06.06.2024 року м.Дніпро
Справа № 904/4841/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 (прийняту суддею Владимиренко І.В., повне судове рішення складено 15.02.2024) у справі № 904/4841/22
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА"
1. Короткий зміст заявлених вимог.
22.01.2024 до суду від керівника ТОВ "Українка" Строгана К.С. надійшло клопотання №18012024 від 18.01.2024 про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "Українка".
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 у цій справі, зокрема, клопотання керівника ТОВ "Українка" Строгана К.С. №18012024 від 18.01.2024 про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "Українка" - залишено без задоволення.
Приймаючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що боржник не підтвердив активи не лише належними інвентаризаційними описами, які хоча б формально відповідали би законодавству, але й порушував правила бухгалтерського обліку, обліковуючи в якості активів те майно та майнові права, які фактично не є активами, оскільки їх використання не приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Найбільш очевидно це в питанні дебіторської заборгованості, до якої віднесена безнадійна дебіторська заборгованість суб'єктів господарювання, у стадії банкрутства чи таких, що не здійснюють діяльності та втратили статус платників ПДВ. Загалом інша дебіторська заборгованість ніколи належним чином не інвентаризувалася та не відносилася до безнадійної.
Загальна вартість активів Боржника згідно даних останньої фінансової звітності станом на 31.12.2022 року складає 331 497 500,00 грн. Однак в процесі так званої інвентаризації Боржником зазначено активи лише на суму 106 473 675,83 грн.
З огляду на те, що інвентаризація проведена із грубим порушенням законодавства, ці активи не ідентифіковані, не зазначені їх місцезнаходження, матеріально-відповідальна особа, реальний стан та вартість, а тому вартість активів не підтверджена та становить 0,00 грн.
У той час як розмір пасивів Боржника за даними останньої фінансової звітності станом на 31.12.2022 складає 182 749 500,00 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 у справі № 904/4841/22, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині залишення без задоволення клопотання керівника ТОВ "УКРАЇНКА" Строгана К.С. № 18012024 від 18.01.2024 про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "УКРАЇНКА"; прийняти нове рішення, яким клопотання керівника ТОВ "УКРАЇНКА" Строгана К.С. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "УКРАЇНКА" задовольнити; провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "УКРАЇНКА" закрити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що відповідно до Звіту по проведеній роботі в процедурі розпорядження майном, розпорядником майна ТОВ "Українка" Микитюком А.І. проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Українка". Висновки зроблені розпорядником майна 'ГОВ "Українка" підтверджують наявність можливості у боржника достатньої кількості активів для погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі, що на думку скаржника, додатково доводить відсутність ознак неплатоспроможності боржника, як головної передумови закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українка".
Апелянт вказує, що аналіз балансів ТОВ "Українка" за три роки, що передували відкриттю справи про банкрутство свідчить, що за період 2020-2022 років підприємство було прибутковим, збитковим лише за наслідками діяльності за 2022 рік з позитивною динамікою у 2020 році, 2021 році та зниженням рівня прибутковості протягом періоду 2022 року.
Аналіз балансу ТОВ "Українка" станом на 31 грудня 2022 року свідчить про наявність достатньої кількості як основних засобів, готової продукції, дебіторської заборгованості так і нерозподіленого прибутку для ведення господарського діяльності, що додатково доводить платоспроможність ТОВ "Українка" та можливість проводити розрахунок перед кредиторами в довгостроковій перспективі.
На переконання скаржника, наведені дані показників не підтверджують критичну неплатоспроможність ТОВ "Українка" та свідчать про своєчасне реагування управлінського персоналу, протягом періоду що аналізувався, на появу кризових явищ у діяльності та вжиття відповідальними особами стабілізаційних заходів для усунення негативних тенденції фінансового становища.
Основна маса коефіцієнтів за результатами аналізу в динаміці за три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, знаходиться в межах нормативних значень, що спростовує визначення ТОВ "Українка" як неплатоспроможного у розумінні визначень, які містить Кодекс України з процедур банкрутства.
Апелянт наголошує, що господарська діяльність ТОВ "Українка" не характеризується ознаками стійкої неплатоспроможності, має місце позитивне значення показників чистого грошового потоку за період 2020-2022 років, наявні активи, підприємство володіє власним капіталом, має місце позитивна динаміка показників ліквідності.
Тобто, апелянт вважає, що за умови раціонального управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, координації планів виробництва та продажу, можна забезпечити безперебійну роботу підприємства.
Також апелянт зазначає, що рішення про визнання ряду договорів недійсними, прийняті в межах справи про банкрутство ТОВ "Українка", в своїй основі мають спрямованість зазначених договорів на формування штучної кредиторської заборгованості виключно для заявлення грошових вимог в межах справи про банкрутство, а тому за своєю природою не створює юридичних наслідків для сторін.
На думку скаржника, з огляду на викладене, надана ініціюючим кредитором таблиця активів не може розглядатись, ні господарським судом, ні судом апеляційної інстанції, як корегування до активів боржника і жодним чином не свідчить про невідповідність інвентаризаційних відомостей наданих боржником та недостовірність балансів боржника за останні три роки, що передували відкриттю справи про банкрутство.
Апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи міститься інформація від ТОВ "Українка" та звіт розпорядника майна про достатність активів для погашення кредиторської заборгованості. Так, відповідно до даних, наданих боржником, однієї лише готової продукції на кінець звітного періоду достатньо для погашення кредиторської заборгованості.
Також за доводами апелянта, відсутність доказів припинення діяльності боржника спростовується клопотанням учасника ТОВ "Українка" ОСОБА_1 про виявлення бажання одночасно погасити всі вимоги кредиторів та закриття провадження у справі.
Апелянт також наголошує на тому, що строк розпорядження майном скінчився ще 13.06.2023, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі.
Крім того, апелянт вважає, що судом було порушено норми процесуального права, оскільки розглянуто заперечення ТОВ "Суфле Агро" на спірне клопотання без надання доказів направлення таких заперечень учасникам справи про банкрутство.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Суфле Агро" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що боржник мав більше 14 місяців на здійснення розрахунків та доведення своєї "платоспроможності". Однак боржник із цього часу жодного разу не забезпечив явку свого представника, не подав суду відзив на заяву.
Кредитор вказує, що судом строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався із врахуванням розумних строків розгляду справи, а також у зв'язку із заявленням у даній справі про банкрутство фіктивних кредиторських вимог, що базуються на недійсних договорах.
Кредитор наголошує, що за цей час пропозицій відносно санації боржника ані до суду, ані до розпорядника майна не надійшло. Боржник був неспроможний задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, у зв'язку з чим протоколом зборів кредиторів від 17.10.2023 та протоколом засідання комітету кредиторів від 06.11.2023 прийняті наступні рішення: сформовано комітет кредиторів; прийнято рішення про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотаннями про визнання ТОВ "Українка" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Микитюка А.І.
Також кредитор звертає увагу, що з фінансової звітності боржника за 2023 рік, яка ніколи не надавалася ним, однак з'явилася у публічному доступі в системі Ю-Контрол, річна виручка боржника у 2023 році склала 89 тис. грн.
Товариство вказує, що на сьогодні у справі є чинна постанова суду, якою були досліджені питання неплатоспроможності Боржника і прийнято рішення про наявність підстав для переходу до ліквідаційної процедури, що виключає можливість закриття провадження у справі в розумінні частини 1 статті 49 КУзПБ, оскільки одночасна наявність підстав і для ліквідаційної процедури, і для закриття провадження у справі неможлива.
За доводами кредитора, є всі підстави стверджувати, що фактична інвентаризація не проводилася, бо основною метою інвентаризації, як вже зазначалося, є не перелічення усіх активів та зобов'язань Боржника відповідно до даних його бухгалтерського обліку, а саме перевірка їх наявності, стану, відповідності їх оцінки, а отже - забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, а не його автоматичне відтворення.
Натомість Боржником було формально виконані вимоги чинного законодавства, КУзПБ та прямі вимоги суду у справі про банкрутство та надані виключно ті дані, які містяться в бухгалтерському обліку Боржника.
Кредитор вказує, що надана боржником оборотно-сальдова відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року не відображає перевірки обґрунтованості сум дебіторської заборгованості та не є належним актом інвентаризації (інвентаризаційним описом) активів.
Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу розпорядник майна арбітражний керуючий Микитюк А.І. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що до розпорядника майна поступив запит від 23.10.2023 від учасника - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" ОСОБА_1 про надання реєстру вимог кредиторів у справі №904/4841/22 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" з метою погашення всіх вимог кредиторів згідно реєстру та закриття провадження у справі №904/4841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка".
Учаснику - засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" ОСОБА_1 направлено відповідь від 31.10.2023 з додатком Реєстром вимог кредиторів.
Учаснику - засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" ОСОБА_1 направлялися листи 14.12.2023, 10.01.2024 в яких просив надати докази погашення всіх вимог кредиторів згідно реєстру.
Однак, відповіді не отримано, а вимоги кредиторів згідно реєстру в розмірі 1 416 777, 12 грн та заборгованість основної грошової винагороди розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" по справі № 904/4841/22 в розмірі 164 820,00 грн не погашена.
З дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" на веб-сайті Вищого господарського суду України та по даний час, до розпорядника майна ТОВ "Українка" не поступало інших заяв від інвесторів, санаторів, засновників та інших осіб, бажаючих провести фінансове оздоровлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка".
Розпорядник майна звертає увагу, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" вчинялися дії, направленні на ускладнення процедури розпорядження майном у справі №904/4841/22, а саме: не виконувалися законні вимоги розпорядника майна, не надалися запитуванні документи, повідомлялася неправдива інформація та створювалися перешкоди для проведення інвентаризації (перевірки) майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" та проведення аналізу по руху коштів по всіх рахунках відкритих в установах банків, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Українка" за період з 01.01.2018 по 25.05.2023.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2024 справу № 904/4841/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/4841/22 пов'язані з розглядом клопотання керівника ТОВ "УКРАЇНКА" Строгана К.С. про закриття провадження у справі № 904/4841/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду справи № 904/4841/22.
08.03.2024 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/4841/22.
13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через "Електронний суд" надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 14.03.2024 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги у справі № 904/4841/22. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги у справі № 904/4841/22, для вирішення питання про відвід, передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 для розгляду заяви про відвід у справі №904/4841/22, визначено головуючого суддю (суддя-доповідач) Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги у справі № 904/4841/22 - відмовлено.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 у справі № 904/4841/22; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 06.06.2024 о 16:00 год.
У судовому засіданні 06.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Ухвалою господарського суду від 25.01.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в сумі 85 110,00 грн - судові витрати та авансування витрат арбітражного керуючого (1 черга задоволення); 1 291 186,26грн. - основний борг, 48% річних та інфляційні збитки (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
25.01.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення № 69941 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА".
Ухвалою господарського суду від 03.10.2023 завершено попереднє судове засідання за підсумками якого внести до реєстру вимог кредиторів розглянуті господарським судом Дніпропетровської області в справі №904/4841/22 грошові вимоги кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА", а саме: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в сумі 85 110,00 грн. - судові витрати та авансування витрат арбітражного керуючого (1 черга задоволення); 1 291 186,26грн. - основний борг, 48% річних та інфляційні збитки (4 черга задоволення) визнаних ухвали господарського суду від 25.01.2023р. 2. Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у розмірі 38 269,67 грн. (2 черга задоволення); 2 211,19грн. (3 черга задоволення); грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Опт" у розмірі 15 043 959,72грн. та 5 368,00 грн. судовий збір -відхилені. Грошові вимоги Фізичної особи - підприємця Ребеко Світлани Юріївни у розмірі 9 144 242,03 грн. -відхилені.
22.01.2024 до суду від керівника ТОВ "Українка" Строгана К.С. надійшло клопотання №18012024 від 18.01.2024 про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "Українка".
В обґрунтування поданого клопотання керівник ТОВ "Українка" Строгана К.С. зазначив, що на момент звернення кредитора - ТОВ "Суффле Агро Україна" до суду, щодо порушення провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Українка" не мало можливості вчасно акумулювати кошти для негайного погашення своїх зобов'язань, оскільки зазнало впливу, у тому числі форс-мажорних обставин враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, проте, продовжуючи працювати та за наявності достатніх резервів з активів та за умови оптимізації виробничих процесів у короткостроковій перспективі можливим видається досягнення якісних результатів у подоланні боргових зобов'язань.
Із відомостей бухгалтерських даних боржника ТОВ "Українка" та згідно звіту розпорядника майна за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, в тому числі про наявність ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Українка" вбачається, що за результатами аналізу за період 2020-2022 років підприємство було прибутковим, збитковим лише за наслідками діяльності за 2022 рік з позитивною динамікою у 2020 році, 2021 році та зниженням рівня прибутковості протягом періоду 2022 року.
Аналіз балансу ТОВ "Українка" станом на 31 грудня 2022 року свідчить про наявність достатньої кількості як основних засобів, готової продукції, дебіторської заборгованості так і нерозподіленого прибутку для ведення господарського діяльності. Що додатково доводить платоспроможність ТОВ "Українка" та можливість проводити розрахунок перед кредиторами в довгостроковій перспективі.
Відповідно до звіту по проведеній роботі в процедурі розпорядження майном, розпорядником майна ТОВ "Українка" Микитюком А.І. проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Українка". За результатами якого розпорядником майна встановлено, що коефіцієнт покриття вказує на наявність у Підприємства активів для розрахунку з поточними зобов'язаннями Підприємства.
Також розпорядник майна ТОВ "Українка" Микитюк А.І. дійшов висновку стосовно можливості у процедурі розпорядження майном підстав для розроблення плану санації боржника відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, наведені дані показників не підтверджують критичну неплатоспроможність ТОВ "Українка" та свідчать про своєчасне реагування управлінського персоналу, протягом періоду що аналізувався, на появу кризових явищ у діяльності та вжиття відповідальними особами стабілізаційних заходів для усунення негативних тенденції фінансового становища.
Основна маса характеризуючи динаміку діяльності коефіцієнтів за результатами аналізу знаходиться в межах нормативних значень, що спростовує визначення ТОВ "Українка" як неплатоспроможного у розумінні визначень, які містить Кодекс України з процедур банкрутства.
Наявні обставини ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українка" не самим підприємством, а лиш одним з його кредиторів, та наявності при цьому достатнього фінансового та виробничого потенціалу не встановлює необхідної та достатньої сукупності економічних та юридичних фактів для визнання його неспроможним відновити свою платоспроможність".
Платоспроможність (або ліквідність) підприємства полягає у його готовності негайно погасити короткотермінову заборгованість власними коштами. Саме нею визначається життєздатність та стійкість підприємства.
Інформаційною базою для оцінки платоспроможності підприємства є баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, а також бухгалтерська інформація за поточними розрахунками. Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності. Платоспроможність підприємства може змінюватися: через несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості підприємству воно може стати неплатоспроможним, оскільки настав час платити кредиторам, а на розрахунковому рахунку немає достатньо грошових ресурсів для погашення цієї заборгованості.
Таким чином керівник боржника вважає, що господарська діяльність ТОВ "Українка" не характеризується ознаками стійкої неплатоспроможності, має місце позитивне значення показників чистого грошового потоку за період 2020-2022 років, наявні активи, підприємство володіє власним капіталом, має місце позитивна динаміка показників ліквідності.
Тобто, за умови раціонального управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, координації планів виробництва та продажу, можна забезпечити безперебійну роботу підприємства.
