Справа № 569/8403/24
25 червня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,
за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
учасники справи в судове засідання не з'явились
ТОВ «Коллект Центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 40 270, 98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1287845. Відповідно до умов вказаного договору банк надав відповідачу кредит в розмірі 3 000, 00 грн. строком на 15 днів з 03.06.2020, а відповідач (позичальник) зобов'язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 18.06.2020. Однак відповідач не виконала умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.
15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Крім того, 13.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансових послуг № 2110359201240. Згідно умов вказаного договору банк надав відповідачу кредит в розмірі 2 900, 00 грн. строком на 1 (один) рік, а відповідач (позичальник) зобов'язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Однак відповідач не виконала умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №01-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти.
Загальний розмір заборгованості станом становить 40 270, 98 грн, в тому числі:
- за договором про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020 в розмірі 9 997, 98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 008,00 грн., заборгованість за процентами 8589, 98 грн., заборгованість з комісії 400 грн;
- за договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021 в розмірі 50311,19 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 900, 00 грн., заборгованість за процентами 47 411, 19 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021 в розмірі 30 273, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 900, 00 грн., заборгованість за процентами 27 373, 00 грн.
Ухвалою суду від 07.05.2021 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
У судове засідання представник позивача не з'явився, проте разом з позовом подав заяву про розгляд справи без участі позивача, позов підтримує і наполягає на його задоволенні, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
03.06.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1287845. Відповідно до умов вказаного договору банк надав відповідачу кредит в розмірі 3 000, 00 грн. строком на 15 днів з 03.06.2020, а відповідач (позичальник) зобов'язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 18.06.2020. Однак відповідач не виконала умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.
За змістом п. 6.1., п. 7.1 Договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання на наслідки (п.6.4 Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути кредит до 18.06.2020 і сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Загальні витрати за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування (тіла) кредиту) складають 1800 грн в грошовому виразі та 1,460.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна) реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 4 800 грн. Комісія за надання кредиту: 900 грн, яка нараховується за ставкою 30.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користуванням кредитом: 900 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У відповідності до розділу 2 Договору: кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору (пп.2.2.2).
Якщо після настання дати, встановленої у п. 1.4. договору, позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариство в односторонньому порядку (п. 2.2.3).
Як свідчить графік розрахунків за Договором про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020, який є додатком №1 до Договору, дата платежу з 18.06.2020 року, сума платежу 4 800, 00 грн, яка складається із: 3 000, 00 грн суми кредиту; 900, 00 грн. процентів за користування кредитом та 900, 00 грн. - комісія за надання кредиту.
Анкета-заява на кредит №1287845 від 03.06.2020 року містить надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві.
Довідка ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію свідчить про те, що відповідач, з яким укладений договір №1287845 від 03.06.2020, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор U36242, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 03.06.2020 та містить номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 3 000 грн. стверджується матеріалами справи.
15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно реєстру боржників до Договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1287845 від 03.06.2020.
В подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про споживчий кредит про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 та згідно з реєстром Боржників до вказаного Договору позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за договором №1287845 від 03.06.2020.
Із витягу з Додатку №3 до Договору №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року слідує що сума заборгованості відповідача за кредитним договором №1287845 від 03.06.2020 становить 9 997, 98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1008,00 грн., заборгованість за процентами 8589, 98 грн., заборгованість з комісії 400 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію» (далі Закон), електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.
Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Як було встановлено, судом 03.06.2020 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №1287845, відповідно до умов якого позичальник надав відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 грн., строком користування на 15 днів, з 03.06.2020, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 18.06.2020.
Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 18.06.2020, після цієї дати права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 2.2.3 Договору передбачає, що незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Розмір стандартної (базової).
У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
Так, у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 9 997, 98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 008,00 грн., заборгованість за процентами 8589, 98 грн., заборгованість з комісії 400 грн
Судом встановлено, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.
Водночас, як право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Суд звертає увагу, що згідно з умовами пунктів 1.3, 1.4. договору, кредит надається строком на 15 днів з 03.06.2020, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 18.06.2020.
Як зазначалося вище, п. 2.2.3 договору №1287845 від 03.06.2020 визначено, що якщо після настання дати, встановленої у п. 1.4. договору, позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариство в обносторонньому порядку
Проте наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 18.06.2020, але не вказано іншої умови, зокрема, «або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку, передбаченому п. 2.2.3 цього договору».
Таким чином, за умовами договору про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020 сторони погодили строк його дії до 18.06.2020, тому саме із зазначеної дати, кредитодавець ТОВ «Мілоан» не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
Тобто, право ТОВ «Мілоан» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 18.06.2020, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що із відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів - 900, 00 грн. Крім того, у межах заявлених поховних вимог підлягає стягненню з відповідача тіло кредиту - 1008,00 грн. та комісія - 400 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 4, 6 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд не бере до уваги нарахування процентів з посиланням на пункти договору №1287845 від 03.06.2020, якими передбачено нарахування процентів і після настання терміну (дати) повернення кредиту та що таке нарахування може зупинятися або поновлюватися за рішенням Товариства (кредитодавця), оскільки вказані умови договору суперечать положенням ст.ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 ( провадження №14-10цс18).
Крім того, позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України не заявляє та в позові їх не обґрунтовує.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021 суд зазначає таке.
13.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансових послуг № 2110359201240 «Стандартний».
Згідно п. 1.1. договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2 900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3 договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Згідно з п. 1.4. договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. п. 1.4.1., 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Згідно п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.
Відповідно до п. 1.10. договору позичальник сплачує товариству комісію, пов'язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 406 грн. Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у договорі. Крім того, товариство має право не нараховувати або зменшити розмір комісії на свій розсуд.
Згідно п. п. 1.5., 1.6. договору, у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 4.3. договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно п. 4.4. договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно із довідкою ТОВ ФК «Вей фор пей» від 11.01.2024 р. товариством 13.04.2021 було здійснено переказ грошових коштів в сумі 2 900, 00 грн. на картку НОМЕР_1 .
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №01-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2110359201240 від 13.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов'язок повернути ТОВ «Служба миттєвого кредитування», а в подальшому ТОВ «Коллект Центр» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах встановлених договором, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ТОВ Служба миттєвого кредитування» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ ««Служба миттєвого кредитування» не виконала, оскільки не повернула кредит у визначений договором строк. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.
ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором за кредитним договором №2110359201240 від 13.04.2021.
Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання фінансових послуг №2110359201240 від 13.04.2021, заборгованість становить 50 311,19 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 900, 00 грн., заборгованість за процентами 47 411, 19 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30 273, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 900, 00 грн., заборгованість за процентами 27 373, 00 грн.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст. 526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зважаючина те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 449, 79 грн судового збору (32 581, 00 грн*3028, 00 грн/40 270, 98 грн).
Крім того, ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн. судом враховується таке.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво позивача ТОВ "Коллект Центр" здійснюється адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" на підставі договору № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року.
Згідно заявки надання правової допомоги №657 від 01.03.2024 за Договором адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" надані послуги щодо усної консультації з вивчення документів (вартість 4000 грн. із розрахунку вартість години - 2000 грн.), складання позовної заяви про стягнення боргу (9000 грн. із розрахунку вартість години 3000 грн.) загальна вартість послуг становить 13000 грн.
При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 7 вересня 2023 року по справі №202/8301/21.
Враховуючи надані адвокатським об'єднанням послуги, значення справи для позивача та відповідача, враховуючи дії сторін у справі, суд вважає, що розмір витрат позивача є пропорційним до предмету позову та відповідає принципам справедливості та верховенства права, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача в користь позивача витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 10517, 57 грн (32 581, 00 грн*13 000, 00 грн/40 270, 98 грн).
Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,280-282, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 40 270, 98 грн - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість в розмірі 32 581, 00 грн, в тому числі:
- за договором про споживчий кредит №1287845 від 03.06.2020 в розмірі 2 308, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 008,00 грн., заборгованість за процентами 900, 00 грн., заборгованість з комісії 400 грн;
- за договором про надання фінансових послуг № 2110359201240 від 13.04.2021 в розмірі 30 273, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 900, 00 грн., заборгованість за процентами 27 373, 00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 449, 79 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 517, 57 грн
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: 01303, м.Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене та підписане 25.06.2024.
Суддя Левчук О. В.