25.06.2024 м.Дніпро Справа № 904/62/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
без проведення засідання та виклику сторін
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про відвід колегії суддів Іванов О.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. від розгляду справи в апеляційному провадженні по розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/62/19
за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України, м. Київ
про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту та стягнення 120 327 067,71 грн.
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро
до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро
про недійсність відмови від контракту № 6-32/003, викладеної у претензії від 27.06.2022 та припинення зловживання правом
У провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебуває справа №904/62/19.
У судовому засіданні 19.06.2024 оголошена перерва до 11.07.2024, про що постановлено ухвалу.
24.06.2023 представником апелянта - адвокатом Чирським Ю.В. втретє заявлений відвід колегії суддів: Іванов О.Г., Верхогляд Т.А. та Паруснікову Ю.Б. заявлено відвід.
Заява з посилання на п.5 ч.1 ст.35 ГПК України мотивована обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Зазначені мотиви сформувались у заявника з огляду на наступне:
так, 25.09.2023 AT «Дніпроважмаш» подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про доповнення клопотання про зобов'язання ДКАУ надати відповіді на питання AT «Дніпроважмаш», викладені у додатку до відзиву.
13.10.2023 AT «Дніпроважмаш» подано до Центрального апеляційного господарського суду:
- клопотання від 12.10.2023 про витребування у ДП КБ «Південне» документів, які не надані на вимогу ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023;
- клопотання від 12.10.2023 про визнання обставин, оскільки ДП КБ «Південне» ухиляється від надання доказів.
18.06.2023 AT «Дніпроважмаш» подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2038/24.
Наголошує, що колегія суддів Іванов О.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. розглядала справу №904/62/19 в дати 30.01.2024, 02.04.2024, 19.06.2024, проте в жодну з цих дат судді не розглянули ні одного із вищенаведених клопотань AT «Дніпроважмаш» та не звернули увагу на невиконання ДП КБ «Південне» та ДКАУ ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023. Тим самим, фактично самоусунулась від розгляду клопотання AT «Дніпроважмаш» та заслуховування думки учасників справи.
Системність наведених порушень формує у заявника враження, що колегія суддів Іванов О.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. не має намірів своєчасно забезпечити виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 про зобов'язання ДП КБ «Південне» та ДКАУ надати усі додатки, специфікації та додаткові угоди, які є невід'ємною частиною контракту №6/ASC/2011, а також забезпечити реалізацію права AT «Дніпроважмаш» на розгляд вищезазначених клопотань та реалізацію права AT «Дніпроважмаш» отримати від ДКАУ обов'язкові відповіді на поставленні питання у додатку до відзиву на позов, витребування доказів від ДП КБ Південне та ДКАу, які фактично приховують важливі для вирішення справи обставини виконання AT «Дніпроважмаш» через підрядні організації (ПРАТ «Конекрейнс Україна», Договір №130810 від 13.08.2010р., ТОВ «Гідромакс-Інжиніринг», Договір №01-030609 від 15.07.2009р., ОП ЕК «ЕлКор», Договір №50 від 15.11.2010), робіт по виготовленню обладнання за контрактом №6-32/003, що прийняті ДП КБ Південне та передані БК АЦС за контрактом 6/ ACS/2011 по технічному акту від 19.12.2011.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.
Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:
- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним і об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38).
- стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі суддів розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Саме на пункті 5 ч.1 ст.35 ГПК України щодо упередженості суддів наполягає заявник.
Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Розглянувши подану заяву про відвід, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.ч.3, 4 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.
Так, на початку розгляду справи наведеною колегією суддів, з урахуванням заявлених клопотань, із заслуховуванням думки учасників провадження, судом вирішений порядок розгляду клопотань після дослідження доказів у справі; при цьому, на даній стадії процесу, зокрема в останньому судовому засіданні, яке відбулось 19.06.2024, дослідження доказів у справі продовжувалось.
Таким чином, фактично заявник не згодний з порядком ходу судового засідання, визначеного судом, звідси, з процесуальними рішеннями суддів у процесі, а тому колегія дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки підстави, визначені ст.ст.35, 36 ГПК України у даній справі відсутні, а заявником не доведено відповідно до ст.ст.73-74 та 76-79 ГПК України наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
В той же час, слід наголосити, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у справі №914/284/19 (постанова від 31.03.2021), суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві. Незгода сторін з ухваленими суддею рішеннями може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, водночас не є підставою для відводу судді від розгляду справи.
Відтак, наведена заявником в якості обґрунтування заяви про відвід колегії суддів Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. підстава щодо не розгляду поданих ним клопотань зводиться до незгоди заявника з рішеннями/процесуальними рішеннями суддів у справі № 904/62/19. Однак, частиною 4 статті 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Інших доводів стосовно упередженості колегії суддів Іванова О.Г., Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б. або їх необ'єктивності у цій справі заявником не наведено.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч.7 ст.39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Заяву Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про відвід колегії суддів Іванова О.Г., Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б. визнати необґрунтованою.
Заяву Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про відвід колегії суддів Іванова О.Г., Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б. для вирішення питання про відвід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписаннями суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст ухвали складено 25.06.2024
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков