2/130/598/2024
130/970/24
"25" червня 2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного письмовго провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2024 року Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - АТ «А-БАНК») звернулось в суд з цим позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» заборгованість у розмірі 25095,87 грн за кредитним договором б/н від 04.12.2019 та судові витрати.
Стислий виклад позиції позивача.
Відповідно до кредитного договору б/н від 04.12.2019, який був укладений між позивачем та відповідачем, на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, останній отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-БАНК» разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, складає між сторонами кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач зобов'язання по кредитному договору не виконав, у зв'язку з чим станом на 16.03.2024 виникла заборгованість в розмірі 25095,87 грн, яка складається з: 18392,72 грн - заборгованість за кредитом; 6703,15 грн - заборгованість по відсоткам.
Посилаючись на викладене, АТ «А-БАНК» просив суд стягнути з ОСОБА_1 прострочену суму заборгованості за кредитним договором.
Заперечення відповідача.
Відзив на позов відповідач не подавав.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
01.04.2024 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача за довіреністю Шкапенко О.В. подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав повністю, надавши усі необхідні докази. Просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.
На адресу повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.41).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Відповідно до кредитного договору б/н від 04.12.2019, який був укладений між позивачем та відповідачем, на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.9), останній отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. В анкеті-заяві міститься підпис відповідача.
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 змінено організаційно-правову форму та назву позивача з ПАТ на АТ, про що зазначено у п. 1.1. Статуту АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (а.с.29-31).
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно п. 2.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг «У разі невиконання, зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку».
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн, включаючи зобов'язання, обумовлені п.п. 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, складає між сторонами кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.9).
Відповідно до розрахунків заборгованості за Кредитним договором б/н від 04.12.2019, відповідач допустив прострочену заборгованість перед позивачем, яка станом на 16.03.2024 складає 25095,87 грн, з яких: 18392,72 грн - заборгованість за кредитом; 6703,15 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.7-8). Відсоткова ставка протягом всього терміну користування кредитом не змінювалась та становила 44,4 %, а з 31.05.2021 почала становити 40,8 %.
Як вбачається з виписки до договору ОСОБА_1 дійсно отримав кошти від банку та використовував їх (а.с.11-13).
Як вбачається із довідок банку кредитний ліміт за умовами договору станом на 10.03.2023 складав 20000 грн, та надалі неодноразово змінювався в останнє 19.05.2023 до 1844,00 грн (а.с.15), термін дії кредитних карток, які були видані на ім'я позичальника №5375235106080391 до вересня 2026 (а.с.14).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
Мотиви суду. Норми права застосовані судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві позичальника, підписаної ОСОБА_1 04.12.2019, процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (а.с.9).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.12.2019, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена» розміщені на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та правила" як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг Тарифи користування кредитною картою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена» у ПАТ «Акцент Банк» розміщеного на сайті: https://a -bank.com.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: базова процентна ставка, пільговий період, розмір прострочених зобов'язань по кредиту, а також містяться інші умови.
Також підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними грошима та штрафні санкції, адже зі змісту даного паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація, зазначена у ньому, зберігає чинність та є актуальною лише до 01.01.2020 (а.с.10)
Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
Зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за двома кредитними картками.
За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 травня 2022 року за № 393/126/20, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Кредитна платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які поміщаються зазначеним банком на картковий рахунок, тобто кошти надані банком клієнту в кредит (у межах кредитної лінії).
З аналізу загальних норм, зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику грошових коштів згідно умов кредитного договору.
Ураховуючи вказані норми слід дійти висновку, що зобов'язання за договором виникають з моменту зарахування коштів на рахунок позичальника зазначених ним у заяві чи надання йому кредитної картки з ПІН кодом для верифікації в платіжній системі.
З матеріалів справи слідує, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки викладені у Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 у яких зазначено, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «А-БАНК» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності і розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Суд вважає, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» та Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», на які посилається позивач не містять підпису позичальника, такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору б/н від 04.12.2019. Крім того, роздруківка із сайту позивача про «Умови та правила надання банківських послуг» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові по справі №6-16цс-15 від 11 березня 2015 року. Більш того у даному Витязі відсутня інформація, яку саме картку отримав відповідач.
Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила та тарифи надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.ua) могли змінюватись позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин (04.12.2019) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (згідно штампу пошти 25.03.2024), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, надані банком та Витяг з Умов та правила надання банківських послуг Тарифи користування кредитною карткою не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Окрім цього, як слідує з матеріалів справи безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 04.12.2019 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК), обов'язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК). Відповідач відзиву на позов не подав, розрахунок заборгованості за тілом кредиту не оскаржив.
За відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, а також домовленості сторін у анкеті-заяві про сплату процентів за користування кредитом та неустойку у разі порушення боржником зобов'язання, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, лише в частині заборгованості за тілом кредиту.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.6) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (73,2%) в сумі 2216,49 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.12.2019 на загальну суму 18392,72 станом на 16.03.2024.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати в розмірі 2216,49 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080, рах. № UA493077700000029090829000010 МФО 307770, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11);
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