Справа № 127/178/22
Іменем України
25 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Літневській А.Р.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Юрченка Тараса Петровича про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року по цивільній справі за позовною заявою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення черговості спадкування, визнання права власності на спадкове майно,-
01.06.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області було ухвалено заочне рішення по вказаній справі, яким позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 161,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.08.2011 року), земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520680203:03:001:0059, загальною площею 0,1568 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №453481 від 26.03.2009 року), та автомобіль марки Nissan Qashqai, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
22.05.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Юрченко Т.П. звернувся до суду із заявою про поновлення строку на звернення до суду та перегляд заочного рішення суду від 01.06.2023 року з його скасуванням.
Заява грунтується на тому, що відповідач не був повідомлений судом належним чином в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України про день проведення судового розгляду позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 є громадянином США та проживає там же, зазначає що зовсім не бу обізнаний про існування судового процесу.
Також представник відповідача, мотивує заяву тим, що 04.07.2023 набрало законної сили оскаржуване заочне судове рішення у
цивільній справі № 127/178/22. Зазначив, що повне заочне рішення суду було отримано представником відповідача 28.02.2024 на прохання його заяви про видачу від 19.02.2024. До моменту отримання представником відповідача 28.02.2024 повного заочного рішення суду від 01.06.2023 року у справі № 127/178/22, позивачу відомо не було і не могло бути про його зміст. Зауважують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є єдиним рідним сином померлого ОСОБА_3 , на сьогодні є громадянином США. Про наявність судової справи та відповідного заочного рішення суду стало відомо уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси з питань отримання спадщини після смерті його батька. У процесі консультації та розмови з нотаріусом, уповноважена особа і дізналась про наявність судової справи № 127/178/22 та винесеного судом заочного рішення у такій справі. У зв'язку з чим повідомляють, що до моменту отримання 28.02.2024 повного заочного судового рішення у справі № 127/178/22 відповідач не був обізнаний про його зміст.Будь-яких матеріалів судової справи № 127/178/22 та повісток про виклик до суду - відповідач не отримував. Одночасно зазначають, що за заявою представника відповідача ухвалою суду від 18.03.2024 у справі № 127/178/22 судом було роз'яснено зміст резолютивної частини рішення суду. Не погоджуючись з відповідною ухвалою суду, позивачем було подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду, постановою якого від 14.05.2024 було скасовано ухвалу суду від 18.03.2024 у справі № 127/178/22 та відмолено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення. Підставою для відмови у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення стало те, що позивачем було зареєстровано на праві особистої приватної власності автомобіль, 1/2 житлового будинку та земельну ділянку. Про такі відомості відповідач та його представник дізнався лише на стадії розгляду судом апеляційної інстанції відповідної апеляційної скарги, а тому об'єктивної необхідності у перегляді відповідного заочного судового рішення не було. З урахуванням задоволення апеляційної скарги позивача та скасування ухвали суду про роз'яснення судового рішення з'явилась об'єктивна потреба у перегляді заочного судового рішення, з урахуванням не відповідності та неточності його резолютивної частини.
19.06.2024 року позивачка ОСОБА_2 надала суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.06.2023 року, яку мотивує наступним. Відповідно до матеріалів судової справи № 127/178/22 20 лютого 2024 року адвокат Юрченко Т.П. звернувся до Вінницького районного суду з клопотанням про видачу копії заочного рішення суду, який було отримано 28.02.2024 року. 15 березня 2024 року вищевказаний адвокат звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. А 26 березня 2024 року ним же була подано клопотання
про повернення заяви про перегляд заочного рішення, про що судом була винесена відповідна ухвала. Клопотання було вмотивоване необхідністю доопрацювання заяви про скасування судового рішення. Таким чином, заява про перегляд заочного рішення від 17 травня 2024 року є такою, що подана вдруге після отримання адвокатом Юрченко Т.П. заочного рішення суду. Вказують, що у постанові від 28.04.2021 у справі N 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами. В поданій заяві адвокат Юрченко Т.П. не навів жодної поважної причини пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення суду, що свідчило би про її непереборність та незалежність від волевиявлення заявника-відповідача. Більше того, виходячи з викладеної вище мотивації клопотання, причиною пропуску відповідачем строку для подачі заяви була необхідність доопрацювання заяви про скасування судового рішення, що є проявом зовнішньої об'єктивної форми виявлення його волі. Таким чином, пропущення строку було спричинено виключно через його волю. Крім того, довіреність відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого він уповноважив ОСОБА_4 бути його представником з питань оформлення на нього спадкових прав на майно, в тому числі, яка передбачала й право на звернення в судові органи будь-якої ланки, була видана ще 29 червня 2023 року. Наведене вказує на те, що заявник, починаючи з червня 2023 року, діяв через свого повноважного представника, який мав право у строки, передбачені законом, звернутися до суду з відповідною заявою.
Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою ("Volovik v. Ukraine", N 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від об грудня 2007 року). Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, а в даній справі цей строк складає 79 днів, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Враховуючи вищевикладене, заяву представника відповідача ОСОБА_5 просять залишити без задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Юрченко Т.П. надав суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутність та відсутність відповідача, вимоги заяви підтримує та просить задоволити. Судове засідання просить провести без технічної фіксації.
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Бурка В.Р. надав суду заяву про проведення судового засідання у їх відсутність та без технічної фіксації судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання без участі нез'явившихся осіб та без проведення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, оглянувши матеріали цивільної справи № 127/178/22, врахувавши позицію та думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Згідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе лише у випадку встановлення одночасно двох обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01.06.2023 року було позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 161,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.08.2011 року), земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520680203:03:001:0059, загальною площею 0,1568 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №453481 від 26.03.2009 року), та автомобіль марки Nissan Qashqai, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи заявлену відповідачем заяву, суд враховує, що згідно статті 120 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом . Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
З метою повного та всебічного розгляду цивільної справи, суд вважає за необхідне поновити стороні відповідача строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду та судові повістки були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та ЦПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції.
Відповідачу ОСОБА_1 судові повістки направлялися за останньою відомою адресою місця проживання, вказаною позивачкою в матеріалах позову.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, також через оголошення на веб-порталі судової влади України (т.1, а.с.193).
Відповідно до положень ст. 130 ЦПК України судова повістка фізичній особі вручається особисто під розписку, яка з відміткою про дату вручення в той самий день повертається до суду.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України, судова повістка фізичним особам надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку; у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, якій направлено поштове відправлення вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з ним протягом цього строку.
При цьому, суд звертає увагу, що ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї надсилалися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача та відповідно до вищевказаних положень ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Таким чином, твердження відповідача щодо неналежного його сповіщенні судом до уваги не приймаються.
Також, відповідач у разі незгоди з заявленими позовними вимогами був наділений правом у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України подати до суду відзив на позов ОСОБА_2 , однак протягом тривалого часу розгляду справи цього не зробив.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Посилання відповідача на невідповідність доказів, які були дослідженні судом при винесенні судового рішення не є предметом розгляду в даному випадку, а є способом захисту та сприймаються судом критично.
По суті заявником не представлено відповідні твердження, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду та можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, заявник, звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення не зазначив будь-яких інших поважних причин, з яких він не міг повідомити суд про свою неявку.
Інших вагомих обставин для перегляду відповідного заочного рішення суду заявником не зазначено.
Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 01.06.2023 року прийнято уточнення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення черговості спадкування, визнання права власності на спадкове майно в редакції від 01.06.2023 року, за якими позивачка просить частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 161,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.08.2011 року); земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520680203:03:001:0059, загальною площею 0,1568 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №453481 від 26.03.2009 року); автомобіль марки Nissan Qashqai, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Слід звернути увагу, що розділові знаки, або знаки пунктуації, - сукупність графічних знаків, що не належать до алфавіту даної мови, а служать засобом відображення тих ознак (сторін) писемної мови, які не можуть бути передані літерами та іншими писемними позначеннями - цифрами, знаками рівності, подібності тощо.
Варто зазначити, що за правилами українського правопису розділовий знак крапка з комою використовується між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми або між групами незалежних речень, коли необхідно вказати межі між ними на відміну від розмежування окремих речень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду справи, а докази на які звертає увагу відповідач-заявник, не є такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає.
Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 247, 259, 287, 288 ЦПК України, суд -
Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Юрченка Тараса Петровича про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року по цивільній справі за позовною заявою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення черговості спадкування, визнання права власності на спадкове майно - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО