Справа № 132/3305/23
Провадження № 2/132/211/24
Іменем України
"20" травня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РЯБІШИНІЙ Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 132/3305/23 за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
30.10.2023 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, у якому в обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. Він, як єдиний спадкоємець за законом, через об'єктивні обставини, пропустив шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини, а відтак просить надати йому додатковий строк для подачі такої заяви.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, та просить їх задовольнити.
Відповідач - уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області за довіреністю ТРОХИМЕНКО М.В. в судове засідання не з'явився, надавши відзив на позовну заяву, згідно якого просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В звязку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом достеменно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Калинівка Калинівського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25.07.2019 року Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Після смерті ОСОБА_2 викрилась спадщина, зокрема на частину житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку він фактично прийняв в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, після смерті своєї матері ОСОБА_4 , з якою разом постійно проживав на час відкриття спадщини, про що свідчить довідка Дружелюбівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області від 28.09.2022 року № 338, яка наявна в матеріалах спадкової справи № 155/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , копія якої витребувана судом у приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Саміляк О.П.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем другої черги за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , заяву про прийняття спадщини подав приватному нотаріусу Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Саміляк О.П. - 27.09.2022 року, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 1270 ЦК України.
Будь-які інші особи із заявами про прийняття спадщини, залишеної після смерті ОСОБА_2 , до нотаріуса не зверталися, що вбачається з матеріалів копії спадкової справи № 155/2022.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зазначено про те, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд встановивши фактичні обставини у даній справі, належним чином оцінивши докази, дійшов висновку про те, що обставини пропуску позивачем шестимісячного строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_2 були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього, як спадкоємця, а тому йому необхідно надати додатковий строк для такого звернення в один місяць, який на думку суду є достатнім для вчинення відповідної дії.
За приписами частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст.133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю села Дружелюбівка Калинівського району Вінницької області, додатковий строк в один місяць для подачі заяви про прийняття спадщини, залишеної після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Калинівка Калинівського району Вінницької області, з дати вступу цього рішення в законну силу.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя