Справа № 199/4868/24
(1-кп/199/444/24)
25.06.2024 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024041630000368 від 29.03.2024 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_6
Всі учасники судового провадження вважали можливим призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім того, прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки перебіг строків закінчується, а ризики, які було встановлено при обранні даного запобіжного заходу з переліку передбаченого ст. 177 КПК України не зникли.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора, а обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 , не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4)-8) ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або його зупинення - немає; підстав для повернення обвинувального акту відповідно до вимог п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України - немає, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Як слідує з ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 30 червня 2024 року, без визначення розміру застави.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
Згідно правової позиції, викладеної в п.152 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за якою тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення у сфері проти життя особи, за ч.1 ст. 115 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, у разі доведеності його вини, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
На переконання суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Для відмови в звільненні обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілого і свідків, які ще не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування ОСОБА_3 в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
У зв'язку із вищенаведеним, та з урахуванням того, що ризики встановлені під час обрання ОСОБА_3 , запобіжного заходу не змінилися, і з огляду на те, що до закінчення строку дії запобіжного заходу здійснити розгляд кримінального провадження неможливо, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави з огляду на приписи ч.4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.
На переконання суду, на даний час відсутні підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки він обирався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й особи обвинуваченого, та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали і продовжують існувати і на теперішній час.
Крім вказаного, від потерпілого ОСОБА_5 надійшов цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, який він просив долучити до матеріалів кримінального провадження та розглянути його.
З урахуванням думки учасників провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, … та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Так, відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
З огляду на вказане, клопотання потерпілого підлягає задоволенню, а цивільний позов долученню до матеріалів кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 110, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 12024041630000368 від 29.03.2024 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13.10 годину 25.06.2024 року в залі судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: вул. Новоселівська, 9, місто Дніпро.
Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк 60 діб, тобто до 23 серпня 2024 року включно.
Прийняти цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням до сумісного розгляду з обвинувальним актом, визнавши ОСОБА_5 цивільним позивачем, а ОСОБА_3 - цивільним відповідачем.
Ухвала набирає чинності негайно, підлягає обов'язковому виконанню та окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 317 КПК України роз'яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7