Дата документу 14.06.2024
Справа № 334/4104/24
Провадження № 3/334/1929/24
14 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка працює директором ТОВ «МД Істейт», адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
14.05.2024 року складений протокол про адміністративне правопорушення №92/32-00-51-03-03/32040840 за результатами камеральної перевірки, згідно якого керівник ТОВ «МД Істейт» (код ЄДРПОУ 32040840, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 6А) ОСОБА_1 допустила порушення ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема ТОВ «МД Істейт» несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) за 2022 рік з затримкою сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю на строки, що перевищують граничні.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила ч. 1 ст.163-2 КУпАП, а саме: неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В судові засідання, призначені на 31.05.2024 та 14.06.2024 ОСОБА_1 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, проте надала заперечення щодо складеного протоколу, вказавши у них, що не погоджується із висновками перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення, адже при проведені камеральної перевірки працівники податкової служби не врахували сплати орендної плати за землю за 2022 рік відповідно платіжного доручення від 28.02.2022 року. У зв'язку із цим ТОВ «МД Істейт» оскаржило акт перевірки в адміністративному порядку.
Також, ОСОБА_1 висловила свою незгоду із порядку складення протоколу від 14.05.2024 року №92/32-00-51-03-03/32040840.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК України або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
Згідно з абзацом першим - четвертим п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
До завершення процедури оскарження відповідне рішення контролюючого органу вважається таким, що не набрало юридичної сили.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейського суду з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до норм КУпАП адміністративна відповідальність настає за умов: 1) наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність; 2) наявність складу правопорушення, а саме: - суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення; - об'єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб'єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства; - причинно-наслідкового зв'язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.
Перелічені ознаки є визначальними фактором, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін