Справа № 127/32100/23
Провадження № 2/132/239/24
Іменем України
"24" травня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РЯБІШИНІЙ Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області у порядку загального позовного провадження справу № 127/32100/23 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
17.10.2023 року до Вінницького міського суду Вінницької області звернулося ПАТ «НАСК «Оранта» із вказаним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому зазначає, що 13.01.2022 року між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АТ/1459858), відповідно до умов якого забезпеченою є цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу марки (моделі) «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Даний договір укладено на пільгових умовах (на 50% зменшено розмір страхового платежу), оскільки страхувальник ( ОСОБА_2 ) належить до пільгової категорії громадян. 23.10.2022 року о 18год.53хв. на автодорозі М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, 309км., сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки (моделі) «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки (моделі) «Toyota Auris», реєстраційний номер « НОМЕР_2 ». Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 29.11.2022 року у справі № 128/2559/22, винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_1 24.10.2022 року до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою звернувся власник пошкодженого транспортного засобу марки (моделі) «Toyota Auris», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », з приводу виплати страхового відшкодування в порядку регресу у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки (моделі) «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило за даним страховим випадком страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків (з врахуванням франшизи), а саме 32184грн.22коп. ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося до ОСОБА_1 - 23.12.2022 року із заявою про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 16092грн.11коп., та 31.07.2023 року із досудовим попередженням, однак останній дану суму в добровільному порядку не відшкодував, а тому страхова компанія вимушена звернутися до суду та її стягнути в судовому порядку.
Відповідно до ухвали судді Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е. від 19.10.2023 року, цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
На підставі ухвали судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О.О. від 27.11.2023 року, справу передано на розгляд за підсудністю до Калинівського районного суду Вінницької області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 року, визначено склад суду з розгляду справи: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 18.01.2024 року, відкрито провадження за позовом, визначено його здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 14.03.2024 року, закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить суд справу розглянути за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, як джерело право.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).
У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України та учасники справи не були позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
За вищевказаних обставин, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача, що не може розцінюватись, як порушення його прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності існуючих умов, передбачених в частині першій статті 280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.10.2022 року о 18год.53хв. на автодорозі М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, 309км., Львівське шосе, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який належить на праві власності ОСОБА_3 , не вибравши безпечної швидкості руху, не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом марки (моделі) «Toyota Auris», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_4 , що належить останній на праві власності, та рухався попереду, чим скоїв зіткнення, в результаті чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою судді Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б. від 29.11.2022 року у справі № 128/2559/22, яка набула законної сили 12.12.2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до положень частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, а саме автомобіля марки (моделі) «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », ОСОБА_3 , та яким керував водій ОСОБА_1 , на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ/1459858 від 13.01.2022 року, була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта».
Згідно протоколу (акту) огляду транспортного засобу та ремонтної калькуляції № АВ0668 від 25.10.2022 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки (моделі) «Toyota Auris», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », становить 57838грн.98коп.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, викладеного в Страховому акті № ОЦВ-СП-22-02-82188/1 від 23.11.2022 року, сума страхового відшкодування складає 32184грн.22коп.
Зазначену суму в розмірі 32184грн.22коп. ПАТ «НАСК «Оранта» згідно платіжного доручення № 53364 від 23.11.2022 року та реєстру безготівкових переказів від суб'єктів господарювання від 23.11.2022 року № 297, перерахувало ОСОБА_4 .
Відповідно до положень статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодована шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Приписами статті 38.1 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 13.2 статті 13 цього Закону, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до І або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Також, у відповідності до статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті суми судового збору у розмірі 2684грн.00коп.
За приписами частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст.133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 16092грн.11коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684грн.00коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя