Справа № 545/2689/22
Провадження № 2-зз/545/7/24
про скасування заходів забезпечення позову
24 червня 2024 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава заяву адвоката Кузь Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову,-
Адвокат Кузь О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою судді цього ж суду від 14.07.2022 року.
В судове засідання з вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову учасники процесу не з'явилися.
ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти скасування заходів забезпечення позову не заперечує.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову, матеріали справи № 545/2689/22, судом встановлено наступне.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 14.07.2022 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузь О.М. про забезпечення позову та до прийняття рішення по суті в цивільній справі № 545/2689/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, забезпечено позов шляхом накладення арешту на: легковий транспортний засіб NISSAN, модель TEANA , 2008 р.в. білого кольору, номер кузову НОМЕР_1 ; вантажний автомобіль КАМАЗ, модель 55111, 1991 р.в., зеленого кольору , номер кузову НОМЕР_2 .
На виконання зазначеної ухвали, Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) було відкрите виконавче провадження №70112353 від 19.10.2022 року, яким внесено заборону на відчуження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна на вищевказані транспортні засоби.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29.05.2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь останньої компенсацію вартості транспортного засобу КАМАЗ, модель 55111, 1991 р.в. д.н.з. НОМЕР_3 у розмірі 12500,00 грн, судові витрати у розмірі 1465,00 грн та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, в іншій частині вимог відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано за останнім право особистої власності на транспортний засіб КАМАЗ, модель 55111, 1991 р.в. д.н.з. НОМЕР_3 , стягнуто з ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, в іншій частині вимог відмовлено за недоведеністю.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07.11.2023 року, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29.05.2023 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задоволено. Виділено ОСОБА_1 та визнано за нею право особистої приватної власності на вантажний транспортний засіб КАМАЗ, модель 55111, 1991 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 ; стягнуто з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за належну їй частку у спільному майні (автомобіля NISSAN, модель TEANA , 2008 р.в) в сумі 11980,00 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на транспортні засоби- відмовлено.
19.06.2024 року адвокат Кузь О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 14.07.2022 року, оскільки 18.06.2024 року листом № 112276 Полтавського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), позивачці ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з вказаного майна з посиланням на те, що відповідно до п. 6 ч. 4. ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно ч. 7. ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
В п. 10. Постанови Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування».
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини також зазначає, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.
Забезпечення позову по суті- це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення- ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Таку позицію висловив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2022 року у справі № 705/4132/19 (провадження № 61-317сво210).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на даний час відпала потреба у продовженні дії вжитих судом заходів забезпечення позову і вигляді арешту вантажного автомобіля КАМАЗ, модель 55111, 1991 р.в., зеленого кольору, номер кузову НОМЕР_2 , оскільки це перешкоджає належному виконанню судового рішення, яким за позивачкою у справі ОСОБА_1 визнано право особистої приватної власності на вищевказаний транспортний засіб, та реалізації останньою права власності на вказане майно.
Крім того, відпала потреба у продовженні дії вжитих судом заходів забезпечення позову і вигляді арешту легковий транспортний засіб NISSAN, модель TEANA , 2008 р.в. білого кольору, номер кузову НОМЕР_1 , оскільки за рішенням суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову компенсацію за належну їй частку у вказаному спільному майні в сумі 11980,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що заяву адвоката Кузь О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 слід задовольнити, заходи забезпечення позову скасувати.
Частиною 11 статті 158 ЦПК України встановлено, що примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосується заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158, 209-210 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Кузь Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.04.2022 року - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.04.2022 року по цивільній справі № 545/2689/22 за первісним позовом, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на транспортні засоби, у вигляді арешту: легкового транспортного засобу NISSAN, модель TEANA , 2008 р.в. білого кольору, номер кузову НОМЕР_1 ; вантажного автомобіля КАМАЗ, модель 55111, 1991 р.в., зеленого кольору, номер кузову НОМЕР_2 .
Копію ухвали направити заявнику та заінтересованим особам.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення.
СуддяТетяна ЗУБ