Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 червня 2024 р. № 520/1676/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Владислава Єгупенка,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні і не виплаті компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 26 грудня 2023 року. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 26 грудня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні і невиплаті компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 26 грудня 2023 року.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 30.09.2019 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 20.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 30.09.2019 року - з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року по справі № 520/25746/21 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 520/25746/21 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 30.09.2019 у зменшеному розмірі. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 30.09.2019 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 20.07.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.09.2019 - з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, враховуючи раніше виплачені суми.
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
26.12.2023 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі № 520/25746/21, військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено позивачу недоплачену частину грошового забезпечення в сумі 40849,59 грн.
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що відповідачем кошти в сумі 40849,59 грн перераховано на картковий рахунок, без нарахування і перерахування на користь заявника коштів у вигляді компенсації втрати доходів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі по тексту - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону № 2050-III).
Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає (ст. 5 Закону № 2050-III).
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку (ч.1 ст.7 Закону № 2050-III).
Зі змісту наведеної вище ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. А статті 2,3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Підстави та механізм виплати компенсацій встановлено відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).
Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що відносини військової служби (трудові відносини) з позивачем припинені 30.09.2019. Затримка виплат боргу за рішенням суду не має жодного відношення до розрахунків по заробітній платі та, тим більше, не є втратою частини доходу з врахуванням фактичного припинення трудових відносин. Відповідач посилався на те, що розрахунок з відповідачем на виконання рішення суду проведений в повному обсязі, а тому підстави для виплати компенсації втратим частини доходів, на думку відповідача, відсутні.
З матеріалів справи судом встановлено, що 26.12.2023 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 року по справі № 520/25746/21, яким Військову частину НОМЕР_2 ?язано нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 30.09.2019 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 20.07.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.09.2019 - з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, враховуючи раніше виплачені суми, Військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено позивачу недоплачену частину грошового забезпечення в сумі 40849,59 грн.
Таким чином відповідачем здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказані періоди з порушенням строків виплати.
Разом з тим, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати на вказану суму не була нарахована відповідачем, протилежного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено.
За таких обставин, наявні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої індексації.
Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Так, відповідачем не доведено нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 26 грудня 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 26 грудня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Владислав ЄГУПЕНКО