Справа № 501/2011/20
Номер провадження:1-кп/521/1290/24
13 березня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
при судовому розгляді в режимі відеоконференції об'єднаного кримінального провадження №501/2011/20 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нововолинськ Волинської області, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, яка немає на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, останній раз 24.10.2007 року Личаківським районним судом Львівської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, звільнилась 15.07.2014 року по відбуттю строку покарання,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, -
Малиновським районним судом міста Одеси розглядається об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальних актах.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою на шістдесят днів. Клопотання мотивовано тим, що на теперішній час у кримінальному провадженню у відношенні обвинуваченої продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченої від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити дієвості судового провадження.
Обвинувачена заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. При цьому ОСОБА_4 вказала, що хворіє та просила суд змінити їй запобіжний захід. Будь-якого документального підтвердження щодо стану здоров'я, обвинуваченою не надано.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку обвинуваченої, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.
Строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2024, спливає 18.03.2024. Враховуючи неможливість до спливу строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема, обґрунтованість ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема один з яких є нетяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років. Можливість призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі може викликати загрозу її втечі, про що неодноразово зазначалося у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії», і відповідно до якого «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 раніше судима, наразі притягується до відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень, на неодноразові виклики до суду не з'являлася, про причини неявки суд не повідомляла, тому ухвалою від 19.07.2022 остання оголошувалась в розшук.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується) вказує той факт, що ОСОБА_4 раніше судима за аналогічні злочини. Окрім того, відносно обвинуваченої в Київському районному суді м. Одеси, Галицькому районному суді м. Львова розглядаються ще кримінальні провадження.
Також, у ОСОБА_4 немає постійного офіційного місця роботи та доходів, крім того є підстави вважати, що ОСОБА_4 отримує дохід у зв'язку з своєю протиправною діяльністю та через скрутне матеріальне становище, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Інші більш м'які запобіжні заходи, такі як домашній арешт, особиста порука або особисте зобов'язання не забезпечать виконання обвинуваченою ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; майновий стан обвинуваченої; наявність судимостей.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 60 560 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 11.05.2024 включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачена звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга, на ухвалу суду може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_5