Також, керівник боржника звернув увагу на те, що однією з підстав для закриття провадження у справі є закінчення строків процедури розпорядження майном боржника (170 днів). Строк розпорядження майном (170 днів) скінчився ще 13.06.2023 року.
Керівник боржника вважає, що стабільна господарська діяльність боржника, відсутність у боржника ознак стійкої неплатоспроможності та закінчення строків процедури розпорядження майном боржника (170 днів) є достатніми підставами для закриття провадження у справі про банкрутство.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Предметом апеляційного дослідження є перевірка наявності підстав для закриття у підсумковому засіданні суду провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" на підставі вимог частини восьмої статті 90 КУзПБ (якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника).
Провадження у цій справі № 904/4841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" відкрито та здійснюється в порядку норм КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Частиною першою статті 44 КУзПБ визначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Частиною третьою статті 44 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний, серед іншого:
- проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
- не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
За приписами частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою вказаної статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:
- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).
Аналіз положень статті 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури (санації чи ліквідації) або закриває провадження у справі.
Водночас, у будь-якому випадку, завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства (неплатоспроможності) та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
Такі висновки Верховного Суду про обов'язок господарського суду щодо встановлення у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника також узгоджуються з приписами частини восьмої статті 90 КУзПБ, згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
Тобто передумовою закриття провадження у справі про банкрутство на підставі частини восьмої статті 90 КУзПБ в обов'язковому порядку є встановлення судом у підсумковому засіданні наявності/відсутності ознак неплатоспроможності боржника.
Для встановлення неоплатності боржника (за статтею 205 Господарського кодексу України - недостатності майна для задоволення вимог кредиторів) суд з'ясовує його актив і пасив та співставляє дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.
Системний аналіз норм КУзПБ та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361), дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема Звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника; такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.
Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів.
Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.
Такі правові висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у зазначених скаржником постановах.
У справі, що розглядається суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українка" на підставі вимог частини восьмої статті 90 КУзПБ.
В основу оскаржуваного судового рішення покладено наступне.
Як вбачається зі звіту розпорядника майна та матеріалів справи, боржник систематично ігнорував як вимоги суду про надання документів, так і вимоги розпорядника майна про надання документів та проведення інвентаризації, зокрема боржником проігноровано: Вимогу розпорядника майна від 31.01.2023 № 2-31 про надання документів. Вимогу розпорядника майна від 31.01.2023 № 3-31 про надання документів. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 про надання документів. Вимогу розпорядника майна від 04.04.2023 про надання документів. Вимогу розпорядника майна від 26.06.2023 про надання документів та інформації.
Відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровські області від 17.02.2023 № вих-10/1862 за боржником зареєстровано 8 одиниць сільськогосподарської техніки, 1984-95 років реєстрації, однак виявити техніку фізично, встановити її стан та вартість не вдалося через бездіяльність боржника.
Згідно листа Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровські області від 13.02.2023 № 31/4-508, за боржником зареєстровано автомобілі ВАЗ 1987 р.в., УАЗ 193 р.в. та ГАЗ-САЗ 1991 р.в., однак виявити техніку фізично, встановити її стан та вартість не вдалося через бездіяльність боржника.
Відповідно до даних ДРРПНМ, за боржником зареєстровано 4 одиниці нерухомого майна, однак, як вже неодноразово повідомлялося суду, у процесі виконавчого провадження ще приватним виконавцем Селезньовим встановлено, що майно знаходиться у незадовільному стані, дані обставини не були спростовані боржником.
Розпорядником майна боржника проведено обстеження за місцезнаходженням, про що складено відповідний акт від 17.03.2023. Згідно даного акту, боржник за місцезнаходженням відсутній, там знаходиться приватний одноповерховий житловий будинок. Будь-які працівники боржника, а так само і майно, товарні залишки тощо -відсутні. Бухгалтерської документації боржника не виявлено.
Боржник відмовився провести інвентаризацію свого майна належним чином, натомість подав суду фінансову звітність за 2020-2022 роки та наступні документи щодо самостійно проведеної інвентаризації: Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16.03.2023 по субрахунку 105. Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16.03.2023 по субрахунках 105, 104, 103. Інвентаризація товарів 1005 від 25.02.2023. Інвентаризація товарів на складі № 2 від 16.03.2023. Інвентаризація товарів на складі № 3 від 16.03.2023. Інвентаризація товарів на складі № 4 від 16.03.2023. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року.
Відповідно до частини 3 статті 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов'язаний не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
З матеріалів інвентаризації вбачається, що вона була здійснена одноособово директором боржника Строганом К.С. без залучення розпорядника майна Микитюка А.І. із порушенням законодавства, зокрема через наступне.
Інвентаризація активів та зобов'язань Боржника повинна проводитися відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (надалі також - Положення про інвентаризацію).
Відповідно до пункту 5 розділу І. (Загальні положення) Положення про інвентаризацію, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Розділ II Положення про інвентаризацію встановлює основні вимоги до організації та основні правила проведення інвентаризації: 4. Голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов'язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації. 7. Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів. 14. Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. 16. В інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.
На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.
Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об'єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.
Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.
Як вбачається із наданих інвентаризаційних описів: інвентаризація здійснювалася без участі розпорядника майна, інвентаризація здійснювалася без участі матеріально відповідальних осіб; інвентаризація здійснювалася без обов'язкового підрахунку, зважування, обміру, а відповідні акти обмірів і розрахунки не додані до інвентаризаційних описів; із інвентаризаційних описів неможливо встановити місцезнаходження цінностей; інвентаризаційні описи вчинені з порушенням вимог законодавства, зокрема не містять інвентарних номерів, не дають змоги встановити їх місцезнаходження та/чи матеріально відповідальну особу, дебіторська заборгованість взагалі не інвентаризувалася, а оформлена у вигляді оборотно-сальдової бухгалтерської відомості із рахунку.
Представник ТОВ "Суффле Агро Україна" вважає, що є всі підстави стверджувати, що фактична інвентаризація не проводилася, бо основною метою інвентаризації, як вже зазначалося, є не перелічення усіх активів та зобов'язань Боржника відповідно до даних його бухгалтерського обліку, а саме перевірка їх наявності, стану, відповідності їх оцінки, а отже - забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, а не його автоматичне відтворення.
Натомість боржником було формально виконані вимоги чинного законодавства, КУзПБ та прямі вимоги суду у справі про банкрутство та надані виключно ті дані, які містяться в бухгалтерському обліку Боржника.
Крім того, в межах даної справи про банкрутство судом було розглянуто 15 судових справ за позовами ТОВ "Суффле Агро Україна" до боржника, фіктивних конкурсних кредиторів та контрагентів боржника, відповідно до яких було визнано недійсними понад 30 договорів. Правовим наслідком недійсності договорів є подвійна реституція, тобто, боржник зобов'язаний повернути контрагентам ТМЦ, які ним обліковуються (ймовірно) та були отримані в рамках недійсних договорів. У зв'язку із чим, запаси боржника підлягають коригуванню (зменшенню) на суму 22 664 427,45 грн - Таблиця активів, що не є власністю Боржника на підставі рішень суду у справі про Банкрутство додається. Однак, так звані матеріали інвентаризації не враховують вказаних судових рішень.
Таким чином, в подальшому при співставленні активів та пасивів Боржника будуть використані дані бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інвентаризації із врахуванням зауважень щодо її проведення.
Щодо пасивів боржника, представник ТОВ "Суффле Агро Україна" зазначив, що за основу для аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника взято подану Боржником останню фінансову звітність Боржника станом на 31.12.2022.
Отже, після відкриття провадження у справі про банкрутство, із 2023 року Боржник фактично припинив здійснювати господарську діяльність.
Балансом Боржника станом на 31.12.2022 підтверджено, що загальний розмір пасивів (зобов'язань Боржника) складає 182 749 500,00 грн, у тому числі: поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 70 392 200,00 грн., поточна кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування - 75 200,00 грн, інші поточні зобов'язання - 112 282 100,00 грн.
Стосовно активів боржника, представник ТОВ "Суффле Агро Україна" зазначив, що боржник не надав інформації щодо залишків на банківських рахунках, отже залишки на всіх банківських рахунках Боржника складають 0,00 грн. Необоротні активи Боржника, як вбачається із балансу Боржника станом на 31.12.2022, необоротні активи Боржника мали вартість 3 496 400,00 грн та складалися із 2 336 500,00 - незавершені капітальні інвестиції та 1 159 900,00 грн основних засобів.
Отже інвентаризація необоротних активів, проведена одноособово боржником, містить два інвентаризаційні описи: Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16.03.2023 по субрахунку 105, відповідно до якого зазначено три автомобілі (Ваз, Уаз, Газ) на загальну вартість 23 202,61 грн, та Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16.03.2023 по субрахунках 105, 104, 103, в якому зазначено 35 одиниць різноманітного майна (техніки, нерухомості, обладнання) на загальну вартість 1 291 499,31 грн. При цьому, даний опис навіть не містить залишкової вартості основних засобів, а містить лише первісну-5 360 158,12 грн. та знос - 4 068 658,12 грн, а тому залишкову вартість потрібно вираховувати арифметично. Таким чином, вартість необоротних активів згідно інвентаризації проведеної боржником складає 1 314 701,92 грн, однак фактично це не відповідає дійсності.
Порядок інвентаризації основних засобів регулюється пунктом 1 розділу III Положення про інвентаризацію:1.1. До початку інвентаризації перевіряються: наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на основні засоби; наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання, у тимчасове користування.1.2. Інвентаризаційний опис складається за об'єктами основних засобів чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою. Однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання, однакової вартості об'єкти основних засобів, що надійшли одночасно на підприємство та щодо яких ведеться груповий облік, в інвентаризаційному описі наводяться за найменуванням із зазначенням кількості цих об'єктів...1.3. Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, заводського номера (у разі його наявності), року випуску, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню. Під час інвентаризації машин, обладнання та транспортних засобів перевіряються заводські номери кузова, двигуна, шасі тощо. Багаторічні насадження вносяться до інвентаризаційного опису за культурами, ботанічними сортами із зазначенням року закладення, площі, кількості дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення і стан. Під час проведення інвентаризації земельних ділянок, будівель, споруд, іншої нерухомості, водоймищ та інших об'єктів природних ресурсів перевіряється наявність документів, що підтверджують право власності підприємства на ці об'єкти.1.5.У разі виявлення об'єктів, що не знаходяться на обліку, а також об'єктів, дані про які відсутні в обліку, до інвентаризаційного опису відсутні відомості і технічні показники про такі об'єкти вносяться, наприклад, так: про будівлі - зазначаються їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об'єм (зовнішній чи внутрішній обмір), площа (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо. Оцінка виявлених об'єктів проводиться за справедливою вартістю. 1.6. Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі документів про передачу об'єктів у ремонт.
Інвентаризаційні описи необоротних активів від 16.03.2023 містять істотні недоліки, зокрема: відсутня вся передбачена інформація щодо активів, повне найменування, інвентарний номер, місце розташування, матеріально відповідальна особа, відсутня справедлива оцінка майна, навіть коли припустити, що воно фізично існує, існують суперечності із даними фінансової звітності, зокрема, немає згадки про незавершені капітальні інвестиції, які обліковувалися на балансі в сумі 2 336 500,00 грн., натомість вартість основних засобів (попри амортизацію) у 2023 році неймовірним чином збільшилася із 1 159 900,00 грн. до 1 314 701,92 грн., що майже неможливо за умови припинення господарської діяльності; щодо нерухомого майна, заявник вже зазначав вище, що воно знаходиться у непридатному для використання стані та не коштує рівно нічого.
Таким чином, наявні дані інвентаризації не підтверджують, ані фактичну наявність основних засобів, ані їх залишкову вартість, а лише дублюють дані бухгалтерського обліку.
Також, як вбачається із балансу Боржника станом на 31.12.2022, запаси боржника повністю складалися із готової продукції на суму 33 071 300,00 грн.
Дана інвентаризація запасів, проведена одноособово Боржником, містить інвентаризаційні описи товарів на загальну суму 35 407 841,04 грн: Інвентаризація товарів 1005 від 25.02.2023. Інвентаризація товарів на складі № 2 від 16.03.2023. Інвентаризація товарів на складі № 3 від 16.03.2023. Інвентаризація товарів на складі № 4 від 16.03.2023.
При цьому, вказана інвентаризація не враховує 15 судових рішень у рамках даної справи про банкрутство Боржника, відповідно до яких запаси повинні бути відкориговані згідно із таблицею, доданою до Доповнень, на загальну вартість 22 664 427,45 грн.
Зазначеними були визнані недійсними (фраудаторними) договори на поставку Боржнику вказаних матеріальних цінностей.
Відповідно до статті 216 ЦКУ, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, все майно, нібито отримане Боржником за недійсними правочинами (а насправді є всі підстави вважати, що воно ніколи фактично не передавалося, а лише обліковується Боржником) підлягає поверненню контрагентам. Як вбачається із Інвентаризаційних описів товарів, багато позицій в обліку Боржника та у рішеннях судів збігаються.
Порядок інвентаризації запасів регулюється пунктом 4 розділу III Положення про інвентаризацію: Інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку. На малоцінні та швидкозношувані предмети, які обліковуються в оперативному порядку, інвентаризаційні описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому нестача предметів оформлюється актом. Спецодяг та предмети індивідуального користування, відправлені у прання та ремонт, перевіряються на підставі документів надавача послуг. 4.2. Інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності. Кількість запасів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів з обов'язковою перевіркою наявності в натурі частини вказаних цінностей. 4.3. На запаси, що перебувають в дорозі, не оплачену у строк покупцями відвантажену продукцію (товари) та на запаси, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), складається окремий інвентаризаційний опис та перевіряється обґрунтованість сум, що відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Такі суми можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими документами, зокрема рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред'явлені покупцям, охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї. 4.4. Виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказуються найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарських цілях.
Інвентаризація запасів була здійснена також із порушенням вимог законодавства, крім цього, неможливо уявити, що така продукція як зерно, борошно, комбікорм не втратили споживчих якостей та вартості із 2020, 21, а іноді - із 2019 року.
У зв'язку із чим, дані вказаних Інвентаризаційного опису не ідентифіковані та не підтверджені.
Стосовно дебіторської заборгованості представник ТОВ "Суффле Агро Україна" зазначив, що інвентаризація дебіторської заборгованості не здійснювалася, натомість боржник подав Оборотно-сальдову відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року, відповідно до якої загальний розмір дебіторської заборгованості Боржника складає 69 751 132,87 грн.
Порядок інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей регулюється пунктом 7 розділу III Положення про інвентаризацію: 7.1. Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей полягає у звірці документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках, та оформлюється актом інвентаризації. 7.3. Дебіторська і кредиторська заборгованості перевіряються щодо дотримання строку позовної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів, наданих кредитів (позик), з підзвітними особами, депонентами, іншими дебіторами і кредиторами. 7.5. В акті інвентаризації вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованостей, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованостей, щодо яких строк позовної давності минув. Таким чином, при інвентаризації дебіторської заборгованості необхідно перевіряти обґрунтованість сум, в тому числі з точки зору реальності їх стягнення.
Відповідно до норм п. 4 НП(С)БО 10 у бухгалтерському обліку безнадійною заборгованістю вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої є впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності. Упевненість у неповерненні дебіторської заборгованості ґрунтується на таких обставинах, з яких можна говорити про те, що її не буде погашено. Оскільки чітких критеріїв класифікації безнадійної заборгованості в бухгалтерському обліку немає, підприємство може на власний розсуд указати в Положенні про облікову політику, за якими саме ознаками заборгованість зараховують до безнадійної. Часто під час визначення безнадійної дебіторської заборгованості орієнтуються на "податкові" критерії такої заборгованості з пп. 14.1.11 ПКУ.
Як вбачається із відкритих джерел інформації, дебіторська заборгованість боржника у значній мірі є безнадійною. У додатку проаналізована дебіторська заборгованість боржника з точки зору ймовірності її повернення.
До першої групи дебіторів віднесена безнадійна дебіторська заборгованість на загальну суму 44 829 676,79 грн. за наступними критеріями: боржник знаходиться у стадії банкрутства, в т.ч. ліквідації (Добробут-Агро, Лан-Снаб, Правда та ін.); боржник не здійснює господарської діяльності, не має активів, втратив статус платника ПДВ тощо.
До другої групи віднесені дебітори на загальну суму 24 921 456,07 грн, однак, потрібно зважати на наступні обставини: Всі дебітори входять до Групи Кисіля і для повернення такої заборгованості не потрібно було б значних судових процесів, якби у бенефіціарного власника Групи було бажання здійснювати погашення заборгованості. ЄДРСР взагалі не містить жодної судової справи, де би Боржник був позивачем та вчиняв бодай якісь судові заходи стягнення дебіторської заборгованості. Більшість основних дебіторів, хоча і здійснюють господарську діяльність, не мають достатніх ресурсів для погашення всієї заборгованості, а заборгованість виникла досить давно, на підставі договорів 2019-2021 років.
Таким чином, Оборотно-сальдова відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року не відображає перевірки обґрунтованості сум заборгованості та не є належним актом інвентаризації (інвентаризаційним описом) активів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Фактично це означає, що актив визнається активом лише до того часу, поки його використання приведе до отримання економічних вигод, тобто до доходу у разі продажу чи до інших випадок внаслідок використання у господарській діяльності. В іншому випадку актив не визнається, що має знайти відповідне відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства.
Для оцінки та підтвердження визнання активів існує ряд нормативних документів, у тому числі тих, що регулюють проведення інвентаризації, а також стандарти бухгалтерського обліку, які встановлюють вимоги до визнання до оцінки та переоцінки активів; для кожного виду активів існують свої стандарти.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Згідно статті 8 вказаного Закону, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство, крім іншого, самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних тощо.
Відповідно до пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, що вже зазначалося в даних доповненнях, проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 року N 246 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (надалі - Стандарт Запаси), відповідно до пункту 4 якого запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством, чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
Відповідно до пункту 5 Стандарту Запаси, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Відповідно до пунктів 24-25 Стандарту Запаси, запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 року N 237 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (надалі - Стандарт Дебіторська Заборгованість).
Відповідно до пункту 5 Стандарту Дебіторська Заборгованість, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Пункт 4 Стандарту Дебіторська Заборгованість містить визначення "Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості" - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. А відповідно до пункту 7 вказаного Стандарту, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів, зазначених у пункті 8 Стандарту Дебіторська Заборгованість: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності, для розрахування якого також є кілька способів, зокрема на підставі питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході, строків непогашення та інше.
Пункт 4 Стандарту Дебіторська Заборгованість містить визначення "Безнадійна дебіторська заборгованість" - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Відповідно до пункту 11 вказаного Стандарту, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів...
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Таким чином боржник не підтвердив активи не лише належними інвентаризаційними описами, які хоча б формально відповідали би законодавству, але й порушував правила бухгалтерського обліку, обліковуючи в якості активів те майно та майнові права, які фактично не є активами, оскільки їх використання не приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Найбільш очевидно це в питанні дебіторської заборгованості, до якої віднесена безнадійна дебіторська заборгованість суб'єктів господарювання, у стадії банкрутства чи таких, що не здійснюють діяльності та втратили статус платників ПДВ. Загалом інша дебіторська заборгованість ніколи належним чином не інвентаризувалася та не відносилася до безнадійної.
Загальна вартість активів Боржника згідно даних останньої фінансової звітності станом на 31.12.2022 складає 331 497 500,00 грн.
Однак в процесі інвентаризації боржником зазначено активи лише на суму 106 473 675,83 грн.
У той час як розмір пасивів Боржника за даними останньої фінансової звітності станом на 31.12.2022 року складає 182 749 500,00 грн.
Таким чином, пасиви Боржника значно перевищують його активи.
При цьому, навіть наявність таких активів як дебіторська заборгованість саме по собі не свідчить про платоспроможність Боржника, оскільки повернення дебіторської заборгованості вимагає, по-перше, значного часового проміжку та організаційно-фінансових зусиль Боржника, якими той може не володіти, а по-друге (що більш важливо) - активної позиції Боржника зі стягнення цієї дебіторської заборгованості, яка полягатиме у фактичному волевиявленні та у бажанні стягнення дебіторської заборгованості саме для розрахунку із кредиторами. Аналогічні випадки можуть стосуватися і наявності основних засобів чи запасів, які підлягають оцінці та продажу, внаслідок яких мають надійти грошові кошти, а не виникне нова дебіторська заборгованість.
Як вбачається матеріалами справи, останнім роком діяльності, за який Боржник подавав податкові, фінансові та статистичні звіти, був 2022 рік, отже, після відкриття провадження у справі про банкрутство, із 2023 року Боржник фактично припинив здійснювати господарську діяльність, хоча для цього не було жодних фактичних підстав.
Боржник не з'явився ні на збори, ані на засідання комітету кредиторів, не надав жодних пояснень щодо можливостей погашення заборгованості.
З 2022 року Боржник не вчинив жодних дій щодо стягнення дебіторської заборгованості.
Боржник провів інвентаризацію із грубими порушеннями законодавства з метою спотворити свій реальний фінансовий стан та надати розпоряднику майна формальний привід для висновку про відсутність ознак неплатоспроможності.
Отже, боржник на сьогоднішній день не виявляв жодного наміру погашати заборгованість перед кредиторами.
Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи також міститься аналіз фінансово - господарської діяльності ТОВ "Українка", з якого вбачається, що підприємство не задовольнило вимог кредиторів та зобов'язань перед бюджетом у повному обсязі, за наявності у нього на це можливості, до моменту звернення кредитора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" у добровільному порядку. Наведене вказує на відсутність ознак фіктивного банкрутства. Станом на дату визнання Підприємства неплатоспроможним показники рентабельності Підприємства значно менші від своїх нормативних значень. Коефіцієнт покриття вказує на наявність у Підприємства активів для розрахунку за поточними зобов'язаннями Підприємства. Розрахований коефіцієнт забезпечення зобов'язань боржника всіма його активами (1,8) вказує про відсутність ознак фіктивного банкрутства Підприємства. В результаті проведеного аналізу фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва (баланс) звітів про фінансові результати Підприємства, неможливо встановити факти, які можуть свідчити про наявність ознак дій з доведення до банкрутства. На час проведення аналізу неможливо встановити факти, які можуть свідчити про наявність ознак дій з прихованого банкрутства Підприємства. У процедурі розпорядження майном є підстави для розроблення плану санації боржника відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Наявні всі підстави для покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" на його керівника та власника.
Разом з тим, пропозицій відносно санації боржника до суду не надійшло та боржник разом з учасником товариства, виявивши бажання здійснити погашення кредиторських вимог, доказів задоволення визнаних судом вимоги кредиторів не надав.
Протоколом зборів кредиторів від 17.10.2023 та протоколом засідання комітету кредиторів від 06.11.2023 прийняті наступні рішення: сформовано комітет кредиторів; прийнято рішення про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотаннями про визнання ТОВ "Українка" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Микитюка А.І.
Враховуючи наведене вище, підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українка", а ні судом першої інстанції, а ні апеляційним судом не встановлено.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на закінчення строку процедури розпорядження майном, як однієї з підстав закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Таке розуміння характерне насамперед для справ позовного провадження.
Підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначені статтею 90 КУзПБ. Так, відповідно до пункту 9) частини першої статті 90 КУзПБ (на яку послався суд першої інстанції) господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.
Визначення судом підстави для закриття провадження у справі про банкрутство залежить від наявності конкретних обставин, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення судового розгляду справи.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Колегія суддів відзначає, що така підстава для закриття провадження у справі як "відсутність предмета спору" означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин. Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису.
Слід зауважити, що КУзПБ не містить прямої норми про закриття провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника у зв'язку з закінченням строку процедури.
Проте, не можна виключати можливість закриття провадження у справі про банкрутство по закінченню строку процедури розпорядження майном боржника, але з підстав передбачених КУзПБ або іншим законом, норми якого впливають на подальший перебіг у процедурі банкрутства, або встановлюють мораторій на провадження у справі про банкрутство.
Вирішуючи у підсумковому засіданні питання ухвалення одного із судових рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ, зокрема й ухвалу про закриття провадження у справі, судам доцільно дослідити як об'єктивну, так і суб'єктивну складові діяльності боржника.
Об'єктивна складова діяльності боржника полягає в аналізі наявних у боржника активів, економічної доцільності та ефективності їх використання у розрізі можливості погашення наявного боргу перед конкурсними кредиторами.
Суб'єктивна складова діяльності боржника зводиться до аналізу поведінки боржника, яка повинна бути максимально відкритою відносно конкурсних кредиторів і спрямована на пошук реальних шляхів погашення боргу перед ним до моменту введення ліквідаційної процедури.
Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство повинен встановлюватися господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини 3 статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.
Без дослідження вказаних обставин у їх сукупності суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку платоспроможності боржника, з урахуванням повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, наданих на їх підтвердження, а також врахування як думки розпорядника майна, боржника, кредиторів, інших учасників справи.
На переконання апеляційного суду, закриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 4 частини 3 статті 49 КУзПБ є однією із форм правомірної процесуальної поведінки, але надання судом переваги саме такій процесуальній формі закінчення процедури розпорядження майном боржника як закриття провадження у справі про банкрутство (порівняно з переходом до процедур санації чи ліквідації) не може бути обґрунтоване виключно спливом встановленого 170-денного строку процедури розпорядження майном боржника, оскільки сам по собі сплив вказаного строку не призводить, з невідворотністю, саме до такого наслідку.
Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідно до абз. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, розгляд судом першої інстанції заперечень кредитора без надання доказів направлення таких заперечень сторонам, не призвело до неправильного вирішення справи.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 у справі № 904/4841/22 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 у справі № 904/4841/22 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 24.06.2024.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко