Справа № 492/649/22
Провадження № 1-кп/513/12/24
Саратський районний суд Одеської області
25 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,
захисників адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата кримінальне провадження за № 12022167270000055 від 26 квітня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
25 квітня 2022 року приблизно о 17 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 , перебуваючи на АДРЕСА_1 , вступив у сварку з ОСОБА_11 з особистих причин, в ході якої вони негативно висловлювались на адресу один одного. Під час зазначеної події ОСОБА_10 , діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_11 , що виникли під час сварки, бажаючи помститись за його висловлювання, які він вважав образливим для себе, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення шкоди здоров'ю, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи їх досягнення, умисно завдав один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_11 , внаслідок чого останній впав на землю.
Далі ОСОБА_10 ступнею правої ноги завдав не менше 2-х ударів в область голови потерпілого, внаслідок чого йому спричинено тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми у вигляді забою головного мозку легкого ступеню; вдавлений перелом медіальної стінки лівої орбіти; садно у центрі тім'яної ділянки; забій м'яких тканин потиличної ділянки; синець на верхній і нижній повіці лівого ока; крововилив у білкову оболонку лівого ока; синець усього носу. Наявні тілесні ушкодження не були небезпечними для життя, тягнуть за собою розлад здоров'я тривалістю більше 21 дня, і за цим критерієм, відноситься до категорії середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_10 визнав свою вину частково та показав, що відповідно до відомостей зазначених у обвинувальному акті щодо дати та часу, він із дітьми з'ясовував стосунки, у цей час приїхав ОСОБА_12 до свого родича, та висловився на його адресу образливо. Після того, як він сів до свого автомобілю та під'їхав до будинку, де був ОСОБА_12 , почав запитувати, чому він його ображає. ОСОБА_12 відтягнув кепку, почав шарпати за майстерку та дав щиголь. Він його вдарив один раз та ОСОБА_12 впав на землю, куди вдарив він не бачив. Потім вибіг його брат ОСОБА_13 , який став між ними та який потім посадив ОСОБА_12 на лавочку. Кров на лиці ОСОБА_12 не бачив. Він зателефонував потерпілому спитати як він, однак він повідомив тоді, що сам ще нічого не знає. Потерпілий дуже запросив високу суму до відшкодування. Він усвідомлює, що вчинив не вірно. Як би у нього була можливість все виплатити він би виплатив, однак такої можливості немає.
Потерпілий ОСОБА_11 суду показав: подія відбулася на свято Пасхи, це була середина дня, обід, вони відпочивали по АДРЕСА_1 . Він сидів в машині. Побачив як ОСОБА_14 під'їхав до будинку і зайшов до себе додому. Сидячі в машині, він відкрив дверцята, в машині грала музика, згодом він почув крики. Він зробив тихіше музику, але крики посилювались, тоді він вирішив вийти і подивитися що там таке. Вийшовши з машини на дорогу він побачив, що через дорогу кричали і сварилися ОСОБА_15 з ОСОБА_10 , там ще були діти. Після того, як він побачив, що ОСОБА_10 свариться, він запитав його: «Що ти там кричиш?». Після чого, ОСОБА_10 кинувся швидкими кроками до нього. ОСОБА_10 приблизившись до нього, відразу вдарив його в лице, він відійшов приблизно на два метри від цього удару і запитав його: «Що ти робиш?». Після цих слів ОСОБА_10 знову його вдарив і від цього удару він впав на землю на живіт. ОСОБА_10 продовжував наносити удари йому в область голови, як і чим ОСОБА_10 наносив ці удари, він не бачив, а тільки відчував. Потім він почув як вийшов ОСОБА_14 , і вже він чи відштовхнув, чи відтягнув ОСОБА_10 від нього. Він пам'ятає, як він лежав скраю на дорозі, а потім опритомнів і побачив, що він лежить вже біля лавочки, біля забору, куди його вже перетягли. Допомогу йому надавав ОСОБА_14 , його мати, і взагалі там було багато людей. В цей й же день, він потрапив до лікарні з діагнозом струс головного мозку, де був у стаціонарі приблизно двадцять три дні. Потім він зробив комп'ютерну томографію, і виявилось, що в нього під оком перелом лівої орбіти. За весь цей час з моменту його перебування у лікарні і до сьогоднішнього дня, ОСОБА_10 йому не телефонував, та ніякої матеріальної допомоги не надавав. Наразі в нього часті головні болі, він змушений постійно приймати ліки. У той день з його боку в сторону ОСОБА_10 ніяких образливих висловлювань не було, окрім того, що він зазначив. Раніше до цього випадку, ніяких сутичок чи сварок з ОСОБА_10 він не мав.
Провина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України підтверджується наступними доказами, а саме:
- висновком експерта №42 від 26 квітня 2022 року відповідно до у якого при огляді, і згідно даним медичної документації, у підекспертного ОСОБА_11 , маються наступні тілесні ушкодження: закрита, внутрішньочерепна травма у вигляді забою головного мозку, легкого ступеню; вдавлений перелом медіальної стінки лівої орбіти; садно у центрі тім'яної ділянки; забій м'яких тканин потиличній ділянки; синець на верхній і нижній повіці лівого ока; крововилив у білкову оболонку лівого ока; синець усього носу; група саден по задньо-пахвовій лінії зліва, на рівні 9-10 ребер. Наявні тілесні ушкодження могли виникнути в результаті дії тупого предмету, можливо при механізмі, вказаному постраждалим, тобто кулака, ноги, а також при падінні. Наявні тілесні ушкодження у вигляді: закритої, внутрішньочерепної травми у вигляді забою головного мозку, легкого ступеню; вдавлений перелом медіальної стінки лівої орбіти; садно у центрі тім'яної ділянки; забій м'яких тканин потиличній ділянки; синець на верхній і нижній повіці лівого ока; крововилив у білкову оболонку лівого ока; синець усього носу; не були небезпечними для життя, тягнуть за собою розлад здоров'я тривалістю більш 21 дня, і за цим критерієм, згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ 1995 р.) відносяться до категорії середньої тяжкості. Наявні тілесні ушкодження у вигляді: групи саден по задньо-пахвовій лінії зліва, на рівні 9-10 ребер, як по одинці, так и в сукупності, не були небезпечними для життя, не тягнуть за собою розлад здоров'я, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ 1995 р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. По локалізації наявних тілесних ушкоджень, по різних поверхнях, можна припустити, що на момент отримання тілесних ушкоджень, взаємне розташування постраждалого і нападаючого змінювалось. Зі слів постраждалого під час нанесення йому тілесних ушкоджень він впав на лівий бік. Не виключається виникнення наявних тілесних ушкоджень у вигляді - групи саден по задньо-пахвовій лінії зліва, на рівні 9-10 ребер, при падінні і ковзній дії по нерівній поверхні. Так як в тілесних ушкодженнях індивідуальні особливості пошкоджуючого предмету не відобразилися, висказатися, яким саме предметом причинені тілесні ушкодження не має можливості. Не виключається виникнення наявних тілесних ушкоджень в результаті дії тупого предмету, можливо при механізмі, вказаному у постанові, тобто кулака, ноги;
- виписним епікризом з історії хвороби №1472-316, відповідно до якого 25 квітня 2022 року о 21:00 годині ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поступив в травматологічне відділення Арцизької ЦРБ із діагнозом ВЧМТ, вдавлений перелом медіальної стінки орбіти, ушкодження головного мозку легкого ступеню, параорбітальна гематома з ліва, забита рана волосистої частини голови, алкогольне сп'яніння;
- результатами дослідження МСКТ - головного мозку ОСОБА_11 , відповідно до якого вдавлений перелом медіальної стінки орбіти, гемосинус. На момент дослідження КТ - ознак травматичний змін головного мозку, інрапаренхіматозних крововиливів не виявлено.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що приблизно позаминулий рік, коли саме, не пам'ятає, але було тепло і світло, вона сиділа на лавочці біля будинку своєї сестри. Навпроти будинку сестри мешкає ОСОБА_16 . Вона бачила, як ОСОБА_17 зі своїм братом ОСОБА_18 під'їхали на автомобілі до будинку ОСОБА_19 . Приблизно через хвилин десять до будинку ОСОБА_20 під'їхав на автомобілі ОСОБА_21 , автомобіль залишив на дорозі. ОСОБА_21 підійшов до ОСОБА_20 наніс йому один удар, куди саме не пам'ятає, потім вони разом впали на землю. Будь якої розмови між ними вона не чула. Скільки вони провели часу на землі, не пам'ятає. Потім ОСОБА_21 поїхав, а ОСОБА_17 сів на лавочку біля свого будинку, і його брат ОСОБА_13 приніс йому води, чи то пити, чи то умитися. Будь яких ознак бійки на лиці ОСОБА_20 вона не бачила. Що було далі після конфлікту вона не знає і їй не відомо, оскільки відразу пішла і в подальшому цим питанням більше не цікавилася. Також їй не відомо про те, чи був ще якийсь конфлікт у той день у ОСОБА_20 ще з кимось. Чому виникла бійка вона не знає. Першим удар наніс ОСОБА_22 , а той вже в свою чергу відповів йому також ударом. Вона не бачила, щоб в бійці билися ногами, тільки кулаками. Коли ОСОБА_21 під'їхав на машині до двору ОСОБА_20 , між нею та ОСОБА_23 ніякої розмови не було.
У судовому засіданні прокурором заявлена відмова від виклику свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_14 , вказана відмова була прийнята судом.
Отже, оцінюючи досліджені докази в сукупності з іншими доказами, дає суду підстави для висновку, що у потерпілого ОСОБА_11 дійсно було виявлено тілесні ушкодження, які могли утворитися 25 квітня 2022 року в результаті дії тупого предмету, можливо кулака, ноги, падіння при обставинах зазначених потерпілим у матеріалах справи.
Наявність у потерпілого ОСОБА_11 станом на 25 квітня 2022 року тілесних ушкоджень, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесних ушкоджень потерпілого свідчать про те, що обвинувачений діяв з прямим умислом. Суд критично ставиться до показів обвинуваченого, який стверджує, що ним був завданий лише один удар, коли він розмахував руками, оскільки судом встановлено, що обвинувачений в ході конфлікту з потерпілим ОСОБА_11 першим умисно завдав потерпілому декілька ударів кулаком та продовжив наносити удари після падіння ОСОБА_11 . Інших даних, які свідчили б про те, що потерпілий ОСОБА_11 міг отримати тілесні ушкодження за інших обставин та від інших осіб судом не встановлено.
За нормативним визначенням умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122 КК України) характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння вказаних ушкоджень і причинним зв'язком між згаданим діянням та наслідками, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти зазначену шкоду здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).
Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи її з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_10 , а також з іншими доказами - зокрема, показами потерпілого ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_15 , дослідженими судом документами та доказами, висновком експерта, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, суд робить висновок про те, що наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об'єктивних.
Що стосується доводів захисника про недопустимість в якості доказу висновку експерта, то суд до вказаних доводів відноситься критично, виходячи з такого.
Так, доводи сторони захисту щодо незабезпечення права на відвід експерта обвинуваченим ОСОБА_10 суд вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного КПК України, оскільки заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 80 КПК України), а самі заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу (ч. 4 ст. 80 КПК України). Якби сторона захисту встановила підстави для відводу відповідних учасників кримінального провадження, то вони могли б заявити їм відвід після того як встановлено такі підстави, однак такі підстави як під час досудового так і під час судового розгляду наведені не були.
Суд також відхиляє доводи захисника - адвоката ОСОБА_25 про визнання висновку експерта недопустимим доказом з мотивів, що обвинуваченому не було повідомлено про призначення експертизи, не було надано можливості поставити питання експертам.
Так, положення КПК, якими врегульовано статус сторін кримінального провадження та порядок зібрання доказів, свідчать, що як сторона захисту, так і сторона обвинувачення мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом. Не є виключенням і можливість органу досудового розслідування вирішувати питання про проведення певного виду експертиз, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування в цілому. При цьому у деяких випадках судові експертизи є обов'язковими, проведення яких не залежить від ініціативи того чи іншого учасника кримінального провадження.
Так, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_10 неодноразово під час досудового розслідування та судового розгляду було роз'яснено його права, у тому числі і право заявляти клопотання. Однак в ході судового розгляду стороною захисту клопотань про виклик експерта або призначення повторної експертизи заявлено не було.
При цьому кримінальним процесуальним законом не передбачено обов'язку слідчого повідомляти підозрюваного про проведення експертизи, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 20 жовтня 2022 року №565/1354/19.
Щодо твердження захисту щодо повноважень експерта, попередження експерта про кримінальну відповідальність, оформлення експертизи, суд зазначає таке.
Вимоги до оформлення висновку експерта зазначені в ст.102 КПК України та Інструкції про проведення судово-медичної експертизи.
Відповідно до ст.102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені експертові; 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Висновок підписується експертом.
На думку суду, досліджений висновок судово-медичної експертизи відповідає вищезазначеним нормам КПК України, оскільки з його змісту вбачається, що вказана експертиза була проведена судово-медичним експертом ОСОБА_26 , зазначена освіта експерта, стаж експертної роботи тощо.
Також з висновку експертизи вбачається, що при її проведені експертом безпосередньо оглядався саме ОСОБА_11 , що вбачається із змісту висновку, у якого експертом з'ясовувались обставини отриманих ним тілесних ушкоджень та було встановлено, що під час огляду у ОСОБА_11 маються наступні тілесні ушкодження: закрита, внутрішньочерепна травма у вигляді забою головного мозку, легкого ступеню; вдавлений перелом медіальної стінки лівої орбіти; садно у центрі тім'яної ділянки; забій м'яких тканин потиличній ділянки; синець на верхній і нижній повіці лівого ока; крововилив у білкову оболонку лівого ока; синець усього носу; група саден по задньо-пахвовій лінії зліва, на рівні 9-10 ребер. Крім того зміст висновку дає достатнє розуміння, які саме документи досліджував експерт. Висновок експертизи підписаний експертом та містить відповіді на питання, поставлені в постанові слідчого від 26 квітня 2022 року. Експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Відповідно до ст.87 КПК України, недопустимими є докази, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Той факт, що в змісті висновку експерта не зазначено методика (методи), яка була застосована у дослідженні не є підставою для визнання висновку недопустимим, оскільки вказані обставини істотно права і свободи обвинуваченого не порушують.
Враховуючи наведене, суд критично відноситься до доводів захисника з приводу того, що зміст висновку експерта не відповідає нормам ст.102 КПК України та з цих підстав є недопустимим доказом.
Що стосується доводів захисника про те, що експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про попереднє витребування слідчим якихось медичних документів, то суд дійшов таких висновків.
Так, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК (ч. 2 ст. 93 КПК).
Тобто орган досудового розслідування самостійно визначає види слідчих (розшукових) дій та їх обсяг задля розслідування того чи іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
В першу чергу положення цієї норми застосовуються у тих випадках, коли ті чи інші докази не можуть бути отримані внаслідок наявності певних перешкод для цього (наприклад, відсутність добровільної згоди певної особи).
Подібні висновки викладені у постанові ККС ВС від 02 листопада 2021 року у справі №757/3303/15-к, відповідно до якої якщо потерпілий добровільно надає доступ до речей або документів, які перебувають у його володінні, іншій стороні або експерту, то така дія не вимагає дозволу слідчого судді. Такий дозвіл потрібен лише у разі, якщо необхідно примусити особу в інтересах кримінального провадження робити те, що вона відмовляється робити добровільно. Відсутність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні особи і які особа надала добровільно, жодним чином не може зумовити їх недопустимість як доказів.
Згідно пояснень прокурора для проведення експертизи експерт безпосередньо оглядав потерпілого, про що складено акт, а також медична картка знаходилась на стаціонарі, де проходив лікування потерпілий.
При цьому сам факт відсутності в матеріалах кримінального провадження запиту до медичної установи про витребування слідчим медичних документів потерпілого та не звернення слідчого до слідчого судді в рамках даного провадження з клопотанням про тимчасовий доступ до медичних документів потерпілого, на думку суду, не може свідчити про те, що медична картка потерпілого ОСОБА_11 , яка досліджувалась експертом, отримана не у визначеному законом порядку.
Отже, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, зокрема, ОСОБА_10 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу родини входять: ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; за місцем проживання характеризується посередньо. Не перебуває на обліку у лікарів нарколога, психіатра, в силу статті 89 КК України не має судимості, перебуває на обліку як військовозобов'язаний запасу.
Обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України та обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З досудової доповіді органу пробації вбачається, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високу небезпеку для суспільства у т.ч. для окремих осіб.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З урахуванням вказаних обставин, враховуючи особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, суд, відповідно до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 необхідно для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи положення ст.75 КК України, спосіб життя обвинуваченого, тісні соціальні зв'язки та посередню характеристику за місцем проживання та роботи, конкретні обставини справи, а також інші дані, що характеризують особу винного, думку представника потерпілого, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробовуванням, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 дії ст. 69 КК України суд не вбачає.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Щодо цивільного позову ОСОБА_11 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної школи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом в КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків (ч. 5 ст. 128 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_10 складається із матеріальної (майнової) шкоди у розмірі 6919,20 гривень, та моральної в розмірі 50000 гривень, а також судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Також, 06 травня 2024 року представником потерпілого ОСОБА_11 адвокатом ОСОБА_7 подана заява про збільшення витрат на правничу допомогу, відповідно до якої розмір витрат на правничу допомогу становить 10000 гривень, однак в судових дебатах представник зазначив, що підтвердження понесення потерпілим витрат на правову допомогу будуть надані у строки визначені ЦПК України.
