25 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/2430/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.,
дослідивши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Харківгазобладнання" (вх. №1297Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22 (повний текст якого складено та підписано 19.05.2023 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (адреса: 53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11; код ЄДРПОУ 00190928)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгазобладнання" (адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 6/8; код ЄДРПОУ 32235965)
про стягнення 900 736,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгазобладнання" (адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 6/8; код ЄДРПОУ 32235965) на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (адреса: 53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11; код ЄДРПОУ 00190928):
450368 грн. - штрафних санкцій;
6755,52 грн. - судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Харківгазобладнання" 10.05.2024 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги, зазначаючи, що копію оскаржуваного рішення було ним отримано поштою 26.05.2023, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, посилаючись на обставини введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією рф проти України та місцезнаходженням відповідача на території м. Харкова, постійного оголошення повітряних тривог та відключень електроенергії, що ускладнюють апелянту складання процесуальних документів, оскільки адвокат приймає участь в інших судових засіданнях в робочий час. Як зазначає апелянт, його представником є генеральний директор Атаманов Ю.Л., який не є фахівцем у сфері права, з представником відповідача Ігнатенко З.В. договір про надання правничої допомоги припинено 25.05.2023. Також апелянт зазначає, що Атаманов Ю.Л. у зв'язку з повномасштабною військовою агресією рф проти України був вимушений в період з 29.05.2023 по 24.06.2023 супроводити свою неповнолітню доньку до м. Києва з метою убезпечення доньки від обстрілів. Крім того, представник апелянт зазначає, що у нього склались дуже тяжкі обставини з приводу хвороби близьких людей, а він був єдиним хто міг доглядати їх. Також апелянт зазначає, що у нього виникли складнощі з укладанням договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом через те, що багато адвокатів покинули м. Харків. Адвокат Найдьонова О.Г. з якою в подальшому було укладено договір про надання правової допомоги мала тимчасовий захист за межами України та повернулась до м. Харкова лише в жовтні 2023 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/2430/22. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Харківгазобладнання" (вх. №1297Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22 до надходження матеріалів справи.
29.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2430/22.
30.05.2024 від представника АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву ТОВ "Харківгазобладнання" про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких він просить відмовити апелянту у задоволенні заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22 та відмовити у відкритті апеляційного провадження, за апеляційною скаргою ТОВ "Харківгазобладнання" (вх. №1297Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22, у зв'язку зі спливом строків її подання.
Заперечення мотивовані тим, що відповідачем рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22 виконано у повному обсязі - 04.07.2023, оскільки між ними підписана угода про зменшення зобов'язань за договором поставки № ЕЦП-Т-2323-05 від 23.09.2021 та договором поставки № Т3105/05 від 27.09.2019, укладених між позивачем та відповідачем, залишкова сума сплачена відповідачем 04.07.2023.
Крім того, представник позивача зазначає, що 07.05.2024 господарським судом Харківської області винесене рішення у справі № 922/5037/23, згідно якого судом зменшений розмір пені на 90%. Тобто, в період з 29.11.2023 по 07.05.2024 представник - адвокат ТОВ "Харківгазобладнання" Найдьонова О.Г. та директор Атаманов Ю.Л. до господарського суду Харківської області надавали численні процесуальні документи, а також приймали участь при розгляді справи № 922/5037/23. Проте, рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2024 у справі № 922/2430/22 відповідач оскаржив лише після того, як господарським судом Харківської області було винесене рішення у справі № 922/5037/23. Тобто, відповідач мав змогу у період з 29.11.2023 по 07.05.2024 оскаржити рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2024 року у справі № 922/2430/22. Проте відповідач не скористався своїм правом та не оскаржив у зазначений період рішення суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху у відповідності до ч.3, 4 ст.260 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені апелянтом у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку на апеляційне оскарження, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, апеляційними та касаційними скаргами; посилання апелянта на те, що він був вимушений вивезти свою дитину з м. Харкова, а також на те, що генеральний директор був вимушений опікуватись своїми хворими родичами, суд апеляційної інстанції не визнав поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки стороною у справі 922/2430/22 є ТОВ "Харківгазобладнання", а не генеральний директор ТОВ "Харківгазобладнання"; апелянт не надав доказів того, що у нього виникли складнощі з укладанням договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом через те, що багато адвокатів покинули м. Харків. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що 07.05.2024 господарським судом Харківської області винесене рішення у справі № 922/5037/23. Тобто, в період з 29.11.2023 (відкриття провадження у справі № 922/5037/23) по 07.05.2024 (дата ухвалення рішення у справі №922/5037/23) представник - адвокат ТОВ "Харківгазобладнання" Найдьонова О.Г. та директор Атаманов Ю.Л. до господарського суду Харківської області надавали процесуальні документи, а також приймали участь при розгляді справи № 922/5037/23, тобто відповідач мав змогу у період з 29.11.2023 по 07.05.2024 оскаржити рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2024 у справі № 922/2430/22. Апелянту було встановлено строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та зазначено, що в цей строк заявником має бути надано суду: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
11.06.2024, тобто в межах установленого судом строку, на виконання ухвали від 03.06.2024 ТОВ "Харківгазобладнання" направило поштою до Східного апеляційного господарського суду заяву (вх.№ 8073 від 13.06.2024) про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/2430/22.
Надаючи додаткове обґрунтування щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження рішення господарського суду в даній справі, заявник зазначає наступне: у штатному розписі ТОВ "Харківгазобладнання" не передбачено посаду юриста (копію штатного розпису додано до заяви), генеральний директор товариства не має юридичної освіти; про те, що багато адвокатів у Харківській області покинули місто здійснення адвокатської діяльності з початку військової агресії як для проходження військової служби, так і для отримання тимчасового захисту з приводу воєнного стану, свідчать повідомлення на офіційних сайтах Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Харківської області (роздруківки повідомлень з відповідних сайтів додано до заяви); пошуки адвоката здійснювалися апелянтом шляхом звернення до знайомих з проханням порадити відповідного фахівця. Не заперечуючи тих обставин, що адвокат Найдьонова О.Г. надавала правничу допомогу ТОВ "Харківгазобладнання" в період з 29.11.2023 у справі №922/5037/23, заявник водночас стверджує, що складання та подання до суду документів у справі №922/5037/23 займало багато часу, враховуючи також такі обставини як часті відключення електроенергії у зв'язку з ворожими обстрілами, відвідування адвокатом у робочий час судових засідань та органів досудового слідства, надання нею правничої допомоги в системі безоплатної вторинної допомоги, участь у заходах з підвищення кваліфікації тощо (докази на підтвердження обсягу навантаження адвоката Найдьонової О.Г. додано до заяви).
Листом від 17.06.2024 Східний апеляційний господарський суд повідомив заявника, що суддя-доповідач Слободін М.М. перебуває у відпустці по 24.06.2024 включно і що заява буде йому передана після виходу з відпустки.
25.06.2024 АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" через систему "Електронний суд" надало заперечення (вх.№8527), в яких наполягає на тому, що відповідач мав повну змогу у період з 29.11.2023 року по 07.05.2024 року оскаржити рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2430/22, проте, з незрозумілих причин цього не зробив. АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" просить суд відмовити в задоволенні клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання скарги та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
25.06.2024 від ТОВ "Харківгазобладнання" до суду надійшла заява (вх.№8557), в якій апелянт просить суд не приймати до уваги заперечення АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" від 25.06.2024, оскільки вони не містять нових аргументів та нових доказів. ТОВ "Харківгазобладнання" просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. При цьому додаткового мотивування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги в заяві (вх.№8557 від 25.06.2024) не наведено.
Надаючи оцінку твердженням заявника апеляційної скарги, наведеним у заяві про поновлення строків на апеляційне оскарження (вх.№ 8073 від 13.06.2024), суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, забезпечує оперативність судочинства, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків, не допускати зловживання процесуальними правами. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК певних процесуальних дій (подібний висновок наведено в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21, від 04.06.2024 у справі № 916/3924/23 тощо).
При цьому відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на судове рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується апелянтом, ТОВ "Харківгазобладнання" отримало копію оскаржуваного рішення 26.05.2023, однак з апеляційною скаргою звернулося лише 10.05.2024 - тобто з істотним пропуском строку, встановленого вищевказаними процесуальними нормами.
Згідно з ч.3 ст.256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 ГПК України).
З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
У постанові від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 Верховний Суд зауважив, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
У даній справі № 922/2430/22 апелянт посилається на те, що у штатному розписі ТОВ "Харківгазобладнання" не передбачено посаду юриста (копію штатного розпису додано до заяви), генеральний директор товариства не має юридичної освіти.
Разом з тим, за висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постанові від 15.05.2024 у справі № 910/15662/23, відсутність у штатному розписі підприємства посади юрисконсульта та перебування директора скаржника у відрядженні в іншому регіоні не свідчать про об'єктивну неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у строк, передбачений чинним процесуальним законодавством України.
Як було зазначено Східним апеляційним господарським судом в ухвалі від 03.06.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, стороною у справі 922/2430/22 є ТОВ "Харківгазобладнання", а не генеральний директор ТОВ "Харківгазобладнання".
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тобто, інтереси юридичної особи може представляти як керівник, так і представник (адвокат), укладення договору з яким є правом відповідної юридичної особи і належить до внутрішньо-організаційних питань її функціонування. Юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту (близька за змістом позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/8949/21, від 06.03.2023 у справі № 26/95-09).
Незважаючи на те, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи (учасника справи), однак правом, яке передбачає також і настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для учасника справи. Незнання цього останнім не відміняє настання відповідних наслідків. Відповідні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 17-14-01/1494(699/902/22).
Посилаючись на значну завантаженість роботою свого представника, адвоката Найдьонової О.Г., ТОВ "Харківгазобладнання" водночас не довело наявності об'єктивних та непереборних обставин, що перешкоджали укладенню договору про надання правової допомоги з адвокатом, який з 26.05.2023 (тобто з дати отримання апелянтом оскаржуваного рішення в даній справі) знайшов би час і можливість подати апеляційну скаргу в межах установленого законом строку.
Зазначення в заяві про те, що ТОВ "Харківгазобладнання" здійснювало пошук адвоката, на думку колегії суддів, не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку майже на рік, оскільки відповідні обставини залежали від дій та волевиявлення самого апелянта.
Як було вказано Східним апеляційним господарським судом в ухвалі від 03.06.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, апеляційними та касаційними скаргами.
При цьому наслідки військової агресії РФ (якими, зокрема, є виїзд з м.Харкова багатьох адвокатів, відключення електроенергії внаслідок обстрілів тощо) на теперішній час рівною мірою стосуються всіх юридичних осіб, що здійснюють діяльність у м.Харкові.
Тому визнання відповідних обставин поважними причинами тривалого пропуску процесуального строку, на думку колегії суддів, свідчило б про надання необґрунтованої переваги саме ТОВ "Харківгазобладнання" перед іншими учасниками господарського процесу - в порушення принципу рівності перед законом і судом, встановленого ст.7 ГПК України.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали апелянту вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати їх поважними.
Будь-яких інших обставин, що могли б свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, не наведено заявником ні в апеляційній скарзі, ні у заяві про поновлення вказаного строку, наданій на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, апелянт не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Невиконання заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. (Такі висновки викладені постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову ТОВ "Харківгазобладнання" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Відмовити ТОВ "Харківгазобладнання" у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харківгазобладнання" (вх. №1297Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі № 922/2430/22.
3. Матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко