Справа № 308/19788/23
2/308/851/24
14 червня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в режимі відеоконференції з позивачем за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,
про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної заяви позивачка вказала, що 11 серпня 2007 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Спільне життя між ними не склалося. Почуття любові та взаємоповаги між ними втрачені. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка більше семи місяців прооживає у своєї матері з двома дітьми. За власні кошти придбаває продукти харчування. Збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.
На підставі викладеного, позивачка просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
У судовому засіданні позивачка підтримала позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Повідомив про те, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Невицької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 11 серпня 2007 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, про що зроблено відповідний реєстраційний запис за № 02 від 11.08.2007. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловікові - ОСОБА_6 , дружині - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
Шостого жовтня 2008 року у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, подружнє життя між сторонами не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння, бажання змінити відносини між подружжям та неодноразові спроби зберегти сім'ю позитивного результату не дали, шлюбних стосунків сторони між собою не підтримують.
Згідно зі ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин, і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У ході розгляду справи сторонам надавався судом строк для примирення, однак зазначені заходи не призвели до збереження шлюбу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
У разі визнання відповідачем позову суд, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі наведеного, врахувавши всі обставини справи в сукупності, повне визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв'язку з чим позов слід задовольнити, а шлюб розірвати.
Крім того, враховуючи визнання позову відповідачем, відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України, позивачці належить повернути з державного бюджету 50 % сплаченої неї при поданні позову суми судового збору, а також, згідно з ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивачки 536,80 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст.ст. 4, 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстровано виконавчим комітетом Невицької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 11.08.2007, про що зроблено відповідний реєстраційний запис за № 02, розірвати.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн 80 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків або 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн 80 коп.) судового збору, сплаченого при поданні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Повне рішення складене 19.06.2024.
Суддя Н.І. Зарева