Справа № 947/19030/24
Провадження № 1-кс/947/8026/24
17.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000744 від 14.06.2024 року відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Молдови, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого,зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000744 від 14.06.2024 року стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1650 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 4 996 200 грн.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти вказане кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, за невстановлених обставин, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог п.п.1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р.,придбав корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГН та ударно-дистанційний запал (УДЗ), після чого, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав зберігати при собі.
В подальшому продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання бойового припасу, 14.06.2024 близько 23 год 00 хв. при спробі перетнути державний кордон України зі сторони республіки Молдови, а саме через узбіччя траси АДРЕСА_2 (координати 46.1936536, 29.1258422) ОСОБА_4 був зупинений працівниками УСБУ В Одеській області, та в ході розмови з працівниками УСБУ в Одеській області повідомив що має при собі ручну гранату з УДЗ, після чого на місце події була викликана слідчо-оперативна група СУ ГУНП.
Так, в період часу з 23 год. 25 хв. 14.06.2024 по 01 год. 31 хв. 15.06.2024 в місці зупинення ОСОБА_4 під час огляду в рюкзака зеленого кольору який належить останньому працівниками поліції було виявлено та вилучено корпус осколкової гранати РГН з маркування на корпусі «РГН 386-788» яка згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 289 належить до 3 категорії небезпечності, запал типу УДЗ з маркуванням на спусковому важелі « УДЗ 334-54-88» який згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 290 належить до 2 категорії небезпечності.
14.06.2024 ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КК України, та 15.06.2024 останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив долучити до матеріалів клопотання постанови слідчого про призначення біологічних експертиз за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження». Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Зазначив, що наразі органом досудового слідства встановлюється обставини, щодо проведення підозрюваним розвідувальної діяльності проти України та його незаконний перетин через державний кордон з боку Республіки Молдова. У зв'язку з чим, біль м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на необґрунтованість доводів сторони обвинувачення, прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим просила у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що з підозрою не погоджується. Пояснив, що він має два громадянства, а саме: України та Молдови. На територію України він потрапив з метою добровільно вступити до лав ЗСУ. У нього при собі не було будь яких заборонених предметів.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000744 розпочато 14 червня 2024 року.
15.06.2024 в порядку с. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КПК України.
15.06.2024 ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 263 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання носіння, зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Отже, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов'язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об'єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:
- протокол огляду місця події в ході якого було вилучено корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГН та ударно-дистанційний запал,
- довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів
- протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які в своїх показах підтверджують причетність ОСОБА_4 до незаконного носіння, зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, в межах даного кримінального провадження.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, відокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваного, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обов'язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12024160000000744 від 14.06.2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років , що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий у клопотанні, а прокурор в судовому засіданні, також зазначають, що підозрюваний ОСОБА_4 , який немає постійного місця мешкання на території України та обізнаний про маршрути незаконного перетинання державного кордону України, та має громадянство країни агресора Російської федерації та невизнаної Придністровської молдавської республіки може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, слідчий вказав, що незаконний вплив може стосуватися як свідків, які вже допитані, так і інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих обставин кримінального провадження. Сторона обвинувачення зазначає, що в кримінальному провадженні будуть допитані свідки та призначенні судові експертизи які будуть проводитись співробітниками експертних установна яких ОСОБА_4 може впливати з метою зміни ними показів, надання неправдивих показів, та створення підозрюваному ОСОБА_4 штучного алібі з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Посилаючись у своєму клопотанні на вказаний ризик слідчий зазначає, що не встановлено всіх осіб, причетних до даного кримінального правопорушення, зокрема тих, хто продав ОСОБА_4 гранату наступальної дії РГН, та з якою метою останній її зберігав, тому, перебуваючи під запобіжним заходом, не пов'язаним з обмеженням волі, останній може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом повідомлення вищезазначеним особам про хід, форми та методи слідства, передавати інформацію про хід слідства, що негативно вплине на досудове розслідування, призведе до ухилення винних осіб від кримінальної відповідальності, буде чинити перешкоди кримінальному провадженню.
Слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення та вважає доведеним ризик можливості перешкоджання кримінальному провадженню.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий у клопотанні вказує, що наявність даного ризику зумовлюється тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, та постійного місця роботи, та може отримувати незаконний дохід у зв'язку з своєю протиправною діяльністю, крім того останній незаконно перетнув державний кордону України, та міг мати на меті проведення дестабілізуючих дії на території України з використанням бойових припасів чи зброї .
На думку слідчого судді вказаний ризик знайшов своє підтвердження, оскільки з рапорту складеного старшим оперуповноваженим в ОВС 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області ОСОБА_10 , погоджений начальником 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області ОСОБА_11 від 17.06.2024 року вбачається, що в ході проведення відповідних заходів отримано інформацію стосовно громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно перемістив в Україну вогнепальну зброю та вибухівку, сховав її поблизу с. Серпневе Болградського району Одеської області (схрон) та планував реалізувати на території. При поверхневому огляді засобів телекомунікаційного зв'язку (мобільні телефони LG-H990, OUKITEL-WP5, OUKITEL-WP5-Pro) були виявлені відомості, які можуть вказувати на проведення розвідувальної діяльності на користь військових формувань рф, інформація про підробку паспорта громадянина України, банківські картки на інше ім'я, зв'язки з громадянами рф. Також в мобільних телефонах виявлено супутникові знімки місцевості, домівок, населених пунктів та залізничних розв'язок , узбережжя Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, які містять водні знаки «Яндекс». Виявлено переписку громадянина Ч з абонентом « ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо замовлення паспорту громадянина України, для подальшого використання на території України. На одному з мобільних терміналів було встановлено та згодом видалено клієнт доступу до хмарного сервісу обміну даними та файлами «Облако Mail.ru», який використовується для анонімного обміну файлами, з метою приховування кінцевого конфігуратора цих файлів. В переписці, датованій 04.11.2014, з особою на імя ОСОБА_13 , громадянин ОСОБА_14 вказує про наміри отримання російського громадянства та фактичному знаходженні у м. Москва. В переписці від 14.11.2017 з особою на ім'я ОСОБА_15 , громадянин ОСОБА_14 вказує, що воювати це його покликання, та те що він поїхав з ОСОБА_16 у званні майора, переатистувався та отримав звання підполковника вже в рф.
Наведене у сукупності із обставини даного кримінального провадження свідчить про схильність підозрюваного до протиправної поведінки та ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема незаконного перетину державного кордону, підготовки терористичних актів, участь у диверсіях з метою провокування паніки серед населення України, які наразі перевіряються органом досудового розслідування.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 41-річного віку, уродженець Республіки Молдова, не одружений, дітей не має, не має постійного місця мешкання на території України.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані вище ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
До аналогічних висновків слідчий суддя доходить і при аналізі інших більш м'яких запобіжних заходів. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий не може бути застосованим до підозрюваного, через відсутність у нього постійного місця мешкання на території України. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Щодо розміру застави та обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на характер вчиненого кримінального правопорушення, просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі - 1650 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Водночас, слідчий суддя вважає, що прохання прокурора визначити підозрюваному заставу в розмірі 4 996 200 гривень, є необґрунтованим, оскільки ним не доведено необхідність застосування саме вказаного розміру застави.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, який перетнув державний кордон, за версією слідства, незаконно, облаштував схрон, ймовірно здійснював дії розвідувальної діяльності, на даний час перевіряється його причетність, щодо скоєння інших злочинів, а саме, щодо проведення розвідувальної діяльності на користь військових формувань рф, підготовці терористичних актів, спрямованих проти вищих осіб державної влади ( рапорт старшого о/у в ОВС 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області 49-50 аркуш клопотання), слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо підозрюваного, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 990 (триста) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить 2 997 720 грн. (два мільйона дев'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять ) гривень. На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини саме даного кримінального провадження.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000744 від 14.06.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 13.08.2024 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 990 (триста) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить 2 997 720 грн. (два мільйона дев'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять ) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 13 серпня 2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1