вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" червня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/171/23
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Шепетівський (Славутський) район, Хмельницька область, 30068, код - 34863309
до: Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199
про банкрутство
за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.
за участю представників:
арбітражний керуючий: Плесюк Олексій Степанович
кредитора: Нечитайло Тарас Віталійович
боржника: Аваєва Наталія Валеріївна
присутній: ОСОБА_3
У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа № 902/171/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" про банкрутство.
Ухвалою суду від 16.06.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С., призначено попереднє засідання на 05.09.2023 року.
22.06.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 28.09.2023 року затверджено реєстр вимог кредиторів, визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог конкурсних кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О.С. до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі №902/171/23.
Ухвалою суду від 28.09.2023 року визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА АГРО" до боржника Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у розмірі: 1 991 860,57 грн - четверта черга задоволення без права вирішального голосу; 355 565,15 грн - пені (шоста черга задоволення), 229 781,44 грн - штраф (шоста черга задоволення); 4 295,00 грн - судового збору (перша черга задоволення).
Ухвалою суду від 24.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання боржника про продовження строку розпорядження майном; відмовлено у задоволенні заяв про введення процедури санації та затвердження плану санації; зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. розробити план санації з дотриманням вимог законодавства.
03.06.2024 року до суду надійшла заява розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. про скасування обмежень щодо розпорядження майном, а саме скасувати (зняти) арешт з грошових коштів ФГ «Лемешівка-Агро» на рахунках НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк»; НОМЕР_2 АБ «Укргазбанк», який накладений на підставі постанови приватного виконавця виконавчого Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем від 22.05.2023 в межах ВП № НОМЕР_3 (вх. №01-34/5751/24).
Ухвалою суду від 03.06.2024 року призначено розгляд заяви розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у судовому засіданні 06.06.2024 року о 14:40.
У судове засідання прибули арбітражний керуючий, кредитор Лісовий В.Г., представник боржника адвокат Аваєва Н.В.
Представники кредиторів ТОВ "Суффле Агро Україна", ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА", ТОВ "КРОП ІНКРІС" до суду не прибули, повідомлені щодо дати судового засідання через систему ЄСІТС.
06.06.2024 року представником кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості отримання від боржника необхідної інформації, проведення аналізу такої інформації, проведення зборів комітету кредиторів для прийняття рішення з даного питання та направлення Суду остаточної позиції комітету кредиторів.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року повідомлено учасників справи, що розгляд заяви розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. про скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24) відбудеться 17.06.2024 року.
17.06.2024 року на електронну адресу суду від представника ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшли заперечення на клопотання розпорядника майна про скасування обмежень щодо розпорядження майном (б/н від 16.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6232/24).
17.06.2024 року від представника боржника надійшло клопотання (б/н від 17.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6280/24), в якому останній просить суд задовольнити клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. та зняти арешт з рахунків боржника.
18.06.2024 року до суду від розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшло клопотання про долучення доказів (б/н від 18.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6310/24).
18.06.2024 року від представника боржника надійшло клопотання (б/н від 18.06.20024 року) (вх.канц. № 01-34/6324/24).
19.06.2024 року від представника кредитора надійшло клопотання (б/н від 18.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/684/24), в якому останній просить суд витребувати у боржника інформацію про всі банківські рахунки станом на даний момент та банківські довідки із залишками на рахунках. При цьому, останній просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.
19.06.2024 року від представника боржника надійшли клопотання (б/н від 18.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6346/24) та (б/н від 19.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6372/24) про долучення доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 19.06.2024 року прийняли участь розпорядник майна арбітражний керуючий Плесюк О.С., представники кредитора та боржника.
Розглянувши заяву розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24) суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви арбітражний керуючий Плесюк О.С. зазначає, що 24.05.2024 року за участю голови ФГ «Лемешівка-Агро» Лісового В.Г., агронома-консультанта ТОВ «Агроресурс-А» ОСОБА_2. та менеджера з продажу ТОВ «Агроресурс-А» ОСОБА_4. було зроблено обстеження посівів на полях ФГ «Лемешівка-Агро». Під час даного обстеження виявлено ураження посівів озимої пшениці та ячменю, наявність бур'янів та інших шкідників в посівах кукурудзи, соняшнику та сої та надані рекомендації щодо обробки цих посівів для поліпшення їх якісних показників та урожайності в цілому.
Згідно вищевказаних рекомендацій було виставлено рахунки-фактури №13840 від 24.05.2024 року на загальну суму 81 259,80 грн. з ПДВ та №14190 від 27.05.2024 року на загальну суму 563 158,50 грн, разом 644 418,30 грн з ПДВ.
Станом на 28.05.2024р. по ФГ «Лемешівка-Агро» рахується незавершене виробництво в загальній сумі 6 081 571,87 грн.
До моменту завершення цього незавершеного виробництва щодо вищевказаних с/г культур необхідно проведення відповідних робіт, зокрема, внесення гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, листове підживлення та обмолот. Для проведення цих робіт в свою чергу потрібне дизельне пальне для техніки, яка буде проводити ці роботи, а саме
Виходячи із вищевикладеного, мінімальна потреба ФГ «Лемешівка-Агро» в дизельному пальному для завершення посівної компанії 2024р. та проведення робіт по захисту посівів та подальшому їх збиранню, перевезенню та підготовки площ під озимі культури становить 53 487,3 л.
Станом на 28.05.2024 року вартість 1 л дизельного пального згідно рахунку-фактури №СФ-0000409 від 21.05.2024 року, наданий ПП «АДІС», становить 45,85 грн/л з ПДВ.
Таким чином, мінімальна потреба у фінансування ФГ «Лемешівка-Агро» на придбання дизельного палива для завершення посівної компанії 2024 року та проведення робіт по захисту посівів та подальшому їх збиранню, перевезенню та підготовки площ під озимі культури становить 2 452 392,71 грн.
Станом на 28.05.2024 року залишок на рахунках ФГ «Лемешівка-Агро» становить 5 331 962,75 грн, а саме: в АТ «ОЩАДБАНК» - 2 116 637,00 грн; в АБ «УКРГАЗБАНК» - 3 215 325,75 грн.
22.05.2023 року у ВП № НОМЕР_3 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. накладено арешт на кошти боржника по всім рахункам.
На даний час боржник продовжує здійснювати господарську діяльність та проводить посівну компанію у 2024 року з метою отримання прибутку для погашення заборгованості перед кредиторами.
Відсутність дизельного палива унеможливить проведення робіт по завершення посівної компанії 2024 року та проведення робіт по захисту посівів та подальшому їх збиранню, що призведе до втрати незавершеного виробництва, вартість якого станом на 28.05.2024 року становить 6 081 571,87 грн, а відповідно, й до втрати майбутнього урожаю 2024р. вищевказаних с/г культур, тобто до втрати майна господарства та унеможливить погашення заборгованості боржника перед кредиторами.
З урахуванням викладеного останній просить суд скасувати обмеження щодо розпорядження майном, а саме коштами боржника на рахунках НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк»; НОМЕР_2 АБ «Укргазбанк» шляхом зняття арешту.
ТОВ "Суффле Агро Україна" у запереченнях на клопотання розпорядника майна про скасування обмежень щодо розпорядження майном (б/н від 16.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6232/24) зазначає, що Боржником не доведена наявність посівів та незавершеного виробництва у вказаних об'ємах. До клопотання не додано допустимих та належних доказів у вигляді статистичних сільськогосподарських звітів.
Боржником не доведені залишки на усіх банківських рахунках, оскільки виписки по багатьох рахунках, у тому числі в Приватбанку та Радабанку (вільних від арештів) не надані.
Надані виписки із банківських рахунків та інші матеріали справи свідчать про те, що Боржник отримав з березня 2023 року (тобто, після звернення із заявою про відкриття провадження у даній справі) фактично отримав доходу в сумі 36 268 958,47 грн., при цьому потенційно ця сума може збільшитися до 45 млн. грн. і при цьому у посівну кампанію 2024 року було вкладено лише 6 млн. грн., а решта сум була витрачена на інші потреби, в тому числі незаконно виведена за фраудаторними правочинами.
Комітетом кредиторів не схвалено зняття арештів та не підтримано клопотання розпорядника майна.
У розпорядженні Боржника було щонайменше 16,8 млн. грн. вільних коштів, які витрачені очевидно не на посівну кампанію 2024 року, а на інші господарські потреби, при чому інтереси кредиторів забезпечують виключно 2,1 млн. грн., що арештовані на рахунку в Ощадбанку. Насправді сума вільних коштів Боржника є більшою, оскільки розрахунки включають виключно доведені надходження на банківський рахунок, а витрати були частково здійснені і з заарештованих сум в Укргазбанку.
Боржник на шкоду інтересів кредиторів, по-перше, здійснює протизаконне виведення грошових коштів на заінтересовані суб'єкти господарювання і при цьому є всі підстави стверджувати, що дані дії є незаконними діями у справі про банкрутство № 902/172/23, що можуть бути направлені на створення штучної кредиторської заборгованості ТОВ «ЛЕМЕШІВКА АГРО ПЛЮС» на шкоду іншим кредиторам у цій справі.
Отже, розпорядником майна чи Боржником не доведена наявність підстав, передбачених ч. 6 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства для скасування арештів майна боржника чи інших обмежень щодо розпорядження його майном, зокрема, що такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
17.06.2024 року від представника боржника надійшли пояснення (б/н від 17.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6280/24), в яких підтримано клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С.
У Боржника не запитувались форми звітності 4 СГ та кредитор ТОВ «Суффле Агро Україна» не вимагав таких "доказів". Наданими доказами спростовано позицію представника ТОВ «Суффле Агро Україна», щодо сумнівів у наявності у Боржника незавершеного виробництва.
Всім кредиторам, включаючи ТОВ «Суффле Агро Україна» та арбітражному керуючому надано інформацію про залишки на усіх банківських рахунках у документах, які мають декілька сторінок, у тому числі і по Приватбанку та Радабанку.
Банківські виписки із зазначенням руху коштів Боржника за минулі періоди не стосуються поточної його діяльності та не спростовують необхідність у потребі підприємства коштів на купівлю паливо мастильних матеріалів, добрив та ЗЗР для збереження врожаю 2024 року.
Щодо нібито виведення Боржником сум коштів з рахунків за "фраудаторними правочинами", тобто правочинами вчинених боржником на шкоду кредитору - є не більш ніж припущення представника ТОВ «Суффле Агро Україна».
Всі правочини Боржника підтверджені відповідними документами, включаючи документи бухгалтерського обліку, ці правочини кредиторами не оскаржувались, як фіктивні. Кредитор повинен довести таку фраудаторність у судовому порядку, але своїм правом не скористався.
КузПБ не передбачає обов'язковості схвалення Комітетом кредиторів зняття арештів та підтримання клопотання розпорядника майна кредиторами.
На підставі вище викладеного, з метою недопущення завдання збитків Боржнику, що пов'язано із збереженням якості і кількості врожаю у 2024 році, ФГ "Лемешівка-Агро" просить задовольнити заяву розпорядника майна.
Оцінюючи позиції сторін та надаючи правове регулювання спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
На підставі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, при вирішенні заяв та клопотань у справі про банкрутство слід враховувати необхідність дотримання інтересів як боржника, так і кредиторів.
Згідно ч. 6 ст.44 ГПК України, господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (Постанова КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
За матеріалами справи судом встановлено, що Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича від 22.05.2023 року відкрито ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого напису № 1483, виданого 17.05.2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським В.Є.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № НОМЕР_3 від 22.05.2023 року накладено арешт на кошти ФГ "Лемешівка-Агро".
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № НОМЕР_3 від 15.06.2023 року зупинено вчинення виконавчих дій, враховуючи надходження на адресу виконавця Ухвали Господарського суду Вінницької області №902/765/23 від 09.06.2023 про забезпечення позову боржника шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу (т. 7 а.с. 238-240).
Тому, суд погоджується з доводами боржника з приводу наявності перешкод у знятті арешту в рамках виконавчого провадження.
Додатково суд враховує, що Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № НОМЕР_3 від 22.05.2023 року накладено арешт на кошти ФГ "Лемешівка-Агро" у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 3 215 269,00 грн.
З наданої арбітражним керуючим інформації (довідок про залишок коштів на рахунках) встановлено, що станом на 28.05.2024 року залишок на рахунках ФГ «Лемешівка-Агро» становить 5 331 962,75 грн., а саме: АТ «ОЩАДБАНК» - 2 116 637,00 грн; АБ «УКРГАЗБАНК» - 3 215 325,75 грн.
Тобто, арешт накладено на грошові кошти у більшій сумі, ніж визначено у постанові приватного виконавця.
Отже, обмеження боржнику використання грошових коштів в сумі 2 116 693,75 грн (5 331 962,75 - 3 215 269,00) створює надмірний тягар та виходить за межі обсягу звернення стягнення на майно в рамках виконавчого провадження.
При цьому, скасування арешту судом у межах справи про банкрутство має здійснюватись з урахуванням підстав прийняття відповідного рішення за нормами КУзПБ.
З огляду на зміст ч. 6 ст.44 КУзПБ, господарський суд скасовує арешти майна боржника у разі, якщо: такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
Тобто, скасування арешту допускається за одночасного існування двох правових підстав: перешкоджання господарській діяльності та відновленню платоспроможності боржника.
В силу вимог ч. 7 ст. 44 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом. Значні правочини - правочини щодо майна (робіт, послуг), ринкова вартість яких на день вчинення правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо замість кількох правочинів боржник міг вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним (ст. 1 Кодексу).
Відповідно до Фінансової звітності малого підприємства (Баланс станом на 31.12.2023 року) ФГ "Лемешівка-Агро" (т. 8 а.с. 169), сукупна вартість оборотних та необоротних активів становить 39 390 500,99 грн, тому значним може вважатись правочин вартість якого становить щонайменше 3 939 050,10 грн.
Таким чином, вирішення питання щодо розпорядження грошовими коштами в сумі 5 928 217,65 грн повинно здійснюватись за згодою комітету кредиторів.
Згідно матеріалів справи Комітетом кредиторів ФГ «Лемешівка-Агро» у кількості 9530 голосів проголосовано проти надання згоди на розпорядження боржником грошовими коштами в сумі 5 331 962,10 грн, що оформлено Протоколом від 14.06.2024 року.
Отже, відсутні достатні умови для застосування ч. 7 ст. 44 КУзПБ та вчинення боржником правочинів без згоди комітету кредиторів.
Однак, вирішення питання про скасування арештів майна боржника чи інших обмежень щодо розпорядження його майном віднесено до виключної компетенції суду, реалізація якої не обумовлена наявністю рішення комітету кредиторів.
Суд виходить з того, що вирішення питання про надання згоди на вчинення боржником значних правочинів здійснюється комітетом кредиторів у позасудовий спосіб.
Положення ч. 6 ст.44 КУзПБ врегульовано саме судовий порядок розгляду відповідних заяв розпорядника майна.
Таким чином, рішення комітету кредиторів, яке оформлено Протоколом від 14.06.2024 року, не є перешкодою для вирішення судом питання про скасування арешту, накладеного на грошові кошти боржника.
КУзПБ не передбачає припинення господарської діяльності боржника у процедурі розпорядження майном, однак мета скасування арешту повинна бути направлена не лише на забезпечення можливості безперешкодного здійснення господарської діяльності боржника, а також сприяти відновленню його платоспроможності, тобто погашенню визнаних судом вимог конкурсних кредиторів.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Тобто, саме на розпорядника майна покладено обов'язок доведення обставин щодо наявності достатніх підстав для скасування арешту.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Судом оцінено надані арбітражним керуючим докази в обґрунтування поданої заяви, а також інші докази, долучені до матеріалів справи учасниками процесу.
Зокрема, 24.05.2024р. за участю Голови ФГ «Лемешівка-Агро» Лісового В.Г., агронома-консультанта ТОВ «Агроресурс-А» ОСОБА_2. та менеджера з продажу ТОВ «Агроресурс-А» ОСОБА_4. було зроблено обстеження посівів на полях ФГ «Лемешівка-Агро».
Під час даного обстеження було виявлено ураження посівів озимої пшениці та ячменю, наявність бур'янів та інших шкідників в посівах кукурудзи, соняшнику та сої та надані рекомендації щодо обробки цих посівів для поліпшення їх якісних показників та урожайності в цілому.
Згідно вищевказаних рекомендацій було виставлено рахунки-фактури №13840 від 24.05.2024р. на загальну суму 81 259,80 грн та №14190 від 27.05.2024р. на загальну суму 563 158,50 грн., разом 644 418,30 грн з ПДВ.
Станом на 28.05.2024р. по ФГ «Лемешівка-Агро» рахується незавершене виробництво в загальній сумі 6 081 571,87 грн., а саме: озима пшениця - 110 га, вартість незакінченого виробництва 1 192 209,56грн.; озимий ріпак - 217 га, вартість незакінченого виробництва 2 118 083,47 грн.; озимий пивоварний ячмінь - 50 га, вартість незакінченого виробництва 533 041,90 грн.; ярий пивоварний ячмінь - 300 га, вартість незакінченого виробництва 574 019,89 грн.; соняшник - 251 га, вартість незакінченого виробництва 818 767,75 грн.; соя - 240 га, вартість незакінченого виробництва 459 364,25 грн.; кукурудза - 131 га, вартість незакінченого виробництва 386 085,05 грн.
Розпорядником майна зазначено, що до моменту завершення робіт щодо вищевказаних сільськогосподарських культур необхідно, зокрема, внесення гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, листове підживлення та обмолот. Для проведення цих робіт в свою чергу потрібне дизельне пальне для техніки, яка буде проводити ці роботи.
Суд вважає відповідні докази вірогідними, а також доводи розпорядника майна відносно необхідності придбання добрив та паливно-мастильних матеріалів обґрунтованими.
Оскільки, вжиття заходів щодо збереження врожаю спрямовано на збільшення родючості сільськогосподарських культур, збирання врожаю сприятиме не лише здійсненню господарської діяльності боржником, а також відновленню платоспроможності та розрахункам з кредиторами.
Відповідно до складеного боржником Плану сільськогосподарського виробництва по ФГ «Лемешівка-Агро» на 2024 рік, станом на 01.08.2024 року планується отримання доходу за рахунок врожаю 2024 року в сумі 15 099 830,43 грн, що з урахуванням акумульованих на рахунках боржника коштів дозволить провести розрахунки з кредиторами.
Станом на момент розгляду заяви розпорядника майна у суду відсутні підстави не довіряти наданим арбітражним керуючим та боржником доказам, які також надавались для ознайомлення комітету кредиторів.
Водночас, суд відхиляє заперечення кредитора ТОВ «Суффле Агро Україна» з посиланням на недобросовісну поведінку боржника, безпідставне перерахування коштів на користь пов'язаних осіб, сумніви щодо наявності коштів на інших банківських рахунках боржника, перевищення необхідного обсягу палива, зазначеного у Плані сільськогосподарського виробництва по ФГ «Лемешівка-Агро» на 2024 рік.
Оскільки, у ході судового розгляду ФГ «Лемешівка-Агро» надано довідки та виписки з рахунків АТ «Державний Ощадний банк України», ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ КБ «Приватбанк», ПАТ АБ "Південний", АТ "ЮНЕКС БАНК", АТ «Акціонерний Банк «Рада Банк», АТ «Райффайзен Банк», з яких не встановлено достатнього обсягу коштів для ведення господарської діяльності.
В силу положень ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Питання оцінки судом повноти наданої інформації та її достовірності протягом 2022-2024 рр. виходить за межі предмету розгляду заяви арбітражного керуючого, яка обґрунтована сумою залишку коштів станом на 28.05.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.
На підставі ч. 3 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов'язаний: надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі.
Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника (ч. 9 ст. 44 КУзПБ).
Право на оскарження вчинених боржником правочинів, надання оцінки діям боржника у процедурі розпорядження передбачено положеннями ст. ст. 40, 42, 44 Кодексу.
Відтак, заперечення кредитора виходять за межі предмету розгляду заяви розпорядника майна.
Необхідність понесення додаткових витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, понад визначений у Плані сільськогосподарського виробництва на 2024 рік обсяг, обумовлена обстеженням посівів 24.05.2024 року.
Тому, суд враховує, що відповідні витрати є динамічними та обумовлені новими обставинами, котрі не могли бути відомі боржнику.
Підсумовуючи, суд вважає достатньо обґрунтованим та підтвердженим вірогідними засобами доказування заяву розпорядника майна щодо наявності достатніх підстав для скасування обмежень на користування боржником грошовими коштами.
Судом також надано оцінку поданими доказами, а також доцільності зняття арешту з суми грошових коштів саме у розмірі 5 331 962,75 грн.
З огляду на долучені рахунки-фактури № 13840 від 24.05.2024р. на загальну суму 81 259,80 грн та №14190 від 27.05.2024р. на загальну суму 563 158,50 грн., всього 644 418,30 грн. з ПДВ, суд вважає доведеною необхідність понесення витрат на придбання гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, здійснення листового підживлення, обробки посівів, поліпшення якісних показників та урожайності.
Також, розпорядником майна вказано про необхідність придбання дизельного палива обсягом 53 487,3 л, з розрахунку: 2 600,00 л - завершення весняної посівної компанії; 5 037,5 л - внесення гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів та листове підживлення (роботи щодо обприскування); 20 800,80 л - обмолот сільськогосподарських культур; 25 049,00 л - післяврожайний обробіток (лущення стерні та оранка).
З огляду на визначений перелік сільськогосподарських робіт, їх поетапне здійснення суду не доведено нагальну необхідність понесення у травні-червні 2024 року (з урахуванням дати подачі заяви) витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів з метою післяврожайного обробітку (лущення стерні та оранка).
Оскільки, відповідний вид робіт є завершальною стадією обробки ґрунту, здійснюється після збирання врожаю, тому витрати на дані роботи можуть бути понесені за рахунок отриманого доходу після 01.08.2024 року, про що зазначено ФГ «Лемешівка-Агро» у Плані сільськогосподарського виробництва на 2024 рік.
З урахуванням вартості дизельного пального згідно рахунку-фактури №СФ-0000409 від 21.05.2024р. ПП «АДІС» (45,85 грн./л з ПДВ) та наданих доказів щодо потреб у придбанні паливно-мастильних матеріалів, суд вважає достатньо обґрунтованими вимоги про зняття арешту з грошових коштів в сумі 28 438,30 л (53 487,30 - 25 049,00) х 45,85 грн = 1 303 896,01 грн.
Отже, з урахуванням потреб у придбанні гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, здійснення листового підживлення, обробки посівів, поліпшення якісних показників та урожайності в сумі 644 418,30 грн, загальний розмір коштів, з яких доведено необхідність зняття арешту становить 1 948 314,31 грн.
Таким чином, заява розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. про скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24) підлягає частковому задоволенню.
Суд відмовляє у задоволенні заяви в частині вимог про скасування арешту, накладеного Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № НОМЕР_3 від 22.05.2023 року на грошові кошти Фермерського господарства «Лемешівка-Агро» в частині суми 3 383 648,44 грн.
Крім того, за результатом розгляду заяви розпорядника майна від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24), з урахуванням наданих сторонами доказів та прийнятих комітетом кредиторів рішень, судом враховано наступні обставини.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, а норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.
Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена в постановах КГС ВС від 27.08.2019 у справі N 913/982/14, від 02.10.2019 у справі N 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі N 904/10560/17.
У постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі N Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і Закон про банкрутство (до прийняття КУзПБ), слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Отже, вчинення дій щодо розпорядження майном боржник має вчиняти з урахуванням обмежень, визначених КУзПБ.
Застосування судами законодавства про банкрутство зобов'язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (Постанова КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.
На підставі вимог ч. 1 ст. 40 КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Положення статей 136, 137 ГПК України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок викладено в пункті 9.2.4. Постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Системний аналіз норм ГПК України та законодавства про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законом про банкрутство, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду.
Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13 лютого 2020 року у справі № 50/790-43/173).
Заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
За матеріалами справи судом встановлено, що станом на 31.01.2024 року згідно Акту про проведення інвентаризації від 01.02.2024 року залишок грошових коштів на рахунках боржника становив 7 253 449,71 грн (т. 7 а.с. 88); відповідно до поданого Плану санації - 8 044 855,00 грн (т. 7 а.с. 34-44), що встановлено судом при винесенні ухвали від 24.05.2024 року.
З урахуванням поданої розпорядником майна заяви від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24). обсяг залишку грошових коштів становив: 5 928 217,65 грн (т. 9 а.с. 14-18); з урахуванням змісту Протоколу засідання комітету кредиторів від 14.06.2024 року - 4 913 755,01 грн.
Таким чином, протягом розгляду справи про банкрутство розмір збережених на рахунках боржника коштів зменшився щонайменше на 38%; за період з 28.05.2024 по 14.06.2024 рр. (17 календарних днів) - на 1 014 462,64 грн, що складає 17,11% від 5 928 217,65 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 41 КузПБ, боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).
Отже, подальше зменшення залишку грошових коштів на рахунках боржника не сприятиме погашенню кредиторських вимог, навіть з урахуванням планування отримання доходу після 01.08.2024 року в сумі 15 099 830,43 грн.
З долучених до справи банківських виписок судом встановлено неодноразове перерахування коштів за надані послуги на користь ФОП Лісової І.В., при цьому Головою ФГ «Лемешівка-Агро» є Лісовий В.Г .
Суд доходить висновку, що подальше зменшення грошових коштів створюватиме істотні ризики утруднення погашення кредиторських вимог, тому вчинення боржником правочинів і перерахування коштів слід здійснювати з дотримання інтересів кредиторів, з урахуванням обмежень на розпорядженням майном, визначених КУзПБ.
Судом також враховано пояснення керівника боржника у судових засіданнях, який підтвердив намір узгоджувати з розпорядником майна вчинення правочинів.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №902/171/23 шляхом заборони без згоди розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича вчиняти правочини; перераховувати кошти з банківських рахунків.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Згідно ч. 6 ст. 41 КУзПБ, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Тому, заходи забезпечення вимог кредиторів стосуються правочинів та розрахунків, крім виконання поточних грошових зобов'язань зі сплати податків і зборів, виплати заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів.
Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню (ч. 1 ст. 40 КУзПБ).
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.
Тобто, застосування відповідних заходів носить тимчасовий характер, їх вжиття прямо передбачено законом у спосіб отримання попередньої згоди розпорядника майна на вчинення правочинів та встановлення обмежень на користування майном, їх вжиття судом переслідує легітимну мету дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредиторів.
Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 40 КУзПБ).
Боржник не позбавлений можливості ініціювати скасування або зміну заходів забезпечення вимог кредиторів у визначеному процесуальному порядку.
У разі вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів копія ухвали надсилається також установам банків, небанківським надавачам платіжних послуг, що обслуговують рахунки боржника, емітентам електронних грошей, у яких знаходяться електронні гаманці, що належать боржнику, депозитарним установам, які ведуть облік прав на цінні папери, що належать боржнику, а також установі, що веде державні реєстри обтяжень майна (ч. 15 ст. 39 КУзПБ).
Оскільки, заходи забезпечення вимог кредиторів стосуються обмежень на перерахування коштів, то ухвалу суду слід направити до банківських установ, у яких відкриті рахунки боржника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 12, 39, 40, 42, 44 КУзПБ, ст. ст. 3, 11, 14, 18, 42, 73-80, 136-144, 216, 232-236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. про скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24) задовольнити частково.
2. Скасувати арешт, накладений Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у ВП № НОМЕР_3 від 22.05.2023 року на грошові кошти Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (код - 38309199) в частині суми 1 948 314,31 грн, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в АБ "Укргазбанк" (код - 23697280).
3. Відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 03.06.2024 року (вх. №01-34/5751/24) в іншій частині вимог.
4. Вжити заходи забезпечення вимог кредиторів у справі №902/171/23 шляхом заборони боржнику Фермерському господарству "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (код - 38309199) без згоди розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича вчиняти правочини; перераховувати кошти з банківських рахунків, крім виконання поточних грошових зобов'язань зі сплати податків і зборів, виплати заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплати авторської винагороди, аліментів.
5. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.
6. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню, може бути пред'явлена до виконання у строк до 20.06.2027 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання обчислюється з наступного дня після її прийняття.
Стягувач: Арбітражний керуючий Плесюк Олексій Степанович (вул. Хрещатик, 195, оф. 219, м. Черкаси, код - 3089116632).
Боржник: Фермерське господарство "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199).
7. Примірник ухвали направити до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: арбітражному керуючому - Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Суффле Агро Україна" - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, боржнику ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" - ІНФОРМАЦІЯ_9, представнику заявника Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , представнику боржника адвокату Аваєвій Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , представнику ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" адвокату Хекало О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , представнику ТОВ "КРОП ІНКРІС" адвокату Шевцову П.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТОВ "КРОП ІНКРІС" - vligtes@gmail.com; ТОВ "ПЛАЗМА АГРО" - plazmaagro@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення - 19.06.2024 року,
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 24.06.2024 року.
Ухвалу прийнято 19.06.2024 року.
Ухвалу підписано суддею - 24.06.2024 року.
Дата видачі ухвали: 24.06.2024 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи,
2 - Лісовому В.Г. (вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000)
3 - АТ «Державний Ощадний банк України» (01001 м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г)
4 - ПАТ АБ «Укргазбанк» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 19, 21, 23)
5 - АТ КБ «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001)
6 - ПАТ АБ "Південний" (65059, Одеса, вул. Краснова, 6/1)
7 - АТ "ЮНЕКС БАНК" (м. Київ, вул. Васильківська, 14, 03040)
8 - АТ «Акціонерний Банк «Рада Банк» (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5)
9 - АТ «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а)