Ухвала від 11.06.2024 по справі 520/11142/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

11 червня 2024 року Справа № 520/11142/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.

за участі:

секретаря судового засідання - Бойко В.О.,

представник позивача - Шевченко Дар'ї Станіславівни,

представник відповідача - Мостової Карини Олегівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/11142/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, ЄДРПОУ 2974019588) , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.03.2024 №249 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.03.2024 №132-ОС «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати рішення начальника полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.03.2024 №938/119-21/01-2024 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області невідкладно надати ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді на посаді інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, або на рівнозначній посаді;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату фактичного виконання рішення щодо поновлення на службі в поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за період вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на службі в поліції.

Ухвалою суду від 10.05.24 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалу суду від 10.05.24 направлено сторонам до їх електронних кабінетів підсистеми Електронний суд.

Від представника відповідача 30.05.24 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Заява мотивована пропуском позивачем процесуального строку на звернення до суду.

Від представника позивача надійшли 30.05.24 заперечення проти залишення позовної заяви без руху, додаткові пояснення та клопотання про залучення доказів.

Позивач не спростовує факт пропущення ним процесуального строку на звернення до суду, разом з тим, наголошує на поважності причин такого прострочення.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви суд з'ясовує, чи позов подано у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.3. ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

В матеріалах справи міститься розписка колишнього представника позивача ОСОБА_2 , з якої вбачається, що 27.03.2024 він ознайомлений з наказом ГУНП в Харківській області від 27.03.2024 № 132 о/с - 27.03.2024 про звільнення ОСОБА_1 .

Позов надійшов до Харківського окружного адміністративного суду 24.04.2024.

Разом з тим, матеріали справи також містять докази направлення позивачу відповідачем копії наказу від 27.03.2024 № 132 о/с засобами поштового зв'язку лише 23.04.2024.

Позивачем було залучено нового представника - ОСОБА_3 . Якою було направлено у період з 29.03.2024 до 12.04.2024 серію адвокатських запитів до відповідача з метою отримання документів, якими оформлено звільнення ОСОБА_1 , для підготування правової позиції для звернення до суду з даним позовом. Повторність запитів представник позивача обумовлює надмірною затримкою з надання відповідей на них, та/або їх відсутністю.

Поважність причин пропуску процесуального строку представник позивача також аргументує планові (позапланові) відключення електроживлення як за місцем здійснення адвокатської діяльності, так і за місцем проживання Представника внаслідок посилених масованих ракетних обстрілів об'єктів критичної та цивільної інфраструктури збройними силами Російської Федерації у квітні 2024 року.

З огляду на предмет оскарження у цій справі та характер спірних правовідносин, застосованим у цій справі є саме частина п'ята статті 122 КАС України, тобто, за загальним правилом, оскарження спірного наказу відповідача повинно було відбуватися протягом одного місяця з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав щодо проходження публічної служби.

З аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 листопада 2022 року у справі №500/1185/21, від 25 січня 2024 року у справі №120/4609/22, від 12 квітня 2024 року у справі №640/10147/22 та інших.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Частина перша статті 121 КАС України встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Разом з тим, згідно усталеної судової практики, поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (аналогічний висновок висловлений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19).

Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Представник ГУ НП в Харківській області у своїй заяві зауважує, що позивач пропустив строк звернення до суду на 13 днів, та вважає такий проміжок часу значним.

Втім, суд критично оцінює доводи відповідача з цього приводу, оскільки враховує всі надані сторонами аргументи та докази.

Представник позивача займає активну позицію, щодо захисту інтересів свого клієнта, та широко використовує функціонал з отримання доказів передбачений ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що свідчить про зацікавленість ОСОБА_1 у вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання поважності пропущеного строку, суд також наголошує, що згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Що також корелюється з позицією Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022, де йдеться, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції.

Суд вважає, що збройна агресія Російської Федерації, об'єктивно вплинула на можливість звернення до адміністративного суду з даним позовом у встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк, що підтверджено заявою представника позивача та доданими до нього документами, його поясненнями.

Відтак, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачу строку звернення та поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Керуючись статтями 9, 140, 229, 238, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 520/11142/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача про визнання поважним причини пропуску строків звернення до адміністративного суду у справі № 520/11142/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строків звернення до адміністративного суду у справі № 520/11142/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 21.06.2024.

Суддя О.М.Тітов

Попередній документ
119935587
Наступний документ
119935589
Інформація про рішення:
№ рішення: 119935588
№ справи: 520/11142/24
Дата рішення: 11.06.2024
Дата публікації: 26.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (29.04.2025)
Дата надходження: 11.04.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
30.05.2024 11:00 Харківський окружний адміністративний суд
11.06.2024 14:30 Харківський окружний адміністративний суд
27.06.2024 11:00 Харківський окружний адміністративний суд
08.08.2024 11:00 Харківський окружний адміністративний суд
20.08.2024 11:30 Харківський окружний адміністративний суд
03.09.2024 11:30 Харківський окружний адміністративний суд
24.09.2024 11:30 Харківський окружний адміністративний суд
15.10.2024 11:00 Харківський окружний адміністративний суд
12.11.2024 11:00 Харківський окружний адміністративний суд
26.02.2025 12:30 Другий апеляційний адміністративний суд
12.03.2025 12:15 Другий апеляційний адміністративний суд