Цивільний позов обґрунтований тим, що 25 квітня 2022 року позивачу відповідачем завдано удари рукою та ногою, чим завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, наслідком чого позивач пройшов курс лікування тривалістю з 25 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року (21 день) та здійснені витрати на лікування, зокрема купівлю ліків, лікарських препаратів, процедур на загальну суму 6919 гривень 20 копійок. Також, в наслідок неправомірних дій відповідача життя позивача було перенасичене негативними емоціями, психічними стражданнями, стресом, що також позбавило позивача можливість реалізації своїх звичок і бажань.
Обвинувачений ОСОБА_10 , який є цивільним відповідачем за позовом, позов в частині відшкодування матеріальної шкоди не визнав. Захисник адвокат ОСОБА_25 зазначив, що витрати на лікування наданні представником потерпілого не узгоджуються із призначеним лікуванням відповідно до виписного епікризу з історії хвороби №1472-316, згідно якого потерпілому призначено: лізін, магнезія, трісоль, рінгер, віт С, ККБ, фуросемід, дексалгін, тіоцетам, вітацертин, фланідез, анальгін, дімедрол, ібупрофен, церебралізін, кавінтон, перев'язка. Разом з тим, до позовної заяви долучені чеки на придбання медичних препаратів, які відсутні у листі призначення.
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частина 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Сторона потерпілого надала суду наступні чеки на придбання ліків придбання ліків, медичних препаратів на суму 148,20 грн 25 квітня 2022 року, 435,90 грн 26 квітня 2022, 107,10 грн 26 квітня 2022 року, 267,70 грн 27 квітня 2022 року, 1073,50 грн 29 квітня 2022 року, 747,00 грн 30 квітня 2022 року, 146,12 грн 01 травня 2022 року, 788,00 грн 01 травня 2022 року, 647,58 02 травня 2022 року, 11 грн 03 травня 2022 року, 62,00 грн 03 травня 2022 року, 11 грн 03 травня 2022 року, 79,10 грн 05 травня 2022 року, 788,20 грн 06 травня 2022 року, 231,50 грн 06 травня 2022 року, 807,90 грн 08 травня 2022 року, 18 грн 09 травня 2022 року, 194,00 грн 19 травня 2022 року, 80,00 грн 13 травня 2022 року, 81,40 грн 13 травня 2022 року, 194 грн 16 травня 2022 року.
Разом з тим, сума матеріальної шкоди, пов'язаної з купівлею ліків та медичних препаратів, у судовому засіданні підтверджена відповідними доказами в розмірі 4373,33 грн, у зв'язку з чим цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Суд не бере до уваги квитанції на суму: 747,00 грн 30 квітня 2022 року - антибіотики; 146,12 01 травня 2022 року гідезепам, лінімент Вишневського, парацетамол; 788,00 грн 01 травня 2022 року антибіотики; 62,00 грн 03 травня 2022 року антибіотики, лінімент Вишневського - 41,50 грн 02 травня 2022 року; 81,40 грн 13 травня 2022 року веногепаногель, металакс - 643,49 гривень, натрію хлорид - 36,36 гривень, хоча ліки придбані в період перебування потерпілого на лікуванні, однак чеки є неконкретизованими та потерпілим та його представником не доведено придбання відповідних лікарських засобів відповідними лікарськими призначеннями, тому суд не бере до уваги указані платіжні документи як неналежний доказ витрат потерпілого на лікування.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн, який ОСОБА_10 не визнав, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Щодо визначення розміру відшкодування потерпілому моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз'яснення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4, який зазначає, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не повинен призводити до збагачення особи.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь вини обвинуваченого, наслідки, що настали, тривалість втрати працездатності, поведінку потерпілого, понесені потерпілим моральні страждання, які полягали у негативних змінах у житті, суть позовних вимог, характер діяння особи, що заподіяла шкоду, суд вважає справедливим задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди, в розмірі 10000 гривень. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілим моральними стражданнями.
Під час судових дебатів представник потерпілого зазначив, що підтвердження понесення потерпілим витрат на правову допомогу будуть надані у строки визначені ЦПК України.
Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 127, 174, 369 - 371, 373-375 КПК України, суд -
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_10 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_10 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_10 , про відшкодування матеріальної і моральної (немайнової) шкоди завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , суму моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, суму матеріальної шкоди у сумі 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) гривні 33 копійки. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1