від сплати заборгованості, а лише наголошував на тому, що дана заборгованість повинна врегульовуватися виключно в порядку та у спосіб передбачених Законом № 1639. Більш того, правова позиції Відповідача фактично зводиться до того, що з моменту включення АТ "Дніпрогаз" до відповідного реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону № 1639 та підписання між сторонами актів звіряння заборгованості на виконання вимог даного Закону, відсутні підстави для позову Позивача до Відповідача, оскільки відсутній факт порушення Відповідачем прав Позивача. Також Відповідач стверджує, що Позивач безпідставно посилається на ст. 1 Закону № 1639, в контексті визначення, яка саме заборгованість підлягає врегулюванню у відповідності до положень Закону № 1639, а саме в частині того, що там зазначено про "...у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили". Оскільки з аналізу положень Закону № 1639 чітко видно, що в даному випадку у визначенні заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зазначення про заборгованість у тому числі підтверджену судовими рішеннями, які набрали законної сили, мається на увазі виключно рішення або судові справи, які винесені/розпочаті до прийняття рішення про включення Оператора ГРМ до відповідного Реєстру. У відповіді на відзив на позовну заяву Позивачем не враховано, що Законом № 1639 запроваджено чітку поетапну процедуру врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які здійснюються в строгій послідовності один за одним (етапи), що чітко передбачено ст. 4 - 6 Закону №1639, та не можуть передувати один одному, а саме: Перший етап - укладення договору про організацію взаеморозрахунків (ст. 4 Закону № 1639); Другий етап - після виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків, на суму яка залишилася не врегульованою, укладення договору реструктуризації (ст.5 Закону № 1639); Третій етап - після повного виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків та договору реструктуризації щодо основної заборгованості, пеня, інфляційні нарахування, проценти річних, списуються/не нараховуються (в залежності від того було нарахування здійснено до або після включення в реєстр) (ст. 6 Закону № 1639). На теперішній час, питання укладення договору про проведення взаєморозрахунків та договору на реструктуризацію заборгованості, цілком залежить від дій Держави в особі Кабінету Міністрів України, оскільки Законом № 1639 саме на цей орган виконавчої влади покладено обов'язок з розроблення та впровадження відповідних договорів. Окрім цього, відповідно до п. 3 розділу XІІІ Кодексу ГТС, якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та / або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС; регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС. Однак, Позивачем не надано первинних документів та інших доказів, які б підтвердили існування загрози цілісності ГТС та відхилення у функціонуванні ГТС від технічних параметрів звичайного рівня у спірному періоді, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у спірному періоді, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в ГТС, тобто докази, які дії вчинилися Позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення Кодексу ГТС.
Від Позивача 04.09.2023 надійшли письмові пояснення, в яких останній вказав, що Закон № 1639 не створює правових підстав для відмови у стягненні коштів, на підтвердження чого навів низку судової практики.
07.09.2023 від Відповідача надійшла заява про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Верховного суду справи № 918/686/21, мотивована тим, що Верховний Суд ухвалою від 29.03.2023 справу № 918/686/21 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для уточнення правового висновку щодо застосування п.3 розд. ХІІІ, п.3 гл.3 розд. ХІV Кодексу ГТС, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 у справі №923/909/19, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 18.02.2022 у справі №918/450/20 вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
25.09.2023 від Позивача надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Оскільки за приписами ст. 195, 227 ГПК України зупинення провадження у справі №904/1717/23, враховуючи стадію судового розгляду, до вирішення Об'єднаною палатою Верховного суду справи № 918/686/21 неможливе, суд, ухвалою від 02.10.2023 відклав розгляд справи на більш пізню дату в розумні строки.
18.01.2024 від Відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній, повідомив, що ознайомившись з повним текстом постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 918/686/21, тезисно висловив свою правову позицію, зокрема зазначив, що: АТ "Дніпрогаз" не вело розмову про виключну необхідність підтвердження вчинення фізичного балансування, всупереч комерційному, або виключній необхідності доводити наявність ресурсу саме для врегулювання небалансів виключно АТ "Дніпрогаз". В останньому клопотанні Відповідач зазначив, про те, що згідно з ч.2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" - розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. Згідно актів наданих послуг до Договору балансування, за період травень, вересень та грудень 2021 року, в цілому в системі мав місце фактично позитивний небаланс, та мало місце відповідно відбирання природного газу з газотранспортної системи. Тобто, Позивач не зазнав у вказані періоди витрат в зв'язку з вчиненням балансуючих дій, в навпаки отримував прибуток в розмірі 1 200 730 752,00 грн., оскільки фактично продавав обсяг позитивного небалансу в системі; Об'єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 918/686/21 встановила, що: "Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд. ХІІІ, а розд. ХIV Кодексу". Але, послідуючі висновки Об'єднаної палати щодо застосування у взаємовідносинах, які врегульовуються положеннями розд. ХIV Кодексу, ідуть всупереч висновкам Великої Палати Верховного Суду, у справі № 910/11273/20 від 02.11.2022, в якій визначено, що: "Положення Кодексу ГТС як підзаконного нормативного акта мають відповідати нормам Закону України "Про ринок природного газу" і тлумачиться в його контексті. Відповідно, визначені Кодексом ГТС правила розрахунку маржинальної ціни для цілей визначення плати за небаланси мають відповідати засобам розрахунку плати за небаланси замовників, визначеним законом. Згідно з частиною другою статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" "розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних зі здійсненням балансування". Системний аналіз приписів пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.
Від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Об'єднана палата Касаційного господарського суду фактично систематизувала попередні висновки Верховного Суду у справах із подібними правовідносинами, визначивши предмет доказування та акцентувавши увагу на наступному: 1) Оператор ГТС здійснює розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця та визначає остаточну плату за такі небаланси за кожну добу і сумарно за місяць на підставі співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з системи; 2) Остаточні алокації, на підставі яких Оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи; 3) При вирішенні даних спорів необхідно брати до уваги звіти форми №8в, які подаються операторами газорозподільної системи до Регулятора (НКРЕКП). В цих звітах оператори визначають обсяги природного газу, відібраного з ГТС; 4) Умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу); 5) Достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником; 6) Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
06.02.2024 від Позивача надійшли письмові пояснення щодо витрат Оператора ГТС на врегулювання негативних небалансів Дніпрогаз, в яких останній акцентує увагу, що витрати на вчинення балансуючих дій Оператором ГТС не становлять предмет доказування у цій справі, що підтверджується, зокрема, висновками ОП КГС у Постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, в той же час, витрати Оператора ГТС складаються із наступного: - власне природний газ, відібраний Відповідачем із газотранспортної системи і не поставлений до газотранспортної системи (тобто, природний газ у обсягах негативного небалансу); - витрати Оператора ГТС на врегулювання позитивних небалансів інших замовників послуг транспортування природного газу. Іншими словами, внаслідок виникнення у Дніпрогаз негативного небалансу у спірний період Оператор ГТС змушений був закуповувати природний газ у трейдерів і, таким чином, нести витрати на таку закупівлю. При цьому, обов'язок Дніпрогаз оплатити негативні небаланси не пов'язаний із наявністю позитивного чи негативного небалансу у газотранспортній системі в цілому, адже такий обов'язок виникає в силу норм Кодексу ГТС та Договору у разі виникнення у Дніпрогаз негативного небалансу.
Від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі, де останній виклав аналогічну правову позицію, викладеній у позові, відповіді на відзив та інших процесуальних документах, поданих до суду.
За клопотанням сторін судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
04.02.2020 сторони уклали Договір № 2002000097 транспортування природного газу (далі Договір), за п. 2.1. якого за цим Договором Оператор (Позивач) надає Замовнику (Відповідачеві) послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою падання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника (п. 2.2. Договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4. Договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.5. Договору).
Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюється сторонами через інформаційну платформу Оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 02.09.2020).
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (9.1. Договору).
У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2. Договору).
Відповідно до п. 9.3. Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Відповідно до п. 9.4. Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.
Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4. Договору).
У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 13.1. Договору).
У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5. Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року.
Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1. Договору).
НКРЕКП направив Позивачеві листа № 9/16/5-21 від 18.01.2021, в якому повідомив, що згідно з п. 11, гл. 6, розд. ХІV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:
- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;
- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
19.01.2021 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Виконавець) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор) уклали Договір про надання послуги балансування № 2101000095 (далі Договір від 19.01.2021), за п. 2.1. якого за цим Договором протягом періоду надання послуги балансування Виконавець зобов'язується надати Оператору послуги балансування, які полягають в тому, що Виконавець зобов'язаний за дорученням Оператора у визначену Оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему Оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи Оператора (далі-послуги балансування).
Відповідно до п. 4.2. Договору від 19.01.2021в редакції Додаткової угоди № 3 від 29.12.2021, у разі подачі Виконавцем природного газу до газотранспортної системи Оператора, ціна такого природного газу за 1000 куб.м (Рsell), без урахування податку на додану вартість, визначається для кожної газової доби надання послуг балансування, в якій здійснюється подача природного газу, за формулою:
Рsell = Germany VTP (Trading Hub Europe)DA Ask x 10,6 x Kc + MP x Kc /Kb
де:
Germany VTP (Trading Hub Europe)DA Ask - означає ціну природного газу кожного календарного дня на дату її визначення за принципом день наперед в Євро/МВт- год:
- якщо датою визначення ціни є день опублікування Джерела Котирувань, Germany VTP (Trading Hub Europe)DA Ask є значення ціни "Ask" для такого дня, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: Germany VTP (Trading Hub Europe)Day Ahead" у Джерелі Котирувань у день, що безпосередньо передує даті визначення ціни;
- якщо дата визначення ціни не є днем публікування Джерела Котирувань, Germany VTP (Trading Hub Europe)DA Ask єзначення ціни "Ask" для такого дня, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: Germany VTP (Trading Hub Europe) Weekend" у Джерелі Котирувань у день, що безпосередньо передує даті визначення ціни;
Kc - офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діє на день надання послуг балансування;
Kb - офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України на 7 жовтня 2020 року.
Згідно з п. 4.3. Договору від 19.01.2021 в редакції Додаткової угоди № 3 від 29.12.2021, у разі відбору Виконавцем природного газу з газотранспортної системи Оператора, ціна такого природного газу за 1000 куб.м. (Рbuy), без урахування податку на додану вартість, визначається для кожної газової доби надання послуг балансування, в якій здійснюється відбір природного газу, за формулою:
Рbuy = Germany VTP (Trading Hub Europe) DA Bid x 10,60 x Kc
де:
Germany VTP (Trading Hub Europe) DA Bid - означає ціну природного газу кожного календарного дня на дату її визначення запринципом день на перед в Євро/МВт- год:
- якщо датою визначення ціни є день опублікування Джерела Котирувань, Germany VTP (Trading Hub Europe) DA Bid є значення ціни "Bid" для такого дня, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: Germany VTP (Trading Hub Europe)Day Ahead" у Джерелі Котирувань у день, що безпосередньо передує даті визначення ціни;
- якщо дата визначення ціни не є днем публікування Джерела Котирувань, Germany VTP (Trading Hub Europe) DA Bid є значення ціни "Bid" для такого дня, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: Germany VTP (Trading Hub Europe) Weekend" у Джерелі Котирувань у день, що безпосередньо передує даті визначення ціни;
Кс - офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діє на день надання послуг балансування;
Kb - офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України на 7 жовтня 2020 року.
Відповідно до п. 5.1. Договору від 19.01.2021 у випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має позитивне значення (більше нуля), Оператор здійснює оплату послуг балансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.
У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має від'ємне значення (менше нуля), то Виконавець здійснює перерахування грошових коштів на рахунок Оператора на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині надання послуг протягом періоду надання послуги балансування, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 14.1. Договору від 19.01.2021).
На виконання умов Договору від 19.01.2021, Виконавець надав послуги з балансування, що підтверджується Актами надання послуг балансування: № 05-2021-2101000095 за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 272 210 724,00 грн., № 09-2021-2101000095 за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 192 036 492,00 грн., № 12-2021-2101000095 за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 736 483 536,00 грн.,
На виконання Договору Позивач склав Акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць: травень 2021 року № 05-2021-2002000097 від 31.05.2021 на суму 1 139,04 грн.; вересень 2021 року № 09-2021-2002000097 від 30.09.2021 на суму 70 827 049,70 грн.; грудень 2021 року № 12-2021-2002000097 від 31.12.2021 на суму 105 549,57 грн.
Відповідно до зведеного Акта приймання-передачі природного газу за травень 2021 року, в травні 2021 року Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів передало, а АТ "ДНІПРОГАЗ" прийняло природній газ в обсязі 32 637 679,59 м3.
Відповідно до зведеного Акта приймання-передачі природного газу за вересень 2021 року, у вересні 2021 року Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів передало, а АТ "ДНІПРОГАЗ" прийняло природній газ в обсязі 28 136 709,99 м3.
Відповідно до зведеного Акта приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, у грудні 2021 року Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів передало, а АТ "ДНІПРОГАЗ" прийняло природній газ в обсязі 111 695 613,08 м3.
Оператор через інформаційну платформу направив Відповідачеві рахунки на оплату щодобових небалансів: рахунок № 05-2021-2002000097 від 31.05.2021 за газовий місяць травень 2021 року на суму 1 139,04 грн.; рахунок № 09-2021-2002000097 від 30.09.2021 за газовий місяць вересень 2021 року на суму 70 827 049,70 грн. рахунок №12-2021-2002000097 від 31.12.2021 за газовий місяць грудень 2021 року на суму 105 549,57 грн.
Відповідач виставлені рахунки не оплатив, у зв'язку з чим, за останнім обліковується боргу в розмірі 70 933 738,31 грн.
На запит ТОВ "Оператор ГТС України", НКРЕКП листом від 10.05.2022 №3463/16.2.1/7-22 надано ТОВ "Оператору ГТС України" звіти АТ "Дніпрогаз" про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" (звіти Форма 8в), в тому числі у травні, вересні та грудні 2021 року.
З Форм 8в вбачається, що у підписаних уповноваженими посадовими особами та поданих до НКРЕКП звітах АТ "Дніпрогаз" визнає наявність боргу з врегулювання негативних щодобових небалансів перед ТОВ "Оператор ГТС України" за вказані місяці.
Відповідно до бухгалтерських довідок від 05.09.2022 в загальному обсязі згідно з Реєстром врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2021 року, в тому числі, акт № 05-2021-2002000097 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2021 року в обсязі негативний добовий небаланс - 0,49488 тис. куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,49488 тис. куб. м природного газу; за вересень 2021 року, в тому числі, акт № 09-2021-2002000097 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року в обсязі негативний добовий небаланс - 1865,69932 тис. куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,05799 тис. куб. м природного газу; за грудень 2021 року, в тому числі, акт № 12-2021-2002000097 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2021 року в обсязі негативний добовий небаланс - 2,85133 тис. куб.м природного газу, позитивний добовий небаланс - 0,67 тис. куб. м природного газу.
Сторони підписали Акти звіряння взаєморозрахунків (грошових зобов'язань) для врегулювання заборгованості, відповідно до Закону України 1639-ІХ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якого, заборгованість не сплачена станом на 31.10.2022 (за період з 01.11.2021 по 28.02.2022) становить 871 641,66 грн., (за період з 01.01.2020 по 31.10.2021) становить 222 060 515,00 грн.
Листом від 16.11.2022 Міністерство енергетики України повідомило Відповідачеві, що оскільки останнього включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу згідно із Законом України (рішення НКРЕКП від 10.11.2022 № 1410), Міненерго планує включити АТ "ДНІПРОГАЗ" до Мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на 2022 рік для подальшого фінансування.
Згідно з довідкою про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, ГУДКСУ у Дніпропетровській області повідомив, що 30.11.2022 розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) АТ "Оператор газорозподільної системи "Днірогаз" включено до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
АБ "УКРГАЗБАНК" видав довідку № 15932/9053/2023 від 16.03.2023 про надходження грошових коштів від АТ "ДНІПРОГАЗ" на поточні рахунки ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" у розмірі 396 417,57 грн.
Сторони підписали Акти звірки розрахунків, відповідно до яких, сальдо на 31.03.2021 становить 301 302 000,20 грн., сальдо на 30.06.2021 становить - 227 076 423,55 грн., сальдо на 30.09.2021 становить 246 100 842,42 грн., сальдо на 31.12.2021 становить 223 925 847,57 грн.
На прострочений борг Відповідача Позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України та п.13.5. Договору, нарахував 6 629 778,83 грн. - пені за період 01.05.2021 по 20.07.2022, 21 499 721,14 грн. - індексу інфляції за період з липня 2021 року по лютий 2023 року, 3 042 570,76 грн. - 3 % річних за період з 01.05.2021 по 27.03.2023.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наданням Позивачем послуг з розподілу природного газу та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З норм Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС вбачається, що суб'єктами ринку природного газу є - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Тобто сторони спору є суб'єктами ринку природного газу.
Договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу (постанова ОП КГС Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21).
Згідно з п. 17, 19, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.
Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.
Ліцензія на провадження діяльності з транспортування природного газу видається виключно тому заявнику, щодо якого прийнято остаточне рішення про сертифікацію відповідно до статей 24, 26 цього Закону, крім заявника, щодо якого Регулятор прийняв рішення про незастосування статті 23 цього Закону відповідно до статті 54 цього Закону.
З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про ринок природного газу").
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Відповідно до п. 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС) для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб - додатка.
Згідно з п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 5 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.
Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій. При здійсненні таких дій оператору газотранспортної системи забороняється використовувати власний природний газ із газосховища.
Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
За письмовою заявою замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь замовника послуг транспортування природного газу в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.
Верховна Рада України прийняла Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1639-ІХ, який набрав чинності 29.08.2021.
З аналізу норм Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" вбачається, що останній визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
За ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд не приймає позицію й доводи Відповідача, а погоджується з Позивачем.
Так, 04.02.2020 сторони уклали Договір № 2002000097 транспортування природного газу, за п. 2.1. якого за цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (9.1. Договору).
Пунктом 11.4. Договору передбачено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
На виконання Договору Позивач склав Акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць: травень 2021 року № 05-2021-2002000097 від 31.05.2021 на суму 1 139,04 грн.; вересень 2021 року № 09-2021-2002000097 від 30.09.2021 на суму 70 827 049,70 грн.; грудень 2021 року № 12-2021-2002000097 від 31.12.2021 на суму 105 549,57 грн.
Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу.
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Отже, за Законом та Договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому, зазначена інформація є нерозривно пов'язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
При цьому, суд бере до уваги висновки, зроблені Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21. Зокрема щодо статусу поданих Відповідачем до НКРЕКП звітів за формою №8в, у яких самим Замовником зазначаються помісячні обсяги відібраного природного газу. Оператор ГТС здійснює розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця та визначає остаточну плату за такі небаланси за кожну добу і сумарно за місяць на підставі співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з системи ГТС. Остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи. Умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу). Достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування. Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати. У такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
На виконання п. 2.8. та 9.3. Договору Оператор через інформаційну платформу направив Відповідачеві рахунки на оплату щодобових небалансів: рахунок № 05-2021-2002000097 від 31.05.2021 за газовий місяць травень 2021 року на суму 1 139,04 грн.; рахунок № 09-2021-2002000097 від 30.09.2021 за газовий місяць вересень 2021 року на суму
70 827 049,70 грн. рахунок №12-2021-2002000097 від 31.12.2021 за газовий місяць грудень 2021 року на суму 105 549,57 грн.
У пункті 9.3. Договору сторони погодили, що Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Відповідач виставлені рахунки не оплатив, у зв'язку з чим, за останнім обліковується боргу в розмірі 70 933 738,31 грн.
Заперечуючи вимоги Позивача, Відповідач посилається на те, що Позивач, в порушення вимог ч. 2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу", якою передбачено, що розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування, не довів обґрунтованість фактичних витрат на балансування. Згідно з актами наданих послуг до Договору балансування, за період травень, вересень та грудень 2021 року, в цілому в системі мав місце фактично позитивний небаланс, та мало місце відповідно відбирання природного газу з газотранспортної системи. Тобто, Позивач не зазнав у вказані періоди витрат в зв'язку з вчиненням балансуючих дій, в навпаки отримував прибуток в розмірі 1 200 730 752,00 грн., оскільки фактично продавав обсяг позитивного небалансу в системі.
З такою позицією Відповідача суд не погоджується виходячи з того, що п.6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Відповідач не спростував позицію Позивача щодо вартості його послуг, наданих за Договором і, що розрахунки Позивача суперечать вимогам ч.2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу".
При цьому суд бере до уваги, що на операторі ГТС лежить обов'язок, як продажу газу за наявності у Замовника негативних небалансів, так і обов'язок сплати (викупу) у Замовника позитивних небалансів, таким чином підтримуючи комерційний баланс в системі.
З наданого відзиву, вбачається, що Відповідач не заперечує суму основного боргу, однак зазначає, що її необхідно врегульовувати згідно з положеннями Закону № 1639.
Посилання Відповідача на не застосування Позивачем Закону № 1639 суд не приймає, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість (ч. 3 ст. 4 вказаного Закону).
До матеріалів справи не надано доказів, що станом на день звернення з позовом та/чи прийняття рішення сторонами укладено Договір про реструктуризацію заборгованості, або Договір про організацію взаєморозрахунків. Доказів направлення платежів на погашення заборгованості Відповідача за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2021 року на розрахункові рахунки Позивача до справи не додано.
Посилання Відповідача на лист Міністерства енергетики України № 26/1.3-23.3-18269 від 16.11.2022 не є доказом врегулювання заборгованості, оскільки в наведеному листі зазначено, що Міністерство енергетики України планує включити Відповідача до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету 2022 року, однак доказів такого включення до матеріалів справи не надано, а 2022 рік закінчився.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1639 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
На думку суду, підписання первинних документів за господарською операцією, підписання акту звіряння та включення Відповідача в Реєстр, не свідчить про неможливість Позивача у позовному порядку захищати свої порушені права.
З наведеного вбачається, що даним законом не забороняється учасникам процедури врегулювати заборгованість, зокрема яка стягнута в судовому порядку. Можливість списання заборгованості не свідчить про її неправомірність, як підставу для відмови в позовних вимогах, а лише створює юридичні підстави для вчинення тих чи інших дій учасниками процедури у майбутньому та в позасудовому порядку. Таким чином, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між можливістю списання заборгованості та відмовою у позовних вимогах на цій підставі.
Також, суд бере до уваги висновки Верховного суду, викладені у постанові від 18.07.2023 у справі № 910/1357/20, де зокрема зазначено, що "Верховним Судом у постанові від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21 сформовано правову позицію щодо припинення зобов'язань в рамках Закону № 1639-ІХ, а саме зазначено, що у разі відсутності встановлення судами попередніх інстанцій факту укладення договору про організацію взаєморозрахунків між учасниками спору, відсутні підстави для припинення спірних правовідносин між сторонами та для закриття провадження у справі.
Аналізуючи наведені вище норми закону, а також правові позиції Верховного Суду, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними твердження апеляційного господарського суду стосовно того, що Законом № 1639-ІХ визначено процедуру врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення.
Водночас Законом № 1639-ІХ не передбачено припинення зобов'язання щодо суми основного боргу за поставлений газ, а лише визначено певну процедуру (заходи), яка надає можливість в майбутньому врегулювати заборгованість у спосіб, визначений законом. Тобто в даному випадку повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, зокрема, укладено договір про організацію взаєморозрахунків між учасниками спору та/або договір про реструктуризацію заборгованості з оплати природного газу та послуги з його транспортування тощо."
Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення з Відповідача належать: 70 933 738,31 грн. - основного боргу, 6 629 778,83 грн. - пені, 21 499 721,14 грн. - індекс інфляції, 3 042 570,76 грн. - 3 % річних, 939 400,00 грн. - судового збору.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5, код 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код 42795490) 70 933 738,31 грн. - основного боргу, 6 629 778,83 грн. - пені, 21 499 721,14 грн. - індекс інфляції, 3 042 570,76 грн. - 3 % річних, 939 400,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне судове рішення складене 24.06.2024
Суддя С.Г. Юзіков