Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання зупинення провадження у справі
24 червня 2024 року справа № 520/15232/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 від 19.06.2024р. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Міністерства оборони України в особі Департаменту кадрової політики, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава мудрого про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Позивач 31.05.2024р. звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 22.04.2024р. №152 в частині призначення позивача на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу НОМЕР_1 батальйону резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.
Ухвалою суду від 05.06.2024р. судом було відкрито провадження по даній справі та прийнято рішення про розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази. Зобов'язано Міністерство оборони України в особі Департаменту кадрової політики надати до суду письмовий процесуальний документ з приводу правової позиції стосовно заявленого клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/6059/24.
10.06.2024р. до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без руху, обґрунтовуючи яке зазначено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивачем у вступній частині позову відповідачем визначено Міністерство оборони України в особі Департаменту кадрової політики, в той час як у прохальній частині позову позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України. При цьому, безпосередньо до Міністерства оборони України позовних вимог позивач не висуває, водночас, і доказів порушення Міністерством оборони України прав позивача до позову не додано, відповідне обґрунтування не наведено.
13.06.2024р. до суду надійшли пояснення відповідача з приводу заявленого клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/6059/24, у яких відповідач заперечував проти зупинення провадження та зазначив, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Докази, надані позивачем при зверненні до суду, а також витребувані в ухвалі суду від 05.06.2024, дозволяють встановити обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою суду від 18.06.2024р. заяву відповідача про залишення позову без руху - залишено без задоволення. Заяву позивача про зупинення провадження в адміністративній справі №520/15232/24 до набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/6059/24 - залишено без задоволення.
20.06.2024р. позивачем до суду подано клопотання від 19.06.2024р. про зупинення провадження у справі №520/15232/24, умотивоване тим, що станом на дату винесення наказу про виключення позивача зі списків особового складу Військово-юридичного інституту від 30.04.2024, винесеного на підставі спірного наказу Директора Департаменту кадрової політики МОУ від 22.04.2024 № 152 двохмісячний строк перебування позивача в розпорядженні, протягом якого зберігається грошове забезпечення сплив. Розмір грошового забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років складає приблизно 2000 грн на місяць. Відтак, у випадку скасування у даній справі наказу Директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 22.04.2024 № 152 без врахування результатів розгляду справи № 520/6059/24, позивач знов опиниться в розпорядженні Директора Департаменту кадрової політики в умовах, що виключають можливість сплати належного грошового забезпечення в розмірі, відповідно до посади, яку займав позивач до звільнення у розпорядження наказом Директора Департаменту кадрової політики від 06.02.2024 № 40, який є предметом оскарження у справі № 520/6059/24. Станом на день видання наказу від 22.04.2024 № 152 позивач відповідно до процесуальних норм КАС України не мав можливості збільшити позовні вимоги у справі № 520/6059/24, оскільки строк, встановлений ст. 47 КАС України, вже сплив. З огляду на що, враховуючи встановлений законом місячний строк оскарження, позивач змушений був подати до суду даний позов на оскарження наказу Директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 22.04.2024 № 152 окремо від справи №520/6059/24.
Вирішуючи юридичну долю клопотання про зупинення провадження суд зазначає, що згідно з п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд відмічає, що за викладеними у позові твердженнями (які визнані Військово-юридичним інститутом у заяві від 13.06.2024р.) заявник пунктом 15 наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 24.10.2019 № 290 (далі - Наказ № 290) був призначений на посаду доцента кафедри права національної безпеки та правової роботи Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Пунктом 7 параграфу 2 наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 06.02.2024 № 40 (далі - Наказ № 40) відповідно до пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) позивача було звільнено від займаної посади доцента кафедри права Національної безпеки та правової роботи Військово-юридичного інституту та зараховано у розпорядження директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (т. 1 а.с. 11).
Крім цього, у примітці до пункту 7 параграфу 2 Наказу № 40 визначено, що на час перебування у розпорядженні Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України з 12.02.2024 по 29.04.2024 року позивач залишений на всіх видах забезпечення та у списках Військово-юридичного інституту і виконував обов'язки військової служби в межах, визначених начальником Військово-юридичного інституту.
Наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 22.04.2024р. №152 заявник був призначений на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу НОМЕР_1 батальйону резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2024р. по справі №200/6083/23 зазначив: "11. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
12. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
13. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
14. Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 9901/314/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 800/330/17, та Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 липня 2021 року у справі № 160/9902/19.
15. У постанові від 10 серпня 2023 року у справі № 804/7154/16 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі і одночасно мають значення для вирішення цієї справи."
Суд відмічає, що у силу спеціального застереження п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Суд повторно зауважує, що предмет спору у справі №520/15232/24 - наказ директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 22.04.2024р. №152 в частині призначення позивача на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу 178 батальйону резерву Сухопутних військ Збройних Сил України співвідноситься з предметом спору у справі №520/6059/24 - п.7 параграфу 2 наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 06.02.2024 № 40 (далі за текстом - Наказ № 40) про звільнення позивача від займаної посади доцента кафедри права Національної безпеки та правової роботи Військово-юридичного інституту та зарахування у розпорядження директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України виключно як видані у хронологічній послідовності правові акти індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень з приводу службової кар"єри військовослужбовця Збройних Сил України в частині визначення місця служби.
Наразі матеріали справи не містять доведеної пов'язаності предмету спору у справі №520/6059/24 (п.7 параграфу 2 наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 06.02.2024 № 40) із предметом спору у справі №520/15232/24 (наказ директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 22.04.2024р. №152) в аспекті змісту п.3 ч.1 ст.236 КАС України.
Також не містять матеріали справи і об"єктивних перешкод у встановленні тих обставин, котрі складають предмет доказування у справі №520/15232/24 до набрання законної сили рішенням суду у справі №520/6659/24.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів наявності у суб'єкта владних повноважень незмінного і нездоланного наміру здійснювати повторне призначення заявника після настання події ймовірного визнання протиправним і скасування п.7 параграфу 2 наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 06.02.2024р. №40 на штатну військову посаду, де сукупний розмір грошового забезпечення за відсутності визначених законом правомірних чинників буде відрізнятись від бажаного для заявника.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що належних і юридично спроможних доводів про існування прямого та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між розв'язанням питання про відповідність ч.2 ст.2 КАС України п.7 параграфу 2 наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 06.02.2024 №40 та результатами дослідження на відповідність критеріям ч.2 ст.2 КАС України наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 22.04.2024р. №152 в частині призначення позивача на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу НОМЕР_1 батальйону резерву Сухопутних військ Збройних Сил України позивачем наразі не наведено.
У поданому клопотанні від 19.06.2024р. про зупинення провадження заявником наведені суто власні суб"єктивні припущення стосовно ймовірних майбутніх життєвих, а не юридичних наслідків у разі ухвалення рішення у даній справі без зупинення провадження до набрання законної сили рішення суду у справі №520/6059/24.
Відтак, з огляду на п.3 ч.1 ст.236 КАС України провадження у цій справі слід не підлягає зупиненню до набрання законної сили рішення суду у справі №520/6059/24.
При розв'язанні даного процесуального питання, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення питання аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій детальній оцінці у тексті цього судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання процесуального питання по суті.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 236, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву позивача від 19.06.2024р. про зупинення провадження в адміністративній справі №520/15232/24 до набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/6059/24 - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що ухвала не підлягає оскарженню; набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко