Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 червня 2024 року № 520/28760/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, ЄДРПОУ 38493680) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000495/2 від 04.09.2023 р.;
визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000495/2 від 04.09.2023 р.;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВП Харківська митниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" судовий збір у сумі 4110,87 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у сумі відповідно до доказів, що додаються до позову та будуть надані додатково згідно ч.7 ст. 139 КАС України.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Від Харківської митниці Держмитслужби, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. В документах, які подані при митному оформленні документи містились розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та TAI ZHOU XINDING., Ltd. (Китай) укладено прямий контакт № CL 05092022 від 05.09.2022, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар запасні частини, матеріали для ремонту автомобілів на умовах FOB Нінгбо, Китай. Асортимент товару визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту. (п. 1.1 Контракту).
Ціна товару, що поставляється, встановлюється у доларах США за одиницю товару і визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, доставки до місця призначення та навантаження на судно, вартість експортних митних процедур, мит, податків, що сплачується при вивезенні (п. 3.2. Контракту).
Згідно інвойсу №XD230420 від 20.04.2023 р., наданому продавцем, позивач ввіз на митну територію України товар на загальну суму 53687.00 доларів США.
04.09.2023р. для митного оформлення товару Позивач надав до Відповідача митну декларацію № 23UA807200011507U0, якою визначена митну вартість товару за першим методом у розмірі 2046342,00 грн.
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано контракт № CL05092022 від 05.09.2022 р., інвойс №XD230420 від 20.04.2023, пакувальний лист бн до інвойсу, сертифікат про походження товару від 26.07.2023 р., платіжна інструкція № 43JBKLN4 від 24.04.2023р., платіжна інструкція № 51JBKLN від 16.06.2023р., коносамент № HYSF2023060809A від 04.07.2023 р., міжнародну товарно-транспортну накладну CMR бн від 29.08.2023р., договір про транспортне - експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023 р., укладений між експедитором та ТОВ «Авто Тренд», довідку про витрати на транспортування вантажу №6124 від 29.08.2023 р., рахунок щодо сплати вартості перевезення № 5907 від 29.08.2023 р.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу, позивач направив митному органу лист № 1 від 04.09.2023 ., в якому просив дозволити митне оформлення відповідно до вимог ст. 55 МК України, надавши додатково заявку на транспортування та експедитування контейнерів № 6124 від 07.07.2023.
04.09.2023 Харківською митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000495/2 від 04.09.2023., митну вартість товарів визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів) у розмірі 67962,40 дол. США
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , зокрема: -наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;-відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;-рахунок на оплату транспортних витрат від 29.08.2023 № 5907 та довідка про транспортні витрати від 29.08.2023 №6124 надано від особи, яка не є перевізником згідно CMR наданого до митного оформлення;-відсутня експортна декларація, передбачена умовами п 2.3 Контракту від 05.09.2027 №CL05092022; -в інвойсі XD230420 не зазначено умов поставки;-відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» та умовам п. 4.1.3 договору про транспортно- експедиторське обслуговування від 01.02.2023 №ЄФ568023
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подобного оформленого товару у максимально наближений до митного оформлення час становить: товари №5,90 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: №UA40040/2023/23723 від 17.07.2023р.
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: 23UA807200011564U0 від 05.09.2023 р. та додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.
Позивач звернувся до Відповідача з Заявою № 18/09-1 від 18.09.2023 р. з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару.
В обґрунтування заявленої митної вартості Позивач додатково надав Відповідачу роз'яснення щодо складової митної вартості та документи: акт виконаних робіт № 6143 від 05.09.2023 між ТОВ « Авто Тренд» та експедитором; платіжну інстркцію № 11499 від 07.09.2023 про оплату послуг експедитора; лист довідка від експедитора № 6124 від 15.09.2023
У відповідь на звернення Позивача щодо перегляду рішення про коригування митної вартості Відповідачем надіслано лист від 26.09.2023. про відмову в скасуванні рішень про коригування митної вартості.
13.03.2023 позивачем укладено прямий контакт № СА13032023 з виробником товару «Qinghe County Wantong Control Cabie&rubber Co., Ltd.», China. Умовами Контракту передбачене, що продавець продає, а покупець купує товар - запасні частини, матеріали для ремонту автомобілів на умовах FOB Нінгбо, Китай. Асортимент товару визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.1 Контракту). Ціна товару, що поставляється, встановлюється у доларах США за одиницю товару і визначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, доставки до місця призначення та навантаження на судно, вартість експортних митних процедур, мит, податків, що сплачується при вивезенні (п. 3.2. Контракту).
Згідно інвойсу №WT-SN-738 від 13.03.2023 р., наданому продавцем, позивач ввіз на митну територію України товар на загальну суму 29884,00 доларів США.
04.09.2023 для митного оформлення товару позивач надав до відповідача митну декларацію № 23UA807200011517U5, де визначив митну вартість товару - 1154942,40 грн.
На підтвердження митної вартості товару Позивач надав до митниці наступні документи: контракт № СА13032023 від 13.03.2023 р., інвойс №WT-SN-738 від 13.03.2023 р., пакувальний лист бн до інвойсу, сертифікат про походження товару від 27.07.2023 р., платіжну інструкцію № 001024465 від 12.07.2023р., коносамент № HYSF2023060728A від 27.06.2023 р., міжнародну товарно-транспортну накладну CMR бн від 28.08.2023р., договір про транспортне - експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023 р., укладений між експедитором та ТОВ «Авто Тренд», довідку про витрати на транспортування вантажу №6126 від 29.08.2023 р., рахунок щодо сплати вартості перевезення № 5875 від 28.08.2023 р.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу, позивач направив митному органу лист № 2 від 04.09.2023 ., в якому просив дозволити митне оформлення відповідно до вимог ст. 55 МК України, надавши додатково заявку на транспортування та експедитування контейнерів № 6126 від 27.06.2023
04.09.2023 Харківською митницею Державної митної служби України відмовлено у оформленні (випуску) товарів прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000448/2 від 04.09.2023., митну вартість товарів визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів)
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: -сума оплати Swift не відповідає суми МД;-рахунок MWT-SN-738 від 13.03.2023 р. в поганої якості (не читаємо);-декларантом підприємства було надано до митного оформлення митні декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог cm. 254 МКУ; код товару у ЕК МД не співпадає з кодом зазначеним у МД тобто можливо не включенні всі складові до розрахунку митної вартості;у ЕК МД зазначені умови поставки FOB без зазначення географічного пункту тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданих рахунках на оплату відсутня інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; -відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; надано Заявку №6126, але в неї відсутні підпис відповідальної особи та печатка експедитора, а також в зв'язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МК України, та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості;
Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація у ЄАІС та АСМО Інспектор на ідентичний товар, оформлений зазначеним суб'єктом в митниці, зокрема того ж самого виробника, тієї ж саме торгової марки, на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, по ціні угоди за першим методом (ДМВ1): МД№UA400040/2023/26966 від 16.08.2023, №UA400040/2023/23723 від 17.07.2023.
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: 23UA807200011557U0 від 04.09.2023 р. та додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.
Позивач звернувся до відповідача із заявою № 20/09-1 від 20.09.2023 р. з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару.
В обґрунтування заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу роз'яснення щодо складової митної вартості та документи: Інвойс №WT-SN-738 від 13.03.2023 р. на суму 53062,00 дол. США., SWIFT №000916090 від 21.03.2023 р., Акт звірки розрахунків, Інвойс №WT-SN-738 від 13.03.2023 р. на суму 29884,00 дол. США, Акт виконаних робіт № 6104 від 04.09.2023р., укладений між ТОВ «Авто Тренд» та експедитором, Платіжне доручення № 11499 від 07.09.2023 р. про оплату послуг експедитора, заявка на транспортування та експедирування контейнерів № 6126 від 27.06.2023р., лист-довідка № 6126 від 15.09.2023р.
У відповідь на звернення Позивача щодо перегляду рішення про коригування митної вартості Відповідачем надіслано лист від 26.09.2023 про відмову в скасуванні рішень про коригування митної вартості.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).
Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3,4 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
гідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.
Підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, у силу правового висновку Верховного Суду від 17.01.2022р. у справі №520/2000/19: 1) обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті; 2) декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України; 3) контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару; 4) сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено; 5) повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів; 6) ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27.03.2020р. у справі №540/2605/18, постанова Верховного Суду від 06.05.2020р. у справі №140/1713/19); 7) у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу - рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом (постанова Верховного Суду у постанові від 05.02.2019р. у справі №816/1199/15-a).
Також, у силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №520/11061/2020: 1) недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №804/1755/17 та від 25.05.2021р. у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб'єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб'єктом владних повноважень, натомість - використання суб'єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Суд також звертає увагу на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.
Щодо доводів митного органу про те, що договір № ЄФ568023 про транспортнеекспедиторське обслуговування надано від особи, яка не перевозила товар, у автодорожній накладній перевізником є BILCHUK ROMAN та KALISHCHUK DMYTRO судом встановлено наступне.
Декларантом до митниці надано договір про транспортне експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023 р., укладений між Позивачем та експедитором ТОВ «Євро Форвардінг». Умовами даного договору передбачено, що експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних вантажів по території України і в міжнародному сполученні (п.1.1). При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна (2.1.1). Експедитор надає клієнту серед іншого довідку про транспортні витрати для пред'явлення в митні органи ( п. 2.1.6).
Експедитором ТОВ «Євро Форвардінг» залучено до виконання замовлення ТОВ «Авто Тренд» перевізника, яким згідно CMR були BILCHUK ROMAN та KALISHCHUK DMYTRO, позивач не здійснював ніяких взаємовідносин з вказаним перевізником.
У зв'язку з тим, що Позивач мав взаємовідносини саме з експедитором ТОВ «Євро Форвардінг» до митниці було надано довідку про транспортні витрати, а також рахунки на оплату саме від ТОВ «Євро Форвардінг».
Позивач не укладав ніяких угод з перевізником, не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізника не мав можливості. Після розмитнення та доставки товару на склад, позивачем оплачено послуги експедитора та підписано акт виконаних робіт.
На підтвердження вартості перевезення та експедиторських послуг до митниці додатково надіслано
по перевізнику BILCHUK ROMAN акт виконаних робіт № 6143 від 05.09.2023 між ТОВ « Авто Тренд» та експедитором; платіжну інстркцію № 11499 від 07.09.2023 про оплату послуг експедитора; лист-довідка від експедитора № 6124 від 15.09.2023
по перевізнику KALISHCHUK DMYTRO о акт виконаних робіт № 6104 від 04.09.2023р. до договору про транспортно-експедиторське обслуговування та платіжне доручення № 11499 від 07.09.2023 р. про оплату послуг експедитора, заявка на транспортування та експедирування контейнерів № 6126 від 27.06.2023 р.
Також судовим розглядом встановлено, що в одному контейнері №перевозилося декілька партій товару від різних постачальників. Вага брутто товару від постачальника ТАІ ZHOU XINDING CLUTCH Co., Ltd. Згідно пакувального листа та CMR складає 12194 кг. Експедитор в довідці вказав вартість транспортних витрат до кордону України з перевезення усього контейнера MRKU2557874 грн., а потім розподілив витрати пропорційно вазі товару. Вартість транспортних витрат до кордону України товару, що постачався від ТАІ ZHOU XINDING CLUTCH Co., Ltd., склала 83083,57 грн.
Згідно листа -довідки № 6126 від 15.09.2023 за коносаментом HYSF2023060728A та міжнародною автотранспортною накладною CMR б/н від 28.08.2023 р., відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування № ЄФ568023 від 07.02.2023 р., витрати на транспортування товару вагою брутто 9259,10 кг. від постачальника Qinghe County Wantong Control Cabie&rubber Co., Ltd. (China) для ТОВ «Авто Тренд» за маршрутом: Ningbo, China до кордону України м/п Ягодин складають 62126,36 грн., в тому числі експедиторські витрати за межами митної території України. Транспортно-експедиційні послуги у розмірі 62126,36 грн. повністю оплачені ТОВ «Авто Тренд»; листа-довідки № 6124 від 15.09.2023р. за міжнародною автотранспортною накладною CMR б/н від 29.08.2023 р., відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговуванням ЄФ568023 від 07.02.2023 р., перевезення товару постачальника ТАІ ZHOUXINDING CLUTCH Co., Ltd. (China) вагою брутто 12194,00 кг для ТОВ «Авто Тренд» за маршрутом: м. Прушків, Польща - Україна, Харків здійснювалося перевізником РЕ Kalishchuk Dmytro транспортним засобом н.з АC9778HH / AC6577XF. Загальна вартість транспортних витрат з Ningbo, China до кордону України м/п Ягодин за доставку вантажу склала 83 083,57 грн. та повністю оплачена замовником
Таким чином, позивачем включені всі складові до розрахунку митної вартості товару, а сума витрат на транспортування товару до кордону України підтверджено документально, а тому доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Щодо платіжних доручень, так доручення (Swift) № 001024465 від 12.07.2023р. містить відомості, які дозволяють ідентифікувати передплату по контракту, а саме: платника - ТОВ «Авто Тренд», отримувача - «Qinghe County Wantong Control Cabie&rubber Co., Ltd.»», номер контракту № CA13032023 від 13.03.2023 p. та суму платежу - 37143,40 дол. США, тоді як законодавство України не забороняє здійснювати часткову поставку товару та не вимагає, щоб сума оплати, вказана в платіжних документах, співпадала з сумою поставки товару. Щодо надання рахунку №WT-SN-738 від 13.03.2023 р. неналежної якості, то вказаний рахунок відповідної якості надіслано до митниці разом с Заявою№ 20/09-1 від 20.09.2023.
Щодо ттвердження про відсутність експортної декларації країни відправлення, то копія митної декларації країни відправлення - це документ, який не входить до обов'язкового переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України та надається до митниці тільки при її наявності, про це прямо зазначено в ч. З ст. 53 МК України.
Варто зазначити, що у даному випадку відсутність експортної декларації жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №815/2552/16.
Щодо не зазначення в інвойсі умов поставки. Законодавством України не визначені вимоги до оформлення інвойсу та не має обов'язку щодо зазначення умов поставки в інвойсі. Інвойс складався іноземним китайським підприємством. Причини відсутності умов поставки в інвойсі ТОВ «Авто Тренд» не відомі. Умови поставки узгоджені позивачем з продавцем та вказані в п. 1.1. контракту № CL 05092022 від 05.09.2022 р., який надано до митниці та у митній декларації. Товар поставлявся на умовах FOB, Нінгбо, Китай.
Щодо прайс-листів, каталогів тощо то п. 6 частини 3 статті 53 МК України до переліку додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та подаються на письмову вимогу митного органу віднесені каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Верховний Суд в постанові від 16.07.2020 у справі № 815/324/18 за позовом ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" до Київської міської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/55690/18) зазначив, що прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Продовжуючи розгляд справи , суд зазанчає, що за правилами ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідачем не надано документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.
Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи декларації на підтвердження ввезення товару за цінами відмінними ніж ті, які вказані позивачем мають різні з позивачем коди країни походження товару, відмінності по країні відправлення товару та умовах поставки.
Отже, при обрахунку відповідачем митної вартості товару за спірним рішенням не було враховано обсягу партії ввезених товарів, умови поставки, комерційні умови. Доказів протилежного в ході розгляду справи відповідачем не надано.
Суд також звертає увагу на те, що відповідачем встановлено, що митна вартість товарі визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС:
згідно витягу з митної декларації №UA40040/2023/23723 (23U400040023723U0) від 17.07.2023р., яку надав відповідач до суду та яка взята за основу при коригуванні митної вартості товарі позивача, сторонній імпортер ввіз в Україну підшипник зчеплення вижимний (товар 601, код УКТЗЕД 8708939098) у кількості 1 шт., вагою 0,17 кг., вартістю 9,59 євро, країна відправлення Польща, в той час як Позивач завозив диск зчеплення натискний, диск зчеплення ведений, комплекс зчеплення, підшипник, ремкомплект (товар 1, код УКТЗЕД 8708939098), у кількості 8110 шт., вагою 11519 кг., країна відправлення Китай. Тобто обсяг партії товару позивача був більшим. Позивач замовляв та купляв товар безпосередньо у виробника в Китаї, в той час як сторонній імпортер купляв товар у посередника. Крім того, згідно рішення джерелом інформації для рішення послугувала «наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін». Як вбачається з додатків до відзиву Відповідачем при відборі застосований проміжок часу з 01.07.2023 по 20.07.2023р. (стор.4 додатку «dodatki 459), в той час як Позивач здійснював митне оформлення товару 04.09.2023.
згідно витягу з митної декларації №UA400040/2023/26966 (23U400040026966U0) від 16.08.2023, яку надав відповідач до суду та яка взята за основу при коригуванні митної вартості товару № 1 Позивача, сторонній імпортер ввіз в Україну - головка з'єднувальна, клапан пневматичний, циліндр гальмівний, барабан гальмівний, трос ручних гальм (товар 481, код УКТЗЕД 87088309998), тросів ручних гальм серед цього переліку - 5 шт. Загальна вага всього товару складала 323,93 кг. вартістю 1 248,98 евро, країна відправлення Польща. В той час як Позивач завозив тільки трос гальма (товар 1, код УКТЗЕД 87088309998), у кількості 10800 шт., вагою 5381,1 кг., вартістю 15650,00 доларів США, країна відправлення Китай. Позивач замовляв та купляв товар безпосередньо у виробника в Китаї, в той час як сторонній імпортер купляв товар у посередника у Польщі.
згідно витягу з митної декларації №UA400040/2023/23723 (23U400040023723U0) від 17.07.2023, яку надав відповідач до суду та яка взята за основу при коригуванні митної вартості товару № 2 Позивача, сторонній імпортер ввіз в Україну - лапа вижиму зчеплення, трос зчеплення, комплект зчеплення (товар 602, код УКТЗЕД 8708939098), причому тросів зчеплення серед цього переліку 2 шт. Загальна вага всього товару складала 33,256 кг. вартістю 171,66 евро, країна відправлення Польща. В той час як Позивач завозив тільки трос зчеплення (товар 2, код УКТЗЕД 8708939098), у кількості 8500,00 шт., вагою 3052 кг., вартістю 12650 доларів США, країна відправлення Китай. Позивач замовляв та купляв товар безпосередньо у виробника в Китаї, в той час як сторонній імпортер купляв товар у посередника у Польщі.
З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів відповідача .
Надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв'язку з чим оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів необґрунтовано та підлягає скасуванню в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 року у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 року у справі №П/811/1614/16.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.9,72-77, 90, 210 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом
визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000495/2 від 04.09.2023 р. ,№ UA807000/2023/000448/2 від 04.09.2023 р
Щодо відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз долучених позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що 05.03.2023 р. між ТОВ «Авто Тренд» та ТОВ «ЗМЗ ПС» укладений договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/09-23. Відповідно до п.1.1. договору про надання правничої допомоги ТОВ «ЗМЗ ПС» взяло на себе зобов'язання надавати Позивачу професійну правову допомогу, а саме: юридичні послуги по представництву інтересів Позивача в будь-яких судах, в тому числі Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді України шодо визнаня протиправниим та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000495/2 від 04.09.2023 р, № UA807000/2023/000448/2 від 04.09.2023 р.
Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги сторони узгодили, що Позивач здійснює попередню оплату юридичних послуг в розмірі, узгодженому сторонами в додаткових угодах до цього договору, орієнтоан вартість наданих послуг зі складання позову та відповіді на відзив складає 10000 грн (п.3.3. Договору)
27.09.2023 р. Позивач здійснив попередню оплату послуг в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 11621 з відміткою банку про виконання платежу.
Таким чином, на час подання позову, орієнтовна сума витрат Позивача на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції складає 10000,00 грн.
На підтвердження виконаних робіт позивачем надано акт прийому-передачі виконаних послуг від 08.11.2023 до договору про надання правничої допомоги № 05/09-23 від 05.09.2023 та звіт щодо виконання роботи на користь клієнта від 08.11.2023 року згідно яких представником витрачено на супровід справи 7 годин та вартість наданих послуг з урахуванням вартості однієї години роботи 1000 грн складає 9000грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.
Відповідачем по справі надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику стрін , суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 4000,00 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Вийти за межі позовних вимог
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000495/2 від 04.09.2023 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000448/2 від 04.09.2023 р
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (ЄДРПОУ 38493680) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ЄДРПОУ 44017626) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4110 (чотири тисячі сто десять) грн 87 коп
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (ЄДРПОУ 38493680) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